ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.03.2025Справа № 910/14081/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача
ОСОБА_1
про стягнення 37 988,90 грн
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення 37 988,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність за нанесення шкоди якого застрахована у відповідача станом на 16.08.2024, порушено Правила дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу позивача, відновлення якого коштувало позивачу 37 988,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 відкрито провадження у справі № 910/14081/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій, зокрема, встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов, складеного з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.
Згідно з повідомленням про доставку електронного листа позивачу та відповідачу ухвала суду від 25.11.2024 доставлена до електронних кабінетів 25.11.2024 о 19:16 год. Відповідно до приписів ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала вважається врученої позивачу та відповідачу 26.11.2024.
Третій особі ухвала суду, датована від 25.11.2024, направлена поштовим відправленням № 0610225020674, проте вказане відправлення згідно з даними трекінгу відстеження/пересилання поштової кореспонденції повернуто до суду з довідкою відділення зв'язку від 28.01.2025 «одержувач відсутній за вказаною адресою».
18.12.2024 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 19.12.2024 клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов задоволено та продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у відзиві обставини, на 12 днів - до 31.12.2024.
27.12.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 37 988,90 грн. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, позивач вказав, що сума до відшкодування вирахувана позивачем без урахування зносу, розрахованого у порядку, визначеному законодавством.
13.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (здана до відправлення відділенню зв'язку 10.01.2025), в якій позивачем відхиляються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.
Інших заяви та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
16.08.2024 о 13 год. 26 хв. у м. Хмельницькому по вул. Гетьмана Мазепи (Маршала Красовського), 51 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та Skoda Karoq, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, у зв'язку з чим завдано матеріальну шкоду.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.09.2024 у справі № 686/23603/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Автомобіль Skoda Karoq, д.р.н. НОМЕР_2 , належить на праві власності позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 11.02.2023.
При цьому цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Daewoo Lanos д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 23.10.2023 № ЕР-217500615 у відповідача. Ліміт відповідальності за шкоду майну з вказаним полісом становить 160 000,00 грн, розмір франшизи - 0,00 грн, строк дії полісу з 24.10.2023 до 23.10.2023.
Так, як вказується позивачем у позові та підтверджується рахунком № СЕК-W580T від 21.08.2024, виписаним ПП «Торговий дім «Євромоторс», позивачу виставлено рахунок на суму 37 988,90 грн.
04.11.2024 між позивачем та ПП «Торговий дім «Євромоторс» підписано акт виконаних робіт на суму 37 988,90 грн, які були оплачені позивачем 04.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 2926.
21.08.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається з листа позивача № 2808/24/1-У від 28.08.2024, адресованого відповідачу, позивач вказав, що згідно з усним повідомленням відповідача визначено розмір страхового відшкодування в розмірі 17 296,00 грн у зв'язку з чим позивач просив відповідача надати письмове обґрунтування розрахунку розміру шкоди та її документальне підтвердження.
02.09.2024 відповідачем надано відповідь № 693/24-001, в якій вказано, що позивачем не враховано коефіцієнт фізичного зносу в розмірі 66,00% та визначений на підставі калькуляції Аудатекс, сума до відшкодування становить 17 296,71 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач вказав, що розмір шкоди, який підлягає до відшкодування, має вираховуватись з урахуванням зносу, оскільки, як вказує відповідач, відповідно до звіту AUDA History від 23.08.2024 пошкоджений транспортний засіб позивача 19.08.2019 та 11.03.2020 вже мав відновлювальний ремонт.
Відповідно до звіту від 05.12.2024, підготовленого ФОП Видута Д.Ю. на замовлення відповідача, вартість (розмір) матеріального збитку, завданого власнику КТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 17 046,29 грн.
