Справа № 592/3260/25
Провадження № 1-кс/592/1568/25
28 лютого 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисниці підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який ніде не працює та офіційно ніде не працевлаштований (зі слів) , який має незакінчену вищу юридичну освіту (зі слів Національна академія внутрішніх справ 3 курси 1 семестр) , неодруженого, який 7 місяців проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів) , громадянина України, українця, раніше судимого вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.08.2024 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, вирок набрав законної сили 30.09.2024 року, військовозобов'язаного (зі слів) , капрала поліції (зі слів) , РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України, -
28.02.2025 року слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням, погодженим прокурором Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із змісту якого вбачається, що в провадженні СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного 08.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025200480000116 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 307, ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що, будучи наркозалежною особою, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 17.12.2024 року, ОСОБА_4 вирішив організувати за місцем свого проживання, в жилій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , місце для незаконного вживання психотропних речовин, а також надавати вказане жиле приміщення іншим особам для незаконного вживання психотропних речовин. Вказане жиле приміщення протягом грудня 2024 року та січня 2025 року неодноразово надавалось ОСОБА_4 іншим наркозалежним особам, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для вживання психотропних речовин. Зокрема, під час досудового розслідування було встановлено, що 17.12.2024 року, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25 Закону України “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» , Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» , наказу Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 року, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативно-правових актів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, цього ж дня, о 02 годині 58 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вони, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, в період часу з 02 години 58 хвилин до 03 години 22 хвилини, по черзі, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Відповідно до інформації ЦНАП у м. Суми № 14.03-08/313798 від 13.11.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15.02.1997 року та до теперішнього часу вважається зареєстрованим у квартирі, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Не зупиняючись на вчиненому, 18.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, цього ж дня, о 15 годині 08 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вони, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, в період часу з 15 години 08 хвилин до 15 години 50 хвилин, по черзі, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 18.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . В подальшому, цього ж дня, у невстановлений в ході досудового розслідування час, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_11 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вона, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, в період часу з 18 години 42 хвилини до 19 години 02 хвилини, нагріваючи за допомогою запальнички, почала вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 19.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, цього ж дня, о 01 годині 18 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вони, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, в період часу з 01 години 18 хвилин до 02 години 10 хвилин, по черзі, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 21.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, цього ж дня, о 15 годині 12 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_10 та ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вони, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, в період часу з 15 години 12 хвилин до 15 години 15 хвилин, по черзі, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 24.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, цього ж дня, о 20 годині 13 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вона, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, в період часу з 20 години 13 хвилин до 20 години 58 хвилин, нагріваючи за допомогою запальнички, почала вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 24.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, цього ж дня, о 15 годині 25 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину, після чого він, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, о 15 годині 25 хвилин, нагріваючи за допомогою запальнички, почав вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Цього ж дня, о 21 годині 42 хвилини, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_12 , незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вона, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, о 22 годині 18 хвилин, нагріваючи за допомогою запальнички, почала вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 04.01.2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_12 та ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вони, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, з 09 години 38 хвилин до 11 години 15 хвилин, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Цього ж дня, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_9 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого він, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, о 11 годині 05 хвилин год, нагріваючи за допомогою запальнички, почав вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 15.01.2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вони, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, о 13 годині 13 хвилин, о 14 годині 23 хвилини, о 19 годині 59 хвилин, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Цього ж дня, у невстановлений в ході досудового розслідування час, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_12 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого вона, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, з 20 години 18 хвилин до 20 години 22 хвилини, нагріваючи за допомогою запальнички, почала вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 20.01.2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, об 11 годині 48 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_8 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого він, попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, з 11 години 48 хвилин до 11 години 51 хвилини, нагріваючи за допомогою запальнички, почав вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . Не зупиняючись на вчиненому, 26.02.2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, о 13 годині 57 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат своєї квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_9 незаконно вжити психотропну речовину. Після чого він спільно з ОСОБА_4 , попередньо підготувавши психотропну речовину для вживання, а саме: помістивши її в заздалегідь заготовлений саморобний пристрій для паління, з 13 години 57 хвилин до 14 години 18 хвилин, нагріваючи за допомогою запальнички, почали вживати психотропну речовину шляхом інгаляції (вдихання диму) . 26.02.2025 року в період часу з 16 години 21 хвилину до 19 години 30 хвилин було проведено санкціонований обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого в двох жилих кімнатах було виявлено та було вилучено два пристрої для вживання психотропних речовин, що являють собою лампочки з нашаруваннями речовин коричневого кольору, один пристрій для вживання психотропних речовин, що являє собою трубку з нашаруванням речовини коричневого кольору та один одноразовий шприц із залишками речовини коричневого кольору. Окрім цього було вилучено один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, схожою на психотропну речовину амфетамін. Також на кухні було виявлено та було вилучено один зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, схожою на психотропну речовину PVP. Під час обшуку житла за вищевказаною адресою було здійснено особистий обшук ОСОБА_4 , в ході якого у нього було вилучено один зіп-пакет із залишками кристалічної речовини білого кольору, схожої на психотропну речовину PVP. Окрім цього, з метою знищення речових доказів та перешкоджання досудовому розслідуванню, діставши з внутрішньої кишені куртки пристрій для вживання психотропних речовин, що являє собою лампочку з нашаруванням речовин коричневого кольору та кинувши на підлогу, ОСОБА_4 розбив її. В подальшому було вилучено фрагменти вищевказаної лампочки з нашаруванням речовини коричневого кольору з підлоги. Згідно висновку експерта № СЕ-19/119-25/3509-НЗПРАП від 27.02.2025 року надана на дослідження речовина-нашарування на поверхні пристрою є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP. 26.02.2025 року о 19 годині 40 хвилин (фактичний час затримання 16 година 29 хвилин) ОСОБА_4 було затримано за підозрою у вчиненні злочинів у порядку ст. 208 КПК України. 27.02.2025 року було повідомлено про підозру за ознаками злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого 28.08.2024 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки. Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні ним вищезазначених злочинів, підтверджуються наступними матеріалами: - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочинів від 26.02.2025 року; - протоколом обшуку від 26.02.2025 року; - протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 ; - висновком експерта № СЕ-19/119-25/3509-НЗПРАП від 27.02.2025 року; - повідомленням про підозру ОСОБА_4 ; - протоколами про результати аудіо,- відеоконтролю місця (за особою) ; - іншими матеріалами справи в їх сукупності. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Європейський суд з прав людини одним із критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу підозрюють (рішення у справі “Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» ) . Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження має відповідати стандарту “розумна підозра» (рішення у справі “О'Хара проти Сполученого Королівства» ) , тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача у тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі “Фокс, Кемпбел Харлей проти Сполученого Королівства» ) . Стороною обвинувачення було дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням ним кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини, санкція статі КК України яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, відтак до нього може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України (до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки) . Метою застосування запобіжного заходу є: - забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються наступним. Можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні 11 епізодів умисного тяжкого злочину, за яке санкція ч. 2 ст. 317 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, відтак це дає підстави вважати, що він може переховуватися з метою уникнення кримінального покарання. Тому сторона обвинувачення дійшла висновку про те, що усвідомлюючи невідворотність покарання, без належного контролю його поведінки, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінального покарання, оскільки воно є доволі значним за терміном ув'язнення, а відтак сторона обвинувачення має достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість ухилятися від органу досудового розслідування та/або суду та переховуватися поза межами свого місця проживання. Наявність зазначеного ризику з підстав тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, також узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду (п. 36 рішення у справі “Москаленко проти України» , яке набуло статусу остаточного, а також рішення у справі “Ілійков проти Болгарії» ) . В рішенні у справі “W проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив про те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги те, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини № 12369/86 від 26.06.1991 року у справі “Летельє проти Франції» ) . Аналогічні позиції викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Харченко проти України» , “Лабіта проти Італії» , “Рохліна проти Росії» , в яких вказано про те, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу. Окрім цього, ОСОБА_4 є неодруженою особою, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не має постійного місця роботи та стабільного джерела заробітку. Також, на даний час проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою перевірки причетності ОСОБА_4 до вчинення інших злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_4 є обізнаним про осіб, які являються споживачами наркотичних