ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/148/24
Позовне провадження Провадження № 2/170/17/25
Рядок - 76
Шацький районний суд Волинської області
25 лютого 2025 року сел. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі
головуючого судді Жевнєрової Н.В.,
за участю секретаря Остапчук Н.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представників відповідача Кирилюк-Гуж Д.С., Жмурка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні та в режимі відеоконференції в залі суду в сел. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька про визнання недійсними наказу про звільнення, повідомлення про заплановане звільнення та запису про звільнення у трудовій книжці; про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з указаним позовом, який обґрунтувала тим, що 01.12.2003 прийнята на роботу в Шацький лісовий фаховий коледж ім. В.В. Сулька. Наказом від 11.12.2023 №68/К/тр її звільнено з посади викладача спеціальних дисциплін технічного профілю 11 грудня 2023 року, у зв'язку зі скороченням чисельності педагогічних працівників, згідно з п.1 ст.40 КЗпП України. Перед цим її 15.11.2023 теж звільнили з цієї посади згідно з п.1 ст.40 КЗпП України, однак це звільнення скасували, у зв'язку її тимчасовою непрацездатністю. Після хвороби 05.12.2023 вона вийшла на роботу за своєю трудовою книжкою, однак інспектор з кадрів їй в усній формі повідомила, що вона не звільнена, години та графік роботи їй не призначили, її повідомлять, коли прийти. Після цього на роботу її не викликали ні в усній, ні в письмовій формі. Тому вона повторно самостійно 30.01.2024 прийшла в коледж для з'ясування свого статусу. Інспектор з кадрів повідомила, що вона звільнена і надала для ознайомлення наказ від 11.12.2023 №68/К/тр про її звільнення з роботи, також їй видали трудову книжку.
01.09.2023 директор коледжу ОСОБА_4 повідомленням №2/05-31 проінформував її про заплановане вивільнення з роботи 15.11.2023, у зв'язку зі скороченням чисельності педагогічних працівників згідно із наказом від 01.09.2023 №41/к/тр.
Позивач вказує, що при її звільненні були допущені порушення трудового законодавства: роботодавець не надав законодавчого чи нормативно-правового обґрунтування необхідності скорочення саме її посади, не надав довідку про результати порівняльного аналізу пріоритетності навчальних дисциплін та посад в коледжі, не обґрунтував, чому прийняте рішення про скорочення саме її посади серед багатьох інших педагогічних посад та працівників коледжу, роботодавець не запропонував їй жодних вакантних та тимчасово незанятих посад (так званих «декретних посад», тощо), які були в коледжі, і не надав переліку всіх вакантних та незанятих посад, не повідомив про можливу наявність посад на час сезонних робіт. Позивач вважає, що під час попередження та звільнення її з роботи в коледжі були і є вакантні посади, а також посади працівників, котрі перебували і перебувають у відпустках для догляду за дитиною до трьох років, тощо. Також орієнтовно у жовтні 2023 року в коледж прийняті на сезонну роботу нові працівники - оператори котельні, кочегари, тощо. Також, у період до 30.01.2024 на вакантну посаду прийнятий новий працівник, який до цього не працював в Коледжі. Натомість вона має вищу освіту, великий досвід роботи (більше 20 років), дисциплінарних стягнень за час роботи не мала, її робота на посаді була основним місцем роботи. В коледжі працюють люди, які мають менший стаж роботи і меншу кваліфікацію за рівнем освіти. Вона має на утриманні неповнолітню дитину, на момент звільнення була єдиним годувальником сім'ї, також має батька та матір похилого віку, які потребують допомоги. Крім того, вона була і є готова, навіть за власний кошт, пройти навчання, курси тощо, щоб працювати на вакантних, тимчасово незанятих, сезонних чи новостворених посадах. Ці обставини не були враховані роботодавцем і було прийнято незаконне, необґрунтоване рішення про її звільнення. Її звільнення було здійснено на підставі оспорюваних наказів, що є таким, що не відповідає нормам чинного трудового законодавства України. Тому позивач просить суд визнати незаконним її звільнення; визнати недійсним наказ Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В.Сулька від 11.12.2023 №68/К/тр «Про звільнення ОСОБА_5 »; визнати недійсним повідомлення Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В.Сулька від 01.09.2023 №2/05-31 «Про попередження про заплановане звільнення» ОСОБА_1 ; визнати недійсним запис №7 від 11.12.2023 у її трудовій книжці про звільнення, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити її на посаді педагогічного працівника Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В.Сулька; стягнути з відповідача в її користь компенсацію середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення 11.12.2023 по дату винесення рішення судом із розрахунку 443,27 грн. за один день; рішення суду в частині поновлення її на роботі допустити до негайного виконання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, який обґрунтував тим, що основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи фахової передвищої освіти, порядок, умови, форми та особливості здобуття фахової передвищої освіти встановлює ЗУ «Про фахову передвищу освіту» від 06.06.2019 №2745-VIII (далі ЗУ №2745). Права закладу фахової передвищої освіти, що визначають його автономію, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими законами чи нормативно-правовими актами. Заклад фахової передвищої освіти має право самостійно ухвалювати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної законодавством та установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством (ч. 2, ч. 3 ст. 2 ЗУ №2745).
