Справа № 592/2946/25
Провадження № 2-н/592/418/25
06 березня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , розглянувши матеріали заяви представниці заявниці ОСОБА_1 адвоката Корольової Ірини Юріївни про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 11-ЗТСР від 07.12.2018 року в сумі 104605,09 грн., -
24.02.2025 року представниця заявниці ОСОБА_1 адвокат Корольова І.Ю. звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 11-ЗТСР від 07.12.2018 року в сумі 104605,09 грн.
26.02.2025 року до канцелярії суду від представниці товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» за довіреністю Бублик В.М. надійшла заява, в якій вона просить відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ТОВ “Енера Суми» заборгованості за договором № 11-ЗТСР від 07.12.2018 року в сумі 104605,09 грн. При цьому вона зазначила про те, що між боржником та стягувачем дійсно був укладений договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом. Однак, ТОВ "ЕНЕРА СУМИ" наголошує, що заборгованість Товариства на користь Позивача за період з 03.01.2024 по 31.12.2024 року відсутня (довідка та платіжна інструкція про відсутність заборгованості додаються). Водночас, стягувачем не надано документи, які б підтверджували обставини щодо стягнення заборгованості за електричну енергію на підставі №11-ЗТСР від 07.12.2018 року, а із поданої заяви та доданих документів не вбачається виникнення права грошової вимоги заявника до ТОВ «ЕНЕРА СУМИ». Наголосила, що ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» виконало в повному обсязі зобов'язання з оплати грошових коштів в межах договору №11-ЗТСР від 07.12.2018 за період з 03.01.2024 року по 31.12.2024 року сплатило 25.02.2025 всю заборгованість в сумі 103 645,61 грн. Таким чином, вимоги представниці стягувача є повністю необґрунтованими.
Розглянувши матеріали заяви представниці заявниці ОСОБА_1 адвоката Корольової І.Ю. про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 11-ЗТСР від 07.12.2018 року, заяву представниці товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» за довіреністю Бублик В.М. про відмову у видачі судового наказу, дослідивши додані до них документи та копії документів, прихожу до наступного висновку.
Згідно довідці ТОВ “Енера Суми» від 25.02.2025 року заборгованість за договором купівлі-продажу за “зеленим тарифом» приватним домогосподарством № 11-ЗТСР від 01.01.2019 року за період січень-грудень 2024 року склала 103645,61 грн. , за договором купівлі-продажу за “зеленим тарифом» приватним домогосподарством № 16-Кр від 12.05.2021 року за період січень-грудень 2024 року складала 97423,75 грн. , яка станом на 25.02.2025 року відсутня.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону) , а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) .
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення правил грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Оскільки заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» перед ОСОБА_1 в межах договору №11-ЗТСР від 07.12.2018 за період з 03.01.2024 року по 31.12.2024 року відсутня, відтак існують достатні підстави для відмови у видачі судового наказу.
Крім того, вважаю за можливе взяти до уваги правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі № 910/12876/19, провадження № 12-94гс20, згідно якому Велика Палата Верховного Суду зауважила на тому, що гарантована ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem - “двічі за одне й те саме не карають» ) має на меті уникнути несправедливого покарання. Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язання є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, тобто подвійною відповідальністю за порушення зобов'язання (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98524309).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 165 ЦПК України, -
Відмовити представниці заявниці ОСОБА_1 адвокату Корольовій Ірині Юріївні у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Суми» заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за “зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 11-ЗТСР від 07.12.2018 року в сумі 104605,09 грн.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя: І.Г. Бичков