засобів, психотропних речовин та надавали свідчення викривального змісту щодо ОСОБА_4 , а, отже, він може впливати на вищевказаних свідків, яким він надавав приміщення за місцем свого проживання для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Можливість підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зважаючи на те, що будучи затриманим під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , він з метою знищення речових доказів та перешкоджання слідству, діючи відкрито, діставши з внутрішньої кишені куртки пристрій для вживання психотропних речовин, що являє собою лампочку з нашаруванням речовин коричневого кольору та кинувши на підлогу розбив її, у слідства існує достатньо підстав вважати, що підозрюваний в подальшому зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, тобто, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Також, при застосуванні призначенні виду запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд зобов'язаний оцінити всі обставини в сукупності: а саме: тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке санкцією ч. 2 ст. 317 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна, особу підозрюваного (не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб, веде антисоціальний спосіб життя) . Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Інші, більш м'які запобіжні заходи, крім тримання під вартою не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_4 , виходячи з наступного. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований щодо ОСОБА_4 , оскільки він не має сталих соціальних зв'язків, ніде не працює, неодружений, являється наркозалежною особою, а, отже, його особистість не заслуговує на довіру і підстав вважати, що він буде виконувати покладені на нього обов'язки в органу досудового розслідування немає. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки він наразі не має сталого матеріального становища, легальних джерел доходу. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки його особистість не заслуговує на довіру. Крім того, ОСОБА_4 зможе продовжити за місцем свого проживання утримувати та надавати для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин свою квартиру іншим наркозалежним особам. Таким чином, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ймовірно, неминуче призведе до продовження підозрюваним своєї протиправної діяльності. Згідно практиці Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства. Беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчинених ОСОБА_4 злочинів, аналізуючи його особистість, можливо дійти висновку про те, що, перебуваючи на свободі, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати органу досудового розслідування шляхом здійснення впливу на свідків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а тому тільки один запобіжний захід, а саме: тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного. На підставі вищевикладеного до суду було подане клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182,183, 184, 194 КПК України, він просив: 1. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк діб. 2. Відповідно до ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконанням підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, в сумі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вхідний № 7704/25 від 28.02.2025 року) (а. с. 1-11) .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у ньому, та просив постановити ухвалу, якою клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 категорично заперечував проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього домашнього арешту.
В судовому засіданні захисниця підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 категорично заперечувала проти задоволення клопотання про застосування щодо її підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши про необґрунтованість підозри та відсутністю ризиків. Вона просила застосувати щодо її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього домашнього арешту.
Вислухавши клопотання слідчого, дослідивши та перевіривши документи та копії документів, доданих до клопотання, вислухавши пояснення та думку прокурора, пояснення та думку підозрюваного, пояснення та думку захисника підозрюваного, прихожу до наступного висновку.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні “Чеботарь проти Молдови» зазначив в п. 48 про те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності до ст. 5 § 1 (с) , поліція не зобов'язана мати у своєму розпорядженні докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, не в момент арешту, не під час перебування заявника під вартою. Також необов'язково, щоб затриманій особі були в кінцевому рахунку пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа постала перед судом. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозри, які були підставою для затримання особи. Слова “обґрунтована підозра» означають наявність фактів або інформації, які могли б впевнити об'єктивного спостерігача про те, що особа можливо, вчинила злочини.
Ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів свідчить про те, що вони об'єктивно зв'язують підозрюваного із вчиненням злочинів, відтак погоджуюся із доводами прокурора про те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра на даному етапі досудового розслідування є обґрунтованою, що також узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема, з позицією, висловленою в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Нечипорук і Йонкало проти України» , заява № 42310/04, від 21.04.2011 року.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи невинності у вчиненні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу, а саме: судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальні правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 : - зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; - ніде не працює та ніде офіційно не працевлаштований, тобто він не має постійного та стабільного джерела доходів; - має незакінчену вищу юридичну освіту (Національна академія внутрішніх справ 3 курси 1 семестр) ; - є неодруженою особою; - 7 місяців проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів) ; - раніше неодноразово судимий, крайній раз вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 28.08.2024 року за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов'язків, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, вирок набрав законної сили 30.09.2024 року; - військовозобов'язаний (зі слів) ; - капрал поліції (зі слів) .