Заперечуючи проти вказаних доводів, позивач посилається на те, що відповідачем не доведено, що пошкоджений транспортний засіб (Skoda Karoq, д.р.н. НОМЕР_2 ) 19.08.2019 та 11.03.2020 вже мав відновлювальний ремонт. Крім того, навіть якщо дивитись на пошкодження, які вказані у звіті AUDA History від 23.08.2024, вони стосуються інших складових частин транспортного засобу, в той же час, коли після ДТП від 16.08.2024 пошкоджені складники транспортного засобу в результаті такої ДТП були замінені на нові та відповідно застосування коефіцієнту фізичного зносу для таких складників має дорівнювати нулю, а отже, позивачем, за його твердженням, доведено наявність заподіяної йому шкоди в розмірі 37 988,90 грн шляхом надання доказів понесення таких витрат та їх оплати.
Розглянувши надані сторонами документи, оцінивши обґрунтованість доводів позивача та заперечень відповідача на вказані доводи, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів.
Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування).
Згідно зі статтею 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Як визначено ч. 1 ст. 981 Цивільного кодексу України, договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом.
Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом).
Відповідно до ст. 984 Цивільного кодексу України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.
Страхувальником може бути фізична або юридична особа.
Законом України, яким регламентуються відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) є ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон, який був чинний станом на момент дорожньо-транспортної пригоди та звернення до суду з даним позовом та втратив чинність з 01.01.2025).
Відповідно до пунктом 2.1 статті 2 вказаного Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).
Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 9.4 ст. 9 Закону).
Відповідно до ст. 12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Як визначено у ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 33.3 ст. 33 Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна.
Як визначено пунктом 35.1 Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (п. 36.1 ст. 36 Закону).
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач посилається на те, що позивачем, всупереч Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), не враховано зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Так, відповідно до п. 7.38 вказаної Методики ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Також визначено формула для визначення ринкової вартості складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (ЕЗ).
Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує, зокрема: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Згідно з п. 7.39 вказаної Методики винятками стосовно використання зазначених вимог є, зокрема, складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини).
Водночас, згідно з п. 7.40 Методики, якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
Зокрема, відповідач посилається не те, що відповідно до звіту AUDA History від 23.08.2024 транспортний засіб (Skoda Karoq, д.р.н. НОМЕР_2 ) 19.08.2019 та 11.03.2020 вже мав відновлювальний ремонт.
Відхиляючи вказані доводи позивач зазначає, що у вказані дати (19.08.2019 та 11.03.2020) ремонт Skoda Karoq, д.р.н. НОМЕР_2 , на станції технічного обслуговування ТОВ «Арія моторс» не проводився.
Крім того, під час ремонту проведеного позивачем після ДТП 16.08.2024 на транспортний засіб встановлено нові деталі та відповідно до п. 7.40 Методики значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
При цьому розмір витрат позивача на проведення такого ремонту підтверджується рахунком від 21.08.2024 на суму 37 988,90 грн, актом виконаних робіт від 04.11.2024 на суму 37 988,90 грн, а також платіжною інструкцією № 2926 від 04.11.2024 на суму 37 988,90 грн.
Судом не беруться до уваги посилання позивача на необхідність зменшення витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу, оскільки, як вбачається з наданих позивачем документів (рахунку, акту), складові частини транспортного засобу замінені на нові, а отже, згідно з п. 7.40 Методики значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.
При цьому витрати в розмірі 37 988,90 грн підтверджені позивачем та оплачені останнім на рахунок СТО.
Крім того, суд наголошує на тому, що відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів того, що транспортний засіб Skoda Karoq, д.р.н. НОМЕР_2 , 19.08.2019 та 11.03.2020 проходив відновлювальний ремонт на ТОВ «Арія моторс».
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 988,90 грн страхового відшкодування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявленому до стягнення розмірі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 9, код 20113829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельне підприємство "Агрохім-Партнер" (42305, Сумська обл., Сумський р-н, смт. Степанівка, пров. Промисловий, буд. 4, код 44918165) суму страхового відшкодування в розмірі 37 988,90 грн (тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім грн 90 коп.), судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.03.2025.
Суддя О.Г. Удалова