Справа № 505/503/25
№ 2-а/505/84/2025
05 березня 2025 року м. Подільськ
суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
07 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Москаленко Р.А. звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: скасувати постанову №350 від 09 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.
Крім того, представник позивача у позовній заяві просить також поновити строк оскарження постанови №350 від 09 січня 2025 року, прийнятої стосовно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В обґрунтування зазначеного клопотання зазначив, що постанову про притягнення до відповідальності позивач отримав лише 22 січня 2025 pоку, що підтверджується копією постанови. Крім того зазначив, що не знаючи про результат розгляду питання про притягнення до відповідальності, а також мотиви прийняття такого рішення, позивач не міг своєчасно звернутися до суду.
Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення йому пропущеного строку звернення до суду та залишено вказаний адміністративного позов без руху, надано строк десять днів з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків.
Копію даної ухвали суду представник позивач - адвокат Москаленко Р.А. отримав 21 лютого 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
27 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Москаленко Р.А. подав заяву про поновлення процесуального строку. Вказана заява обґрунтована тим, що постанову про притягнення ОСОБА_1 забирала з ІНФОРМАЦІЯ_2 його рідна сестра. Після одужання та приїзду з Одеси, отримавши копію постанови ОСОБА_1 звернувся до адвоката, оскільки є неосвідченою в юридичних питаннях людиною. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 є соціально незахищеною людиною (має фізичні вади та проблеми зі здоров'ям), оскільки є інвалідом третьої групи, безстроково, перед зверненням до суду на банківський рахунок позивача було накладено арешт та списано кошти, у зв'язку з чим він змушений був шукати кошти по родичам та знайомим.
Дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Частиною першою ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова №350 винесена 09 січня 2025 року, тому строк її оскарження в порядку ст.286 КАС України, з урахуванням того, що строк припадає на вихідний день - закінчується 20 січня 2025 року.
З огляду на викладене, позивачу було відомо про розгляд 09 січня 2025 року адміністративної справи стосовно нього, даний факт не заперечується самим позивачем, який в позовній заяві зокрема, зазначив, що не знаючи про результат розгляду питання притягнення до відповідальності, а також мотивів прийняття такого рішення, він не зміг своєчасно звернутися до суду. При цьому жодних обґрунтувань та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з 21 січня 2025 року надано суду не було.
Як вбачається з позовної заяви, представник позивача зазначає, що 22 січня 2025 року позивач отримав копію оскаржуваної постанови №350 від 09 січня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, що підтверджується копією оскаржуваної постанови де наявний підпис ОСОБА_1 , разом з тим в заяві про поновлення процесуального строку представник позивача зазначив та надав докази, що 22 січня 2025 року копію постанови отримала сестра позивача, оскільки останній знаходився на лікуванні, а також зазначає, що позивач на деякий час їздив в Одесу.
На підтвердження лікування позивача, надано копію виписки з медичної картки ОСОБА_1 , згідно якої останній перебував у стаціонарі з 21 лютого 2024 року по 01 березня 2024 рік, тобто попередній рік.
Представник позивача не наводить жодних обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позов необхідно було подати до 01 лютого 2025 року. Згідно відмітки, зокрема на позовній заяві «Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.02.2025», а зареєстровано канцелярією суду 07 лютого 2025 року.
Представником позивача в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку зазначено також юридичну необізнаність позивача, але суд дійшов висновку про те, що наведені представником позивача підстави, є неповажними, а докази поважності причин його пропуску суду не надано.
Таким чином, позивач пропустив десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно з ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, поважними причинами пропуску строку на оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене та враховуючи, що представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду взагалі не вказує та не обґрунтовує причини пропуску ним строку, саме після отримання ним оскаржуваної постанови та не підтверджує поважність причин належними доказами, тому приходжу до висновку, що десятиденний строк для подання позову був пропущений з неповажних причин, та в поновленні цього строку слід відмовити, а позов повернути позивачу.
Керуючись ст.ст.120,121,123,286 КАС України, суддя,
ухвалила:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Москаленка Р.А. про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити позивачу, що за змістом ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В. Ващук