Відтак, прихожу до висновку про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, прихожу до висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, в тому числі і цілодобовий, а також нічний домашній арешт навіть із застосуванням електронних засобів контролю з урахуванням відомостей про особу не будуть запобігати ризикам його ухилення від слідства та суду, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінюю в сукупності всі обставини, у тому числі: - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним декілька епізодів умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення (наявні) ; - тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється (умисні тяжкі корисливі злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення) ; - вік та стан здоров'я підозрюваного (молодий вік, задовільний стан здоров'я) ; - міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (документально не підтверджено) ; - наявність у підозрюваного постійного місця роботи (відсутнє) ; - репутацію підозрюваного (негативна) ; - майновий стан підозрюваного (незадовільний) ; - наявність судимостей у підозрюваного (раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів проти власності) ; - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого злочину (слідчому судді невідомо) ; - розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (наявні) .
Посилання підозрюваного ОСОБА_4 на те, що він 7 місяців проживає в цивільному шлюбі з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зі слів) , на те, що він має на утриманні непрацездатну бабусю (мати його матері) : ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , не береться до уваги, оскільки документально ці обставини не підтверджені.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням належної особі власності, якою він може безперешкодно та без шкоди для близьких розпоряджатися для внесення застави, її майнового та сімейного стану. Іншими словами, з огляду на особу підозрюваного, впевненість у тому, що перспектива втрати застави, у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Крім того, беруться до уваги дискреційні повноваження слідчого судді по визначенню розміру застави, передбачені ст. 182 КПК України.
Із змісту п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Гафа проти Мальти» , № 54335/14, від 22.05.2018 року вбачається, що саме обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинен вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Toшев проти Болгарії» , № 56308/00, § 68, від 10.08.2006 року; рішення Європейського суду з прав людини у справі “Iванчук проти Польщі» , № 25196/94, § 66, від 15.11.2011 року) .
Із змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі “Мангурас проти Іспанії» , № 12050/04, від 28.09.2010 року вбачається, що застава може вимагатися до тих пір, поки зберігаються причини, які виправдовують тримання під вартою, і що органи влади повинні проявити максимальну турботу при встановленні відповідної застави, а також при вирішенні питання про необхідність тривалого утримання обвинуваченого під вартою. Враховуючи винятковий характер даної справи, навряд чи було дивним, що судові органи влади скоригували суму для звільнення під заставу з рівнем передбачуваної відповідальності для забезпечення того, щоб винні особи не мали стимулу уникнути правосуддя і знехтувати заходами безпеки.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (Ч. 5 ст. ст. 182 із змінами, внесеними згідно із Законом'№ 1774-VIII від 06.12.2016 року) .
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення, в період дії воєнного стану, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення, тобто він має великий рівень суспільної небезпеки для оточуючих, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України, які не пов'язані із застосуванням насильства або погрозою його застосування, не спричинили загибелі людей, раніше відносно нього по цьому кримінальному провадженню інші запобіжні заходи не обирались, відтак прихожу до висновку про те, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному слід визначити розмір застави, який повинен складати, в даному конкретному випадку, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 876000 грн. .
Також у разі внесення вказаного розміру застави на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти строком до 24.04.2025 року до 24 години 00 хвилин включно обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками; 5) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності) ; 7) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 375, 376, 615 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 24.04.2025 року до 24 години 00 хвилин включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 876000 грн. , яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Сумській області, код ЄДРПОУ: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок - UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за кого (ПІБ) , № ухвали суду, платник застави (ПІБ) .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками; 5) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності) ; 7) носити електронний засіб контролю.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Сумського апеляційного суду.
Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1