Справа № 592/3390/25
Провадження № 3/592/861/25
04 березня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап Марина Миколаївна, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вищевеселе В-Писарівського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ № 988464 від 16.02.2025 ОСОБА_1 ставиться за провину те, що 16.02.2025 близько 09-20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку відносно своєї падчерки ОСОБА_2 , в ході якої виражався нецензурною лайкою, ображав, принижував в присутності її малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2024 року народження, внаслідок чого було завдано шкоду психологічному здоров'ю та її дитині.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що орендують будинок разом з співмешканкою. Дочка співмешканки ОСОБА_2 має дитину 5 місяців з якою інколи проживає у батька дитини, то в будинку, де вони. 16.02.2025 він єдине сказав ОСОБА_2 , що вона сама не живе і їм з матір'ю не дає жити. Дитина була вдома і в її присутності була сварка.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.
У розумінні статей 8, 256, 283 КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. За наслідком розгляду протоколу суд має право прийняти одне із рішень, передбачених статті 284 КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Частина 1 статті 173 - 2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) надані наступні визначення:
- дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства діянь (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону);
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону);
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (пункт 14 частини 1 статті 1 Закону).
Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Отже домашнє насильство, це один з різновидів насильства, яке характеризується тим, що вчиняється близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки (кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські) та які пов'язані між собою.
Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжується складними колізіями.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено електронну картку 102 з «Інформаційного порталу Національної поліції України» у якій зафіксовано 16.02.2025 о 09-21 год. звернення ОСОБА_2 на лінію 102 з повідомленням про те, що за адресою: АДРЕСА_2 вітчим у стані а/с чинить сварку, виганяє з помешкання (а.с. 6).
У заяві та поясненнях ОСОБА_2 просила притягнути до відповідальності ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства, а саме, що останній погрожував розправою, вживав нецензурну лексику, виганяв з дому (а.с. 4, 5).
З долученого відеозапису з нагрудних відеореєстраторів встановлено, що працівники поліції прибувають за адресою: АДРЕСА_2 їх зустрічає жінка, яка представилась власником будинку та зазначила, що у неї проживають квартиранти. Зайшовши до будинку поліцейських зустрічає дівчина з дитиною на руках - ОСОБА_4 , яка повідомила, що викликала поліцію. В цей час ОСОБА_1 з співмешканкою перебувають в іншій кімнаті. При цьому під час спілкування з поліцейськими у присутності дитини дівчина вживає нецензурну лексику. Дівчина на ім'я ОСОБА_4 повідомляє про те, що ОСОБА_1 виганяв з будинку, матюкався, демонструє записи на телефоні.
Відеозаписи, які демонструвала ОСОБА_2 поліцейським на мобільному телефоні до протоколу не долучено.
З досліджених доказів установлено, що ОСОБА_1 разом з співмешканкою перебувають за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 - дочка співмешканки, на момент складання протоколу також перебуває у цьому житлі.
Так, на відеозаписі зафіксовано, як жінка, яка зустрічає поліцейських повідомила, що у її будинку проживають квартиранти, однак до протоколу не долучено доказів хто саме є орендарем будинку за адресою: АДРЕСА_2 , і що вказана адреса є місцем постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судом установлено, що ОСОБА_2 не є падчеркою ОСОБА_1 , оскільки він не перебуває у шлюбі з її матір'ю.
Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є членами сім'ї один одного, родичами, особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.
Отже діяння між особою відносно якої складено протокол та ОСОБА_2 не підпадає під ознаки домашнього насильства, з огляду на приписи пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У суді ОСОБА_1 заперечував факт вчинення ним домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 .
У заяві та письмових поясненнях ОСОБА_2 не вказувала про завдання шкоди її психологічному здоров'ю та її дитині.
Усупереч статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено потерпілим дитину ОСОБА_2 , як передбачено частиною 4 статті 269 КУпАП.
Судом установлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний побутовий конфлікт з приводу проживання у житлі, оплати оренди за житло, вживання алкогольних напоїв та нецензурної лайки на адресу один одного.
Хоча законодавцем до психологічного насильства як форми домашнього насильства включено словесні образи, самі по собі нецензурні висловлювання формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
На відеозаписах з нагрудних реєстраторів поліцейських зафіксовано у їх присутності вживання нецензурної лайки обома учасниками конфлікту.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не є членами сім'ї один одного та особами, які спільно проживають однією сім'єю виник конфлікт, під час якого не було встановлено наявної переваги кривдника над жертвою. Доказів того, що нецензурні висловлювання, образи були спрямовані на обмеження волевиявлення особи, викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили їй емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи не надано.
Доказів заподіяння шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 та її дитині, матеріали справи не містять, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставин викладених у протоколі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення за обставин викладених у протоколі, що є предметом розгляду.
З огляду на викладене, оскільки будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, за обставинами викладеними у протоколі, матеріали справи не містять, то вважаю за необхідне на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП закрити відносно нього провадження в справі.
З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не ставиться за провину вчинення домашнього насильства
Керуючись частиною 1 статті 173-2, пунктом 1 статті 247, пунктом 3 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Закрити провадження у справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М. Косолап