Стаття 6 ЗУ №2745 визначає складові (компоненти) системи фахової передвищої освіти, серед яких є, зокрема стандарти фахової передвищої освіти.
Стандарт фахової передвищої освіти -це сукупність вимог до освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти, які є спільними для всіх освітньо-професійних програм у межах певної спеціальності (п. 10 ч. 1 ст. 1 ЗУ №2745).
Освітньо-професійна програма у сфері фахової передвищої освіти - це єдиний комплекс освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення визначених результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої та професійної кваліфікації (п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ №2745).
Вимоги до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, організаційного та інформаційного забезпечення освітньої діяльності у сфері фахової передвищої освіти визначаються ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності, які затверджуються у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 8 ЗУ №2745).
Стандарти фахової передвищої освіти розробляються для кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення змісту та оцінювання результатів освітньої діяльності за освітньо-професійними програмами фахової передвищої освіти. Стандарти фахової передвищої освіти є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами освітньої діяльності незалежно від форми власності та сфери управління (ч. 2 ст. 8 ЗУ №2745). Стандарти спеціалізованої фахової передвищої освіти за кожною спеціальністю розробляються та затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у відповідних сферах, і оприлюднюються на офіційних вебсайтах цих органів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки протягом 10 робочих днів після їх затвердження (ч. 5 ст. 9 ЗУ №2745).
Заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітньо-професійними програмами, у тому числі наскрізними (які охоплюють більше одного рівня освіти), або за типовими освітньо-професійними програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти (ч. 6 ст. 9 ЗУ №2745).
Відповідно до пунктів 8, 9 ч. 3 ст. 30 ЗУ №2745 заклади фахової передвищої освіти мають рівні права, що становлять зміст їх автономії та самоврядування, у тому числі мають право самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, мистецької, спортивної та інноваційної діяльності та визначати зміст і програми навчальних дисциплін.
Відповідно до п.1.6. Положення про організацію освітнього процесу в Шацькому лісовому коледжі ім. В.В. Сулька (далі- Положення про організацію освітнього процесу) процедура розроблення, введення в дію, порядок реалізації, моніторингу та періодичного перегляду освітньо-професійної програми визначена Положенням про освітньо-професійні програми в Шацькому лісовому фаховому коледжі ім. В.В. Сулька (далі - Положення про освітньо-професійні програми). Вказані положення затверджені педагогічною радою 31.08.2022, протокол №1, та введені в дію наказом від 31.08.2022 №90.
Розділ 4 Положення про освітньо-професійні програми регламентує порядок розроблення освітньо-професійної програми. Пункт 4.4. визначає зміст освітньої програми, що охоплює такі етапи: складання переліку освітніх компонентів; обрання освітніх технологій і розроблення навчального плану; розроблення програм навчальних дисциплін.
Відповідно до Положення про циклову комісію Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька, затвердженого педагогічною радою 31.08.2022 та введеного в дію наказом 31.08.2022 №90, циклова комісія - це структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну та методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Згідно з розділом II Положення до змісту роботи циклової комісії включено, зокрема, своєчасне внесення змін і доповнень до робочих навчальних програм.
На спільному засіданні циклових комісій спеціальних дисциплін лісівничого та технічного профілів 26.06.2023 (протокол №10) було обговорено та затверджено освітньо-професійну програму за спеціальністю 205 «Лісове господарство», яку привели у відповідність до стандарту (зокрема 8 дисциплін на семестр) з упровадженням комп'ютерних технологій та інформаційних засобів. Навчальну дисципліну «Основи креслення» доповідач рекомендував виключили як таку, що втратила свою актуальність, оскільки комп'ютерні засоби є більш надійними, так як вони автоматизують, полегшують і зменшують трудоємність графічних робіт. За результатами засідання комісія ухвалила: вилучити, серед інших, дисципліну «Основи креслення» із циклу загальної підготовки (обов'язкові компоненти освітньо-професійної програми), так як ці дисципліни не забезпечують цикл спеціальної підготовки; освітньо-професійну програму 205 «Лісове господарство» з унесеними змінами затвердити та подати на розгляд педагогічної ради.
