Справа № 171/184/25
1-кс/171/50/25
Ухвала
Іменем України
07 березня 2025 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Апостолове клопотання слідчого СВ ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025043090000001 від 01.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий СВ ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025043090000001 від 01.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання мотивує тим, що 30.12.2024 року о 22:40 годині ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в магазині «АТБ» який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Зеленодольськ, проспект Незалежності 19А, зберігав при собі вогнепальну зброю. ЄО № 5771 від 31.12.2024. Після проведення огляду місця події за адресою: буд. № 19А, проспект Незалежності м. Зеленодольськ, Криворізького району Дніпропетровської області, виявлено та вилучено предмет візуально схожий на пістолет Маркова який поміщено до спец-пакету НПУ WAR1285639, 6 набоїв 9 мм який поміщено до спец-пакету НПУ CRI1137820, паперовий конверт NPP-0085198 у якому змив з предмета схожого на пістолет та магазина, паперовий конверт NPP-0085196 у якому змив з 6-ти набоїв, сейф-пакет НПУ №KIV7100509 у якому чоловіча куртка чорного кольору, сумка через плече з вмістом особистих речей. З метою з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 в порядку ст. 245 КПК України прийнято постанову про відібрання зразків буквального епітелію в ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за для подальшого проведення судово-молекулярної генетичної експертизи. ОСОБА_6 , ознайомившись з постановою прокурора надав письмову відмову від відібрання біологічних зразків.
З огляду на вказані обставини, слідчий звернувся до суду з вищезазначеним клопотання.
У запереченнях щодо примусового відібрання біологічних зразків, наданих захисником ОСОБА_6 ОСОБА_4 до суду 11.02.2025 року, захисник посилається на те, що ознайомившись з клопотанням слідчого, вважає, що задоволенню воно не підлягає, так, як:
1. Статус ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні не визначений, клопотання слідчого оформлене неналежним чином, позиція слідчого суперечить сталій судовій практиці України та Європейського суду з прав людини. Слідчий просить, щоб суд надав йому дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків, а саме букального епітелію у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Законом чітко передбачено коло осіб щодо яких можливо проводити освідування та відбирати біологічні зразки - і це є особи з визначеним процесуальним статусом у справі. ОСОБА_6 повідомлення про підозру від слідчого не отримував. Допитаний у якості свідка не був. Постанову про визнання його потерпілим не отримував.
2. Щодо мети відбору біологічних зразків.
Відповідно до ч.1 ст. 245 КПК України: у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Так, з контексту вищевказаної статті вбачається, що біологічні зразки відбираються для проведення експертизи, яка вже призначена, або про призначення якої вже просить сторона кримінального провадження. Рішення про призначення експертизи слідчий та прокурор приймають у формі постанови відповідно до ч.3 ст.110 КПК України. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Слідчий та прокурор просять суд дозвіл на принизливе примусове відібрання біологічних зразків, але не винесли постанову, про призначення та проведення експертизи, яка в обов'язковому порядку має передувати процедурі відібрання зразків. Якщо б у матеріалах справи була така постанова, то була б підтверджена належним процесуальним документом мета відібрання біологічних зразків. Вищевказане додатково підтверджується нормою ч.8 ст. 244 КПК України, яка має назву «Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи», а саме:«при задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, яка звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно до статті 245 цього Кодексу».
3. Щодо участі спеціаліста, лікаря або судово медичного експерта.
Відповідно до ч.2 ст. 241 КПК України: у разі необхідності освідування (відібрання біологічних зразків за ст. 245 КПК України) здійснюється за участю судово-медичного експерта, лікаря або спеціаліста. Слідчий та прокурор в своєму клопотанні не повідомляють суд, що участь спеціаліста, лікаря або судово медичного експерта є необхідною. Про їх участь, згідно тексту клопотання поданого в суд, не просять, хоча в постанові прокурора від 08.01.2025 року участь цих осіб була визнана прокурором необхідною.
