Справа № № 585/2282/13-к
Номер провадження 1/585/2/25
06 березня 2025 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підсудного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Ромни кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.125 ч.2 КК України ,-
В провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 .
На початковій стадії ОСОБА_4 обвинувачувався в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме в тому, що, перебуваючи на посаді помічника начальника відділу-оперативного чергового чергової частини Роменського МВ УМВС України в Сумській області, будучи службовою особою, 28.08.2010 року близько 22 год. на вул. Набережній в с. Рогинці Роменського району Сумської області поблизу будинку №13, дізнавшись про сварку між місцевими дівчатами та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи, як працівник правоохоронного органу, почав вимагати від ОСОБА_7 пояснень щодо сварки та бійки, що відбулась між ними. Під час цього, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_8 схопила ОСОБА_7 за волосся та повалила на землю. ОСОБА_4 , будучи службовою особою, не вчинивши дій по припиненню правопорушення, перевищуючи службові обов'язки, умисно наніс потерпілій ОСОБА_7 , яка знаходилась на землі, два удари ногою по голові та 9 ударів по тулубу, а також один удар рукою в обличчя ОСОБА_6 , яка в цей час намагалася припинити побиття ОСОБА_7 , спричинивши кожній з них тілесні ушкодження, які в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
В процесі судового слідства прокурором змінене обвинувачення з ч.2 ст.365 КК України на ч.2 ст.125 КК України, в зв'язку з тим, що в період даних подій ОСОБА_4 перебував в офіційній тарифній відпустці і його дії не були зумовлені його службовим становищем і пов'язані з його владними чи службовими повноваженнями, але потерпілі підтримують обвинувачення в раніше пред'явленому обсязі.
Після дослідження всіх доказів у справі захисником підсудного заявлене клопотання про направлення справи на досудове розслідування з наступних причин:
Відповідно до матеріалів кримінальної справи 28.08.2014 року в с. Рогинці в період часу з 21 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. відбулося три бійки за участю потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Проте, на сьогодні не проведені судово-медичні дослідження, які би виключали можливість отримання потерпілими тілесних ушкоджень від дій інших осіб, а не від дій ОСОБА_4 . Натомість наявні висновки судово-медичних експертиз, що свідчать про причетність інших осіб до спричинення потерпілим тілесних ушкоджень.
Зокрема, з висновку судово-медичної експертизи №635 (ТІ а.с. 241-244) вбачається, що потерпіла ОСОБА_7 особисто повідомляла лікареві, що тілесні ушкодження, були спричинені від дій декількох осіб. Так, у висновку зазначено, що « со слов освидетельствуемой, один майор и несколько женщин били кулаками и ногами дубинками по голове, рукам, туловищу».
З висновку судово-медичної експертизи №633 (Т.1 а.с. 247-248) вбачається, що ОСОБА_6 при проведення медичного огляду в експерта повідомила, що «работник милиции и Горошко били кулаками по голове».
У висновку судово-медичної експертизи №413 (Т.1 а.с. 42-44) зазначено, що «со слов потерпевшей майор и несколько женщин били кулаками, ногами, дубинками по голове, рукам, туловищу», «сознание не теряла».
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №139 (Т.З а.с. 38- 41) «ссадины в области лица, шеи, грудной клетки, в проекции левой внутренней лодыжки» утворилися від дій ОСОБА_8 та інших жінок.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №138 (Т.З а.с. 42- 45) «повреждений от воздействия ОСОБА_9 в местах, указанных ОСОБА_10 , при воспроизведении обстановки и обстоятельств события, при судебно медицинском освидетельствовании и согласно меддокументации не выявлено», що свідчить про неправдивість показів ОСОБА_6 .
Захист зазначає, що при системному аналізі показів потерпілих у хронологічному порядку, чітко простежується їх непослідовність, з часом, потерпілі починають заперечувати факти, коли усвідомлюють, що такі покази ОСОБА_4 може використати для спростування своєї вини. Зокрема це стосується наступного. В своїх заявах про скоєння злочину потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ведуть мову про їх побиття групою осіб, зокрема, що, крім працівника міліції, їх били також ОСОБА_11 та жінки. При цьому така позиція потерпілих простежується певний проміжок часу в декількох документах. Вказане свідчить про свідоме висвітлення таких подій як дійсних та достовірних. (Т.1 а.с. З, 5, 7, 10)
Участь ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в бійці з дівчатами підтверджується потерпілими також на початковому етапі при дачі пояснень, крім того/ останні підтверджували наявність тілесних ушкоджень після цієї бійки, тобто до конфлікту з ОСОБА_8 та її рідними. Зокрема в поясненні (ТІ а.с. 11) ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_12 вдарила ОСОБА_13 . Сама ж ОСОБА_7 , даючи пояснення (ТІ а.с. 18, 98) повідомила, що після бійки з дівчатами у неї була подряпина на шиї. Що стосується конфлікту за участю обвинуваченого, то як потерпілі особисто, так і ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , гр.. ОСОБА_16 на початковому етапі свідомо стверджували про нанесення потерпілим ударів іншими особами, а не ОСОБА_4 (ТІ а.с. 13, 19-20, 21-22, 23, 25).
Сама ж потерпіла ОСОБА_6 , подаючи заяву про злочин, повідомила, що їй спричинено лише фізичного болю, будь-які відомості про спричинення тілесних ушкоджень відсутні. (Т.1 а.с. 10).