Освітньо-професійна програма Шацького лісового коледжу ім.В.В.Сулька на 2023-2024 рік (далі ОПП) затверджена педагогічною радою 28.08.2023, протокол №1, та введена в дію наказом від 31.08.2023 №90-О.
Відповідно до п. 2.4. Положення про організацію освітнього процесу, навчальний план складається на підставі ОПП та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг. У зв'язку з виключенням з ОПП навчальної дисципліни «Основи креслення» відповідно така дисципліна була виключена із навчального плану, тому задіяна на цій посаді особа підлягала скороченню.
З огляду на п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, розірвати трудовий договір за ініціативою роботодавця можна, якщо будуть зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників.
Як було зазначено вище, зміни в організацію навчального процесу вносяться закладом освіти самостійно відповідно до акредитованих освітніх програм.
Наказом від 01.09.2023 №41/К/тр, у зв'язку з виключенням дисципліни «Основи креслення» за спеціальністю 205 «Лісове господарство» з ОПП і, як наслідок, зміною в організації навчального процесу (його оптимізацією), з урахуванням педагогічного навантаження було скорочено чисельність педагогічних працівників (циклова комісія спеціальних дисциплін технічного профілю) в кількості одна особа. Отже, скорочення відбулося внаслідок змін в організації виробництва і праці, тобто з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Членами циклової комісії спеціальних дисциплін технічного профілю згідно з наказом від 30.08.2023 №90-О було вісім викладачів, зокрема і позивач ОСОБА_1 :
ОСОБА_6 , викладач дисциплін: Геодезія, Машини та устаткування лісосічних робіт, Будівництво та експлуатація лісових доріг, Машини та устаткування деревообробного виробництва, Лісоексплуатація (практика), задіяний у навчальному процесі 2023/2024 року;
ОСОБА_7 , викладач дисципліни: Практика з набуття робітничої професії лісоруб; задіяний у навчальному процесі 2023/2024 року;
ОСОБА_8 , викладач дисциплін: Будівництво та експлуатація лісових доріг, Лісоексплуатація; задіяний у навчальному процесі 2023/2024 року);
ОСОБА_9 , викладач дисциплін: Комп'ютеризація лісогосподарського виробництва, Виробнича практика, Державна підсумкова атестація здобувачів освіти; задіяний у навчальному процесі 2023/2024 року;
ОСОБА_10 , викладач дисципліни: Охорона праці та безпека життєдіяльності; задіяний у навчальному процесі 2023/2024 року;
ОСОБА_11 , викладач дисципліни: Механізація лісового господарства; задіяний у навчальному процесі 2023/2024 року;
ОСОБА_12 , викладач дисциплін: Геодезія, Технологічна практика, Виробнича практика; задіяний у навчальному процесі 2023/2024;
ОСОБА_1 , викладала дисципліну «Основи креслення», не задіяна у навчальному процесі 2023/2024 року.
Освіту та кваліфікацію перелічених вище педагогічних працівників підтверджують долучені до відзиву копії дипломів про здобуття освіти.
Оскільки з навчального плану була виведена дисципліна «Основи креслення», яку викладала ОСОБА_1 (і більше ніхто з викладачів, крім неї), то повідомлення про майбутнє вивільнення з усіх викладачів циклової комісії спеціальних дисциплін технічного профілю отримала саме вона. Оскільки з початку нового навчального 2023/2024 року (з 01.09.2023) у штатному розписі була вже відсутня посада викладача дисципліни «Основи креслення», ОСОБА_1 , була виведена поза штат наказом від 31.08.2023 №113-0, у якому обумовлено проводити їй оплату в розмірі посадового окладу викладача (за повне педагогічне навантаження), тобто у розмірі, більшому ніж позивач мала заробітної плати при здійсненні викладацької діяльності, враховуючи незначний обсяг педагогічних годин дисципліни «Основи креслення».