4. Щодо судової практики Верховного суду.
В своїй постанові від 10.02.2022 року у справі № 163/2245/17 Верховний суд затвердив судову практику щодо примусового відібрання біологічних зразків. Згідно цієї постанови: «Біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки».
Просить у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_5 про примусове відібрання біологічних зразків, а саме букального епітелію у ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи. Зазначив, що отримання зразків необхідне для проведення відповідних експертиз.
Особа, щодо якої подано клопотання ОСОБА_6 , у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання у зв'язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.
Заслухавши думку прокурора, захисника, дослідив матеріали клопотання, слідчий суддя доходить таких висновків:
Так, слідчим СВ ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 01.01.2025 до ЄРДР за № 12025043090000001 за ч. 1 ст. 263 КК України.
31.12.2024 проведено огляд місця події (протокол огляду місця події від 31.12.2024)
06.01.2025 року були допитані свідки (протоколи допиту свідків від 06.01.2025).
01.01.2025 року постановою слідчого СВ ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 було визначено речовими доказами предмет візуально схожий на пістолет Маркова який поміщено до спец-пакету НПУ WAR1285639, 6 набоїв 9 мм який поміщено до спец-пакету НПУ CRI1137820, паперовий конверт NPP-0085198 у якому змив з предмета схожого на пістолет та магазина, паперовий конверт NPP-0085196 у якому змив з 6-ти набоїв, сейф-пакет НПУ №KIV7100509 у якому чоловіча куртка чорного кольору, сумка через плече з вмістом особистих речей.
Частина 1 статті 132 КПК України визначає, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 КПК України, дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на його тілі, одязі, в якому він перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
Частиною 2 статті 93 КПК України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
З наданих матеріалів вбачається, що відібрання біологічних зразків необхідне для проведення експертизи.
Частиною 5 статті 132 КПК України встановлено, що для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
На переконання слідчого судді, слідчим належним чином доведено потребу органу досудового розслідування у відібранні біологічних зразків, а також неможливість у інший спосіб отримати вказані зразки з метою доведення обставин, що підлягають доказуванню у межах кримінального провадження № 12025043090000001 від 01.01.2025 року.
При вирішенні питання про надання дозволу на примусове відбирання біологічних зразків, слідчий суддя враховує положення статей 3, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та передбачене ст.63 Конституції України загальне право не свідчити проти себе та своїх близьких.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» (рішення від 17.12.1996) вузько розтлумачив право не свідчити проти себе, зазначивши, що це право не поширюється на застосування у кримінальному провадженні інформації, яку можна отримати від обвинуваченого, вдаючись до примусових повноважень, але яка існує незалежно від волі підозрюваного, наприклад, документи, вилучені за судовим наказом, проба дихання, крові і сечі, а також тканин тіла, з метою проведення ДНК-аналізів.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справах «X v. the Netherlands, no. 8239/78 від 04.12.1978; Schmidt v. Germany, no. 32352/02 від 05.01.2006)., з урахуванням якої застосовується кримінальне процесуальне законодавство України відповідно до ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 99 КПК України, неодноразово визначалось, що статті 3 і 8 Конвенції як такі не забороняють вдаватись до медичної процедури всупереч волі підозрюваного з метою отримання від нього доказів його причетності у вчиненні кримінального правопорушення, якщо при цьому дотримано належну процедуру, застосований захід є пропорційним та не досягає такого рівня суворості, щоб кваліфікувати його як нелюдське або таке, що принижує гідність поводження.
Проте, слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що матеріали клопотання не містять відомостей щодо призначення будь-яких експертиз в межах цього кримінального провадження.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні відомості про призначення експертизи для якої потрібні ці зразки. Отже клопотання слідчого є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 93, 132, 160-166, 245, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків у ОСОБА_6 у межах кримінального провадження № 12025043090000001 від 01.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1