cправа №947/5454/25
провадження №1-кп/947/796/25
07 березня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12021162480001681 від 30.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
1. Зміст клопотання.
До Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
В обґрунтування клопотання, прокурор зокрема зазначив, що у провадженні слідчого відділу ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12021162480001681, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Встановлено, що 29.09.2021, приблизно о 15.20 год., в м. Одеса, по вул.Невського, в районі будинку №55, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю водія автомобіля «Mazda СХ7», реєстраційний помер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження з якими доставлен до КПП МКЛ №11.
Вказував, що відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 30.09.2021 року з правовою кваліфікацією - ч.1 ст.286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Стверджував, що в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак жодній особі не оголошено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Крім того, в ході досудового розслідування проведено автотехнічпу експертизу по дослідженню обставин та механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку №22-2427 від 22.08.2022 встановлено, що вирішити питання: «Чи вбачається в діях водія автомобіля «Маzdа СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , в даній дорожньо-транспортній обстановці невідповідності з вимогами ПДР України», які б з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку із виникненням даної пригоди?», та «Чи мав водій автомобіля «Маzdа СХ-7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , технічну можливість запобігти наїзду на пішохода в даній дорожній обстановці?», не є можливим, у зв'язку із відсутністю необхідних вихідних даних, та неможливістю їх встановлення.
Звертав увагу, що в ході досудового розслідування до слідчого СВ Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області, надійшла письмова заява потерпілого ОСОБА_5 , щодо закриття даного кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю будь-яких претензій до ОСОБА_4 .
Наголошував, що згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до ч. 4 ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України є нетяжким злочином, так як санкцією статті передбачені покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами па строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами па строк до трьох років.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення вчинено 29.09.2021 року, тобто строки давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинули.
Посилаючись на викладене, керуючись ст.49 КК України, ст.284 КПК України, просив суд: 1) закрити кримінальне провадження №12021162480001681 від 29.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України; 2) вирішити питания про скасування арешту майна, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
2. Позиції учасників судового провадження.
В судове засідання, прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, подане клопотання підтримав та просила його задовольнити.
Потерпілий, в судове засідання не з'явився, оскільки з наявним номером телефону зв'язок відсутній.
3. Мотиви та висновки суду.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Неявка в судове засідання учасників судового провадження, на думку суду не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній матеріалів, оскільки вказані особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та на власний розсуд розпорядилися своїм правом прийняття участі в судовому розгляді.
Суд, ознайомившись із поданим клопотанням та дослідивши додані до нього матеріали, прийшов до наступних висновків.
З матеріалів поданого клопотання вбачається, що у провадженні Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12021162480001681 від 30.09.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Так, під час реєстрації обставин кримінального правопорушення в ЄРДР було встановлено, що 29.09.2021 року близько 15:20 годин за адресою: м.Одеса, вул.О.Невського, буд.55 сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Маzdа-СХ-7» д.н.з. НОМЕР_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток обох кісток лівої.
При цьому, як з витягу з ЄРДР від 18.10.2021 року, так і постанови про створення слідчої групи у кримінальному провадженні від 20.01.2024 року, довідки Міської клінічної лікарні №11 від 29.09.2021 року, висновку експерта №21-5802 від 12.10.2021 року, висновку експерта №21-5803 від 12.10.2021 року, висновку експерта №22-2427 від 22.08.2022 року вбачається, що ім'я пішохода - ОСОБА_6 .
В той же час, у висновку експерта №1722 від 15.12.2022 року, зазначено ім'я пішохода ОСОБА_5 .
Інших будь - яких документів, які б усунули вищевказані розбіжності у встановлені ім'я особи потерпілого, до матеріалів клопотання не додано.
Тож, суд критично оцінює копію письмової заяви ОСОБА_5 , щодо закриття даного кримінального провадження, у зв'язку із відсутністю будь-яких претензій до ОСОБА_4 , оскільки залишається не встановленим дійсне ім'я потерпілого пішохода.
Крім того, відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч.2 ст.9 КПК України полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст.25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Окрім цього, до обов'язків держави входять позитивні зобов'язання у сфері прав людини, метою яких є: захист осіб; забезпечення достатніх юридичних засобів реагування на випадки порушення прав людини; гарантія проведення ефективного, оперативного та невідкладного розслідування випадків порушення прав людини незалежними компетентними особами; сприяння реалізації та забезпечення ефективного механізму юридичного, передусім судового захисту основоположних прав людини; запобігання порушення прав людини із боку третіх осіб.
Доктрина позитивних зобов'язань передбачає, що держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не залишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але і de facto. Але держава вільна у виборі конкретних заходів, які підлягають застосуванню, щодо повного та ефективного захисту тих чи інших прав людини. Позитивні зобов'язання держави не можуть тлумачитись як такі, що визначають конкретні засоби чи конкретні дії держави.
Єдиним критерієм для визначення того, чи дотримувалась держава в особі її органів влади цього обов'язку, є ефективність її дій у конкретній ситуації.
Пункт 3-1 ч.1 ст.284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При цьому, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим, прокурором усіх зібраних та перевірених доказів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування вставлено особу, яка керувала транспортним засобом та допустила наїзд на пішохода, який отримав тілесні ушкодження.
Отже, на думку суду, висновок прокурора про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України є передчасним, оскільки положення вказаного закону передбачають закриття кримінального провадження саме через не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та не пов'язані з тим, що жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Судова практика Верховного Суду орієнтує, що в провадженні, де відома особа потенційного підозрюваного, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Поряд з цим, суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України).
Вищенаведене, узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25.08.2021 року (справа №142/536/20, провадження №51-1546км21), від 29.06.2022 року (справа №725/3569/21, провадження №51-1061км22), від 07.06.2023 року (справа №545/51/22, провадження №51-2327км23), від 18.10.2023 року (справа №750/1575/23, провадження №51-4007км23).
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що закриття кримінального провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, в той час коли з матеріалів кримінального провадження відома особа, яка керувала транспортним засобом, який допустив наїзд на пішохода, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому клопотання прокурора є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 284, 369, 371, 395 КПК України, суд
1. У задоволенні клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12021162480001681 від 30.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - відмовити.
2. Ця ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ця ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
3. Ця ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1