Враховуючи, що ОСОБА_1 за освітою має спеціальність «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», про що свідчить її диплом НОМЕР_1 , а інших спеціальностей (кваліфікацій, профілю тощо) вона не здобула (доказів протилежного позивачем не надано), вона не могла бути забезпечена роботою у коледжі на іншій викладацькій посаді, крім як викладача дисципліни «Основи креслення», яку з навчального плану вивели. Вакантної посади, в тому числі тимчасових (сезонних) працівників та/або тимчасово вільних, які б відповідали її кваліфікації та профілю, ні на дату попередження про майбутнє вивільнення, ні на дату звільнення позивача, ні упродовж строку її попередження перед звільненням, у коледжі не існувало.
ОСОБА_1 зазначає у позові, що їй не було запропоновано посаду сезонного працівника, машиніста (кочегара) котельні, але вона не надала у відділ кадрів посвідчення, що здобула кваліфікацію «Машиніст (кочегар) котельні», а без такого документу, який би підтвердив здобуття нею цієї кваліфікації, адміністрація була позбавлена можливості пропонувати їй як альтернативу звільненню посаду машиніста (кочегара) котельні, оскільки законодавчо чітко установлені кваліфікаційні вимоги до всіх професій (посад). Якби ОСОБА_1 надала до відділу кадрів посвідчення про здобуття нею кваліфікації «Машиніст (кочегар) котельні», їй би першочергово була запропонована ця робота. Щодо твердження позивача, що у період до 30.01.2024 прийнятий новий працівник, то такий факт справді мав місце. Але це працівник зі спеціальності «Психологія» і прийнятий на відповідну посаду психолога, і є таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям цієї посади, на відміну від ОСОБА_1 , яка навіть при бажанні всього педагогічного колективу, зі своєю освітою та спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» не може перебувати на цій посаді.
Оскільки освітній процес є динамічним і постійні зміни у навчальному плані є неминучими, то адміністрація коледжу всіляко сприяє уникненню негативних наслідків скорочення чисельності педагогічних працівників, пропонуючи їм пройти перепрофілювання або здобути нову спеціальність, мати яку є також доцільним при незначному педагогічному навантаженні за однією дисципліною (матеріально вигідним). Про це свідчить витяг з протоколу педагогічної ради від 29.06.2023 №5, згідно з яким викладачам було повідомлено про зменшення навчальних годин, можливі скорочення та запропоновано пройти навчання за новими спеціальностями. На таку пропозицію погодилися викладачі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . На цій педагогічній раді, як її член, була присутня і позивач ОСОБА_1 , але бажання пройти навчання не висловила, тому її твердження, що вона навіть була і є готова пройти навчання, курси тощо повністю спростовується зазначеним протоколом педагогічної ради.
Про доцільність відкриття нових спеціальностей і необхідність у зв'язку з цим викладачам коледжу здобувати нові спеціальності було наголошено ще після закінчення 2021/2022 навчального року, про що свідчить витяг з протоколу педагогічної ради від 29.06.2022 №5.
Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 30 ЗУ №2745 заклади фахової передвищої освіти зобов'язані дотримуватися ліцензійних умов провадження освітньої діяльності.Тому варто зазначити, що особа, яка приймається на посаду викладача, повинна відповідати нормативним критеріям Ліцензійних умов щодо кваліфікаційних вимог викладача відповідного профілю, а не просто мати диплом педагогічного вузу чи інший про вищу освіту.
Про відсутність вакантних посад викладачів у коледжі свідчать надані копії штатних розписів станом на 01.09.2023, дату попередження ОСОБА_1 про майбутнє вивільнення, та станом на 11.12.2023, дату її звільнення.
Поряд із цим позивач ОСОБА_1 , як слідує з тексту позову, всупереч нормам ЦПК України діє недобросовісно: зазначає, що вона після хвороби, 05.12.2023 вийшла на роботу, хоча з листка непрацездатності 9915021-2018828573-1 слідує, що вона продовжувала хворіти до 08.12.2023 включно; приступити до роботи мала 09.12.2023. Оскільки 09.12.2023 та 10.12.2023 припадали на суботу, неділю (вихідні дні), то ОСОБА_1 була звільнена 11.12.2023 наказом №68/К/тр, тобто у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, як того вимагає закон, про що зроблено відповідні записи у трудову книжку (запис про звільнення 05.11.2023 визнано недійсним). Про недобросовісність позивача свідчить і той факт, що, наперед знаючи з персонального письмового повідомлення, яке отримала і в чому розписалась, про дату звільнення 15.11.2023, саме з цього числа, вона починає хворіти (листок непрацездатності 9747094-2018322057-1). Оскільки на 15.11.2023 було заплановане вивільнення ОСОБА_1 то був виданий відповідний наказ від 06.11.2023 №67, який в подальшому був скасований, у зв'язку з її тимчасовою непрацездатністю, що припала на день звільнення.
