Справа № 583/4788/24
2/583/82/25
07 березня 2025 року
м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі: судді - Савєльєвої А.І., за участю секретаря Доценко Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєвої А.І. в справі № 583/4788/24,
У провадженні судді Савєльєвої А.І. знаходиться цивільна справа № 583/4788/24 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Цуркан Віктор Іванович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про переведення прав і обов'язків покупця. 07.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.01.2025, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про відвід головуючого судді Савєльєвої А.І. Відвід адвокат Цуркан В.І. мотивує тим, що судова справа розглядається за правилами загального позовного провадження з порушенням норм процесуального права та строків розгляду справи. У ЕС ЄСІТС висвітлена ухвала суду про задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про витребування доказів від Державної прикордонної служби України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України стосовно ОСОБА_2 . Вважає, що інформація яку намагається здобути представник відповідача ОСОБА_4 не стосується судової справи та предметності спору переведення прав і обов'язків покупця частини квартири. На його думку суддя зловживає посадовим становищем та у змові з адвокатом ОСОБА_4 сприяє у зібрані інформації і доказів, які до судової справи не мають ніякого відношення. Таке ставлення свідчить про необ'єктивність та упередженість судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, у зв'язку з чим відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3 ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Неупереджений та об'єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Так, у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Отже у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи. Окрім того Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності та неупередженості. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду. Що стосується суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Перелік підстав для відводу судді міститься у ст. 36 ЦПК України.
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. 4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Обґрунтованість підстав для відводу судді повинна підтверджуватися фактами, які реально існують, та не може ґрунтуватися на припущеннях або особистих судженнях заявника. Зокрема, підстави для відводу судді можуть бути визнані обґрунтованими в разі наявності особистої зацікавленості судді у результатах розгляду справи, яка існує об'єктивно, незалежно від судді.
Дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, суд встановив:
23.09.2024 (сформована в системі Електронний суд» 22.09.2024) до Охтирського міськрайонного суду через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява.
27.02.2025 у підготовчому судовому засіданні заявлене представником відповідача ОСОБА_6 усне клопотання про витребування доказів від Державної прикордонної служби України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України стосовно ОСОБА_2 задоволено, а також задоволено письмове клопотання представника позивача Цуркана В.І. - про оголошення перерви, оголошено перерву до 9-30 год. 25.03.2025 з викликом учасників справи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, з огляду на те, що заявлені підстави відводу судді Савєльєвої А.І. не є такими, що викликають сумнів у його об'єктивності, неупередженості та зацікавленості у результатах розгляду справи, тому заява є необгрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню, які відповідно до приписів статті 36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді справи, а є лише власними припущеннями не аргументованими достатніми доводами.
Керуючись ст.ст. 36- 40 ЦПК України, суд -
Постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Цуркана Віктора Івановича про відвід судді Савєльєвої Алли Іванівни по справі № 583/4788/24.
Передати заяву про відвід судді до канцелярії суду для визначення судді у порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І.Савєльєва