490/8710/24
нп 1-кп/490/592/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8710/24
/про призначення до судового розгляду/
06 березня 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
01 жовтня 2024 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Миколаївської обласної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 жовтня 2024 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстав для його повернення прокурору немає, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, у зв'язку з чим вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисники - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду заперечував та просив прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, обґрунтовуючи тим, що в порушення вимог ст.290 КПК України йому, як захиснику, не було вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а також не було ознайомлено з матеріалами досудового розслідування. Зазначив, що його підзахисного було введено в оману, у зв'язку з чим ОСОБА_5 написав заяву про відмову від його послуг захисника, хоча дія його доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги не була зупинена та не скасована. Також, просив долучити до матеріалів справи копію розписки ОСОБА_5 від 08.10.2024 року, зі змісту якої вбачається, що останній від його послуг захисника не відмовляється та бажає щоб його захист здійснював саме захисник ОСОБА_9 ..
Обвинувачений ОСОБА_5 заявлене клопотання свого захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору підтримав.
Прокурор проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту заперечував та просив відмовити у задоволенні, посилаючись на те, що під час досудового розслідування перед стадією ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 надав письмову заяву про відмову від послуг захисника ОСОБА_9 та у подальшому було залучено захисника ОСОБА_10 .. Сторона захисту в особі обвинуваченого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_10 ознайомлена з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі та їм були вручені копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування. Зауважив, що обвинувачений ОСОБА_5 писав розписку про те, що він не відмовляється від послуг захисника ОСОБА_9 08.10.2024 року, тобто вже після того, як обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було направлено до суду 01.10.2024 року. Захисник ОСОБА_9 не обмежений у праві ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, однак станом на теперішній час захисник із клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження так і не звертався.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали судової справи, приходить до наступного.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Згідно ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, в ньому викладені всі обставини кримінальних подій, місце, час, мотив, спосіб вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень. В обвинувальному акті викладено формулювання обвинувачення на підставі відомостей, отриманих в ході досудового розслідування із зазначенням статей кримінального закону (частини), які передбачають відповідальність за ці правопорушення. У формулюванні обвинувачення зазначено всі обставини, які підлягають доказуванню стороною обвинувачення під час судового провадження, а також правову кваліфікацію дій обвинувачених. До обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому відображено дані про проведені в ході досудового розслідування процесуальні дії, про прийняті процесуальні рішення, а також відомості про заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування.
З дотриманням вимог, передбачених ч.3 ст.291 КПК України, обвинувальний акт 30.09.2024 року складено слідчим відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_11 , після чого підписаний та затверджений начальником відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_12 , яким здійснювалось процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Кримінальне провадження №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року надійшло на розгляд до Центрального районного суду м.Миколаєва з дотриманням правил територіальної підсудності.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, під час підготовчого судового засідання судом не встановлено.
Щодо посилання захисника ОСОБА_9 на порушення вимог ст.290 КПК України при відкритті матеріалів досудового розслідування, слід зазначити наступне.
У відповідності до положень ч.1 ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно ч.2 ст.290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Так, судом встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12023150000000566 від 30 жовтня 2023 року підозрюваному ОСОБА_5 було залучено захисника через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях та призначено адвоката ОСОБА_9
27.09.2024 року було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокатом ОСОБА_10 щодо здійснення захисту ОСОБА_5 (за його згодою) на досудовому розслідуванні №12023150000000566.
28.09.2024 року підозрюваним ОСОБА_5 власноруч була написана заява слідчому про відмову від захисника ОСОБА_9 у зв'язку із укладенням договору з адвокатом ОСОБА_10 , про що підтвердив обвинувачений ОСОБА_5 під час проведення підготовчого судового засідання.
Крім того, адвокат ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні 12.11.2024 року зазначив, що дійсно до нього звернулись знайомі ОСОБА_5 та запропонували захищати інтереси останнього у кримінальному провадженні №12023150000000566, на що він погодився. Після цього, він зв'язався із слідчим та надав свій ордер адвоката, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження.