Крім того, самі позовні вимоги сформульовані таким чином, що якби навіть позов був підставний, суд не зміг би їх задовольнити при всьому бажанні. Пункт 5 прохальної частини позову звучить наступним чином: поновити ОСОБА_18 на посаді педагогічного працівника Шацького лісового коледжу ім. В.В.Сулька. Формулювання «педагогічні працівники» є узагальнюючим поняттям, і такої посади як педагогічний працівник у Шацькому лісовому коледжі ніколи не існувало і не існує. Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 №963. Посад педагогічних працівників є досить багато, і суд не може вийти за межі позовних вимог і придумати самостійно за позивача педагогічну посаду, на якій її гіпотетично можливо було б поновити.
Відповідач вчинив усі передбачені трудовим законодавством дії, які є необхідними при звільненні за ініціативою роботодавця, а саме: при скороченні чисельності працівників.
Натомість у своєму позові ОСОБА_1 не наводить жодного аргументу/доказу її порушеного права на працю. Позивачем не наведено підстав порушення відповідачем її трудових прав. Позов обґрунтовано лише бажанням продовжувати працювати на будь-якій посаді, але при цьому позивач забуває, що Довідником кваліфікаційних характеристик законодавчо встановлені вимоги до всіх посад, і щоб зайняти певну посаду, потрібно відповідати встановленим критеріям.
Оскільки право на судовий захист пов'язане виключно з порушенням суб'єктивного права позивача, суд може захистити лише порушене право. Відсутність хоча б однієї з умов надання судового захисту суб'єктивного права виключає можливість задоволення матеріально-правових вимог позивача. Факт порушення свого суб'єктивного права позивач належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами не довела, натомість до відзиву долучені копії документів, що свідчать про дотримання відповідачем процедури скорочення чисельності, а це є підставою для відмови в позові за необґрунтованістю позовних вимог, тому що не підлягає відновленню право, яке не порушено.
Так як згідно зі статтею 235 КЗпП України обов'язковою умовою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав, і оплата вимушеного прогулу здійснюється тільки незаконно звільненому працівнику, то у разі дотримання уповноваженим органом при проведенні звільнення всіх вимог, які покладалися на нього законом, безпідставними є позовні вимоги про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Враховуючи вище викладене, відповідач просить суд відмовити у позові в повному обсязі заявлених позовних вимог за безпідставністю та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
У відповіді на відзив позивач ОСОБА_1 вказує, що в кінці серпня 2023 року заступник директора коледжу повідомив їй про скорочення її посади на підставі листа та вказівки з міністерства. Лише з відзиву на позов їй стало відомо, що скорочення відбулося тому, що вона не погодилася здобувати другу вищу освіту для отримання годин з інших дисциплін. ОСОБА_1 стверджує, що мала намір навчатися. Також позивач стверджує, що про рішення спільного засідання циклових комісій від 26.06.2023 та рішення педагогічної ради 29.06.2023 вона дізналася лише з відзиву на позов. Виключення навчальної дисципліни «Основи креслення» з освітньо-професійної програми коледжу позивач вважає недоцільним. Позивач вважає, що було порушено порядок її звільнення, оскільки їй не було запропоновано жодних вакантних та тимчасово незайнятих посад (так званих «декретних посад» тощо), які були в коледжі, і не надав переліку усіх таких посад, не повідомив про можливу наявність посад на час сезонних робіт. Їй не було запропоновано взагалі будь-якої іншої роботи, зокрема такої, що не потребує її основної кваліфікації і профілю. Позивач вважає, що від неї було приховано посади працівників, які перебувають у відпустці для догляду за дитино, зокрема, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , посаду звільненої ОСОБА_21 . Тому позивач вважає, що роботодавець не виконав свій обов'язок її працевлаштувати і незаконно звільнив.
У запереченні відповідач вказує, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» вакансія - це вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом. Отже, якщо працівник відсутній у зв'язку із хворобою, відрядженням, відпусткою, посада, яку він займає, не є вакантною. Отже, посада жінки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не є вакантною. Тому твердження позивача, що їй не запропоновано такі посади, не заслуговують на увагу. Крім того, представник повідомив суд, що станом на 01.09.2023 та 11.12.2023 у Шацькому лісовому фаховому коледжі були вакантні посади: кочегар (сезонний) - 7 шт. од., столяр - 1,5 шт. од., електромонтер - 1,5 шт. од. Про невідповідність позивача посадам психолога і кочегара викладено у відзиві на позов. Крім того, позивач не має відповідної кваліфікації столяра та доступу до електромонтажних робіт, тому що таких відомостей у відділ кадрів вона не надала. ОСОБА_21 , про яку позивач вказує у відповіді на відзив, була звільнена з посади коменданта гуртожитку за власним бажанням, її посада була виведена зі штатного розпису у серпні 2023 року. Освітньо-професійна програма «Дизайн», про яку позивач вказує у відповіді на відзив, у Шацькому лісовому фаховому коледжі відсутня (неліцензована).