Тобто, покази вказаних осіб на початковому етапі, щодо участі потерпілих в бійці з іншими дівчатами, наявності тілесних ушкоджень після першої бійки та побиття ОСОБА_7 та ОСОБА_6 іншими особами, а не ОСОБА_4 були правдивими. Зазначене логічно поєднується з відомостями щодо реєстрації заяв та повідомлень про злочини до Роменського MB, які надходили в день події та в першу ніч. Так, з картки первинного обліку інформації (запис 2964 від 28.08.2010 року 22 год. 20 хв.) вбачається, що надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_17 , про те що невідома дівчина (мається на увазі ОСОБА_18 ) з с. Рогинці нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_19 (ТІ а.с. 87).
В своїй заяві ОСОБА_20 повідомила, що невідома дівчина (мається на увазі ОСОБА_7 ) завдала їй тілесні ушкодження в с. Рогинці 28.08.2010 року по АДРЕСА_1 біля її будинку (ТІ а.с. 88). При цьому, коли дана особа давала покази в Роменському міськрайонному суді 20.05.2020 року, то заперечила факт звернення до відділу міліції із заявою про спричинення їй тілесних ушкоджень.
З картки первинного обліку інформації (запис №2968 від 29.08.2010 року 00 год. 20 хв.) вбачається, що ОСОБА_14 з повідомленням про злочин звернувся до Роменського MB лише за спливом трьох годин після події, хоча вже даючи покази в суді наполягає, що відразу ж звернувся до міліції із заявою після того, як йому зателефонувала донька. Крім того, в заяві останнього вказано, що доньці нанесли ушкодження невідомі особи (ТІ а.с. 90, 142-145). Аналогічні відомості викладені і в Журналі реєстрації заяв та повідомлень про злочини (Т.1 а.с. 113). Повідомляючи про подію телефоном, ОСОБА_14 зазначив, що невідомі особи спричинили доньці тілесні ушкодження близько 22 год 00 хв.
Наведене свідчить про однобічність та неповноту досудового слідства, які, зважаючи на обсяг та характер обставин, що підлягають встановленню, спосіб їх встановлення та фіксування, не можуть бути усунуті в умовах судового розгляду справи, оскільки у справі необхідне проведення слідчих та інших процесуальних дій, виконання яких не можливе з додержанням процесуальної форми судового розгляду.
Крім того, захист наголошує в клопотанні про процесуальні порушення, допущені слідчим, які він вважає є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання.
Прокурор заперечує проти повернення справи на досудове розслідування, оскільки вважає, що в матеріалах кримінального провадження достатньо доказів для прийняття рішення стосовно винуватості ОСОБА_4 . Належність та допустимість доказів суд повинен оцінити в нарадчій кімнаті при винесенні вироку. Заявлене захисником клопотання прокурор вважає умисним затягуванням розгляду справи, яке триває з 2010 року, тому в задоволенні клопотання просить відмовити.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст..281 КПК України в редакції 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Це положення закону знайшло своє відображення у п.8 та абз.2 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справи на додаткове розслідування» від 11.02.2005 року №2, де зазначено, що досудове слідство вважається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст..22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді, не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого, тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
У випадках, коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.. 315-1 КПК України вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є недопустимим. За необхідності, суд може відкласти розгляд справи для витребування додаткових доказів.
Вирішуючи клопотання захисника, суд зазначає наступне.
В ході судового розгляду на виклик суду потерпілі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 жодного разу не з'явилися. ОСОБА_22 подала заяви про розгляд справи за її відсутності. ОСОБА_21 повідомила про те, що вона перебуває за кордоном і з'явитись в судове засідання не має можливості. ОСОБА_21 була допитана судом за допомогою відео-зв'язку через медседжер «Viber», однак така участь в судовому засідання не регламентована КПК. Разом з тим, покази ОСОБА_21 надані на досудовому слідстві, так і її покази, надані суду в такий спосіб, стосовно обставин отриманих нею тілесних ушкоджень, суперечать показам допитаних в судовому засіданні свідків захисту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..
Покази свідків, які були встановлені та допитані на досудовому слідстві, суд дослідив лише шляхом оголошення протоколів допитів, які проводив слідчий, оскільки жоден із свідків обвинувачення на неодноразовий виклик суду не з'явився.
Відтак, суд погоджується з доводами захисту, що усунути розбіжності в показах потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 наданих ним на досудовому слідстві та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , допитаних судом, шляхом їх допиту в судовому засіданні не можливо, у зв'язку з неявкою потерпілих у судове засідання, тому це може бути підставою для направлення справи на досудове розслідування.
Крім того, доводи захисту, що перевірки версії ОСОБА_4 про те, що він не спричиняв тілесних ушкоджень потерпілим, а виявлені у них тілесні ушкодження вони отримали під час бійки з іншими особами, не можливо перевірити без одночасного допиту потерпілих і свідків та проведення додаткових судово- медичних експертиз. А поскільки ні свідки, ні потерпілі в судове засідання не з'являються, то ці доводи сторони захисту можливо перевірити лише шляхом проведення додаткових слідчих дій, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Решту доводів захисту, щодо підстав повернення кримінального провадження на додаткове розслідування, судом відхиляються, оскільки такі доводи є повторними і оцінка їм вже надавалась судом в іншому складі.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання захисту необхідно задовольнити, кримінальне провадження направити на досудове слідство для перевірки показів потерпілих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 наданих ним на досудовому слідстві та свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наданих в судовому засіданні шляхом проведення додаткових допитів потерпілих та свідків та призначення додаткових судово - медичних експертиз щодо механізму отримання потерпілими тілесних ушкоджень, виходячи з показів, які нададуть потерпілі та свідки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 273, 281 КК України (в редакції 1960 року), суд, -
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст.125 КК України направити до Роменської окружної прокуратури для організації додаткового розслідування, виконати вказівки суду, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
При додатковому розслідуванні справи необхідно провести слідчі дії, викладені у мотивувальній частині постанови.
Постанова суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її винесення.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1