30.09.2024 року прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури надано доручення слідчому про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, після чого стороні захисту було надано доступ до матеріалів кримінального провадження та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування визначене законодавцем як право, а не як обов'язок.
Після надання доступу та ознайомлення підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_10 із матеріалами кримінального провадження, прокурором був затверджений обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, який разом із реєстром матеріалів досудового розслідування було їм вручено, що підтверджується письмовими розписками про їх отримання, які долучені до матеріалів судової справи.
Слід звернути увагу на те, що розписка підозрюваного ОСОБА_5 про те, що він не відмовляється від послуг захисника ОСОБА_9 датована 08.10.2024 року, тобто вже після того, як обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було направлено до суду 01.10.2024 року.
Тому, аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає порушення права захисника ОСОБА_9 на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування недоведеним, у зв'язку з чим підстав для повернення з цього приводу обвинувального акту прокурору немає.
Згідно ч.1 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Згідно ч.4 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд роз'яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів.
Так, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили клопотання про розгляд даного кримінального провадження колегіально у складі трьох суддів.
Враховуючи положення зазначених норм КПК України, а також те, що обвинувачені заявили клопотання щодо розгляду даного кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, суд приходить до висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню та подальший розгляд справи слід проводити колегіально судом у складі трьох суддів.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурором подані клопотання про продовження застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, які були враховані судом при продовженні обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою не зменшились та не відпали. Так, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинувачених інших більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити їх належну процесуальну поведінку та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам під час подальшого судового розгляду кримінального провадження. Прокурор подані клопотання підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували та просили змінити на цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 вважав подане клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недоречним, оскільки станом на теперішній час відносно ОСОБА_5 є вирок Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26.10.2023 року про засудження до міри покарання у виді 7 років позбавлення волі, який набрав законної сили.
Обвинувачений ОСОБА_5 з приводу поданого клопотання прокурора зазначив, що він ні з чим не згоден.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та додані до них матеріали, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком із можливістю звільнення під заставу у розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 січня 2025 року до 07 березня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю звільнення під заставу у розмірі 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень та з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 січня 2025 року до 07 березня 2025 року включно.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю звільнення під заставу у розмірі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, який у подальшому неодноразово продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 січня 2025 року до 07 березня 2025 року включно.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, обрані відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою відповідають особам обвинувачених, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що їм інкримінуються, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи сторони захисту, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжних заходів на більш м'які.
Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання та продовження відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно них судом не встановлено.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються і щодо яких останнім органом досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їм в разі визнання їх винуватими у інкримінованих злочинах, зможуть ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування), незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих їм злочинів, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує їм в разі визнання винними за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особисто знайомі, постійно контактували один з одним, а тому можуть схиляти до надання показань, які їх виправдовують. Також, як вбачається з клопотань прокурора, сукупність наявних в матеріалах кримінального провадження доказів свідчить про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 протягом тривалого часу систематично вдавались до вчинення особливо тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, інших джерел доходів вони не мають. Вказане дає підстави припускати, що обвинувачені можуть продовжити займатися злочинною діяльністю.
За сукупності таких обставин, з урахуванням вимог ст.178 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та їх належну поведінку.
Доводи захисників в обґрунтування заперечень проти клопотань прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотаннями прокурора, а тому в задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про зміну запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.
Доводи захисника ОСОБА_9 з приводу відсутності підстав продовжувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у зв'язку з фактичним відбуванням покарання за вироком Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26.10.2023 року суд вважає необґрунтованими та не приймає до уваги, оскільки захисником не надано суду належним чином завіреної копії такого вироку з відміткою про набрання ним чинності.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 110, 177, 178, 183, 197, 291, 314-316, 372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва на 10 годину 00 хвилин 16 квітня 2025 року.
Кримінальне провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 04 травня 2025 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року.
В задоволенні клопотань обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 04 травня 2025 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року.
В задоволенні клопотань обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 04 травня 2025 року включно, та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2024 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1