В судовому засіданні позивач та її представники позов підтримали, а також підтримали свою позицію, викладену у відповіді на відзив та письмових поясненнях.
Представники відповідача щодо позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченні, а також у письмових поясненнях.
Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку що в позові слід відмовити повністю, виходячи з таких міркувань.
Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями ст. 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
За змістом ст. 2-1 КЗпП України забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об'єднанні, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання.
За змістом ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною 2 ст. 40 КЗпП України установлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суди мають з'ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.Отже, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Оскільки обов'язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Подібні висновки щодо застосування положень статті 49-2 КЗпП України викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17, Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №206/2500/20, від 14 лютого 2023 року у справі №755/12428/22, від 14 лютого 2023 року у справі №519/1151/18.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд установив, що наказом від 01.09.2023 №41/К/тр, у зв'язку із виключенням дисципліни «Основи креслення» за спеціальністю 205 «Лісове господарство» з освітньо-професійної програми Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька на 2023-2024 навчальний рік і, як наслідок, зміною в організації навчального процесу (його оптимізацією), з урахуванням педагогічного навантаження було скорочено чисельність педагогічних працівників (циклова комісія спеціальних дисциплін технічного профілю - викладача основ креслення) в кількості одна особа. Повідомлення про наступне вивільнення наказано вручити працівнику, який підлягає звільненню, у строк до 05.09.2023 (т. 1 арк. 132).
Отже, скорочення відбулося унаслідок змін в організації виробництва і праці, тобто з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до наказу від 01.09.2023 №41/К/тр, у зв'язку зі скороченням чисельності педагогічних працівників Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька та неможливістю переведення на іншу посаду,позивача ОСОБА_1 01.09.2023 було персонально попереджено про наступне звільнення з посади викладача спеціальних дисциплін технічного профілю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 15.11.2023, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (т. 1 арк. 12).
Отже, про наступне вивільнення ОСОБА_1 персонально попереджено більше ніж за два місяці.
Згідно з наказом від 31.08.2023 №113-0, оскільки з початку нового навчального 2023/2024 року (з 01.09.2023) у штатному розписі вже була відсутня посада викладача дисципліни «Основи креслення», ОСОБА_1 була виведена поза штат, до спливу установленого строку попередження про майбутнє вивільнення, з метою дотримання трудових прав працівника, який був задіяний при викладанні ліквідованої дисципліни, за відсутності вакантних посад, які можна запропонувати працівнику (т. 1 арк. 133). Цим наказом було створено ОСОБА_1 тимчасове робоче місце на строк до запланованого звільнення, з виконанням робіт: оформлення індивідуальних навчальних планів, методичної роботи (т. 1 арк. 133).
Наказом від 31.08.2023 №113-0 також було обумовлено проводити ОСОБА_1 упродовж вказаного строку оплату в розмірі посадового окладу викладача спеціальних дисциплін технічного профілю («Основи креслення»)як при повному педагогічному навантаженні, тобто за 72 години педагогічного навантаження.
З пояснень позивача ОСОБА_1 суд установив, що зазначену оплату за роботу на тимчасовому робочому місці вона отримала. Водночас позивач повідомила, що протягом останнього навчального року вона працювала з педагогічним навантаження усього 22 години, з огляду на незначний обсяг педагогічних годин дисципліни «Основи креслення». Отже, перед попередженням про звільнення позивач отримувала заробітну плату фактично утричі меншу.
Твердження позивача ОСОБА_1 про те, що вона лише з відзиву дізналася про причини скорочення її посади і лише в кінці серпня 2023 року дізналася про виведення її посади зі штатного розпису коледжу, спростовується дослідженими судом документами: Положенням про освітньо-професійні програми в Шацькому лісовому фаховому коледжі ім. В.В. Сулька, затвердженим педагогічною радою, протокол №1 від 31.08.2022, введеним в дію наказом №90 від 31.08.2022; Положенням про організацію освітнього процесу в Шацькому лісовому фаховому коледжі ім. В.В. Сулька, затвердженим педагогічною радою, протокол №1 від 31.08.2022, введеним в дію наказом №90 від 31.08.2022; Освітньо-професійною програмою «Лісове господарство» фахової передвищої освіти, галузь знань 20 Аграрні науки та продовольство, спеціальність 205 «Лісове господарство», затвердженою педагогічною радою Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька, протокол №1 від 28.08.2023, введеною в дію наказом №99 від 31.08.2023; протоколом №1 від 29.06.2022 засідання педагогічної ради Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька, на якому були присутні усі викладачі, зокрема і ОСОБА_1 ; протоколом №1 від 28.08.2023 засідання педагогічної ради Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька, на якому були присутні усі викладачі, зокрема і ОСОБА_1 ; витягом з протоколу №10 від 26.06.2023 спільного засідання циклових комісій спеціальних дисциплін лісівничого та технічного профілів Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька (т. 1 арк. 33-131).
Наказом від 06.11.2023 №67/К/тр викладача спеціальних дисциплін технічного профілю ОСОБА_1 було звільнено з 15.11.2023, у зв'язку зі скороченням чисельності педагогічних працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 арк. 10).
Проте ОСОБА_1 у період з 15.11.2023 до 08.12.2023 включно хворіла, що підтверджується випискою з медичної карти та листками непрацездатності (т. 1 арк. 11, 150-154).
Тому наказом від 11.12.2023 №68/К/тр, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що припала на день звільнення, попередній наказ №67/К/тр від 06.11.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 » було скасовано; звільнено ОСОБА_1 у перший робочий день після її хвороби, тобто 11 грудня 2023 року, у зв'язку зі скороченням чисельності педагогічних працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Також було визнано недійсним зроблений на підставі попереднього наказу запис про звільнення у трудовій книжці ОСОБА_1 (т. 1 арк. 136).
Зазначене підтверджується записами трудової книжки НОМЕР_2 , заведеної 15.08.1997 на ім'я ОСОБА_22 . Зміна прізвища працівника відбулася на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 04.04.2007 (т. 1 арк. 7-9).
Суд установив, що ОСОБА_22 має повну вищу освіту за спеціальністю «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво» і має кваліфікацію викладача образотворчого мистецтва, про що свідчить її диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданий 25.06.2003 Волинським державним університетом ім. Лесі Українки (т. 1 арк. 137).
Свідоцтво про шлюб позивач суду не надала, однак оскільки факт зміни нею прізвища з ОСОБА_23 на ОСОБА_24 відповідач визнає, то суд вважає цей факт доведеним.
Відомості про наявність у позивача інших спеціальностей (кваліфікацій, профілю, досвіду тощо) вона роботодавцю не надала. Суду ОСОБА_1 повідомила, що іншої освіти, кваліфікації вона не має і не навчається.
Доводи позивача про те, що зміни в організації навчального процесу (його оптимізація), внаслідок яких відбулося скорочення чисельності педагогічних працівників, є необґрунтованими, підлягають відхиленню.
За змістом частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Крім того, заклади спеціалізованої фахової передвищої освіти здійснюють освітню діяльність за власними освітньо-професійними програмами, у тому числі наскрізними (які охоплюють більше одного рівня освіти), або за типовими освітньо-професійними програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти (ч. 6 ст.9 ЗУ «Про фахову передвищу освіту» №2745).
Відповідно до пунктів 8, 9 ч. 3 ст.30 ЗУ №2745 заклади фахової передвищої освіти мають рівні права, що становлять зміст їх автономії та самоврядування, у тому числі мають право самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, мистецької, спортивної та інноваційної діяльності та визначати зміст і програми навчальних дисциплін.
Заклад фахової передвищої освіти має право самостійно схвалювати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної законодавством та установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством (ч.ч.2, 3 ст.2 ЗУ №2745).
Згідно з усталеною судовою практикою, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та/або чисельності працівників, оскільки виключне право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу. Власник на свій розсуд визначає чисельність працівників певної спеціальності та кваліфікації, може зменшити чисельність одних посад, а також здійснити звільнення працівників, одночасно приймаючи рішення про прийняття на роботу працівників іншої спеціальності та кваліфікації, збільшити чисельність інших посад. Проведення роботодавцем заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це законне повноваження роботодавця (висновки Верховного Суду у постановах від 07 серпня 2019 року у справі №367/3870/16, від 08 квітня 2020 року у справі №756/10727/16, від 28 квітня 2021 року у справі №373/2133/17, від 27 травня 2021 року у справі №201/6689/19).
Водночас суд вирішуючи відповідні трудові спори, з дотриманням принципів диспозитивності цивільного судочинства і змагальності сторін, перевіряє наявність законних підстав для звільнення, дотримання порядку (процедури) звільнення, зокрема і відсутність дискримінації при звільненні.
Доводи позивача, які зводяться до того, що вона мала переважне право на залишення на роботі, оскільки працює у коледжі понад 20 років, також підлягають відхиленню, оскільки суд установив, що відбулося скорочення посади, яку займала лише одна особа - викладач ОСОБА_1 . Оскільки з навчального плану була виведена дисципліна «Основи креслення», яку викладала ОСОБА_1 (і більше ніхто з викладачів спеціальних дисциплін технічного профілю, крім неї), тому повідомлення про майбутнє вивільнення з усіх викладачів циклової комісії спеціальних дисциплін технічного профілю отримала саме вона.
Правила статті 42 КЗпП України щодо врахування переважного права на залишення на роботі, підлягають застосуванню, якщо відбувається часткове (не повне) скорочення рівнозначних (однотипних) посад, тобто частина посад скорочується, частина - ні, що дає можливість порівняти кваліфікацію та продуктивність праці працівників на рівнозначних (однотипних) посадах, які підлягають скороченню. У такому випадку переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам із урахування інших підстав, перелічених у частині другій статті 42 КЗпП України.
Отже, право на залишення на роботі, передбачене частиною першою статті 42 КЗпП України, враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. У даному випадку мало місце виключення зі штатного розпису коледжу лише посади викладача основ креслення, яка була єдиною. Переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Судувід 09 квітня 2020 року у справі №760/21020/15-ц, від 12 квітня 2023 року у справі №754/12401/21.
Отже, вчинення роботодавцем дій, що містять ознаки дискримінації, суд не встановив.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем вимог частини другої статті 40, статті 49-2 КЗпП України є безпідставними, оскільки судна підставі досліджених доказів установив, що відповідач вживав заходи щодо реального працевлаштування ОСОБА_1 , однак вакантні посади, які можна було запропонувати їй у період між попередженням про наступне вивільнення та звільненням, у коледжі були відсутні. До такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Позивач надала суду письмові пояснення (т. 2 арк. 65-67), у яких зокрема вказує, що датою прийняття на роботу є дата початку виконання трудових відносин, тобто обумовлена сторонами дата, з якої працівник приступає до виконання своїх трудових обов'язків (дата фактичного виходу на роботу), оскільки з того моменту здійснюється нарахування оплати праці, що відповідає Додатку 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5): графа 10 - зазначається період (дата початку та дата закінчення) трудових або цивільно-правових відносин, проходження військової служби та відпусток. Дата відповідає кварталу, за який подається Розрахунок.
На підставі отриманих на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів Відомостей з ДПС про трудові відносини та період проходження військової служби - Додаток 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5) (пункт 5 розділу IV) за 3 та 4 квартали 2023, що подані ДВНЗ Шацький лісовий фаховий коледж ім. В.В.Сулька код ЄДРПОУ 00993998, позивач звертає увагу суду на таке.
1. Згідно з Додатком 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 34, звільнено особу 29.09.2023 з посади лаборанта. Тобто така посада лаборанта була вакантною з 30.09.2023, однак не запропонована позивачу.
2. Згідно з Додатком 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 38, було прийнято на роботу працівника на посаду сторожа 04.09.2023, а 30.09.2023 звільнено. Тобто з 01.10.2023 посада сторожа була вакантною, однак не запропонована позивачу, більше того навіть до 03.09.2023 така посада була вакантною.
3. Згідно з Додатком 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 40, було прийнято на роботу працівника на посаду прибиральника 01.09.2023. Тобто посада прибиральника була вакантною, однак не запропонована позивачу, а навпаки було прийнято іншу особу.
4. Згідно з Додатком 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 2, було прийнято на роботу працівника на посаду сторожа 04.10.2023, а 30.10.2023звільнено. Тобто з 31.10.2023 посада сторожа була вакантною, однак не запропонована позивачу, більше того, навіть до 03.10.2023 така посада була вакантною.
5. Згідно з Додатком 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 6-10, було прийнято на роботу 5 працівників на посади кочегарів 17.10.2023. Тобто до 17.10.2023 посади кочегарів були вакантними, однак не запропоновані позивачу.
6. Згідно з Додатком 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 18, було прийнято на роботу працівника на посаду сторожа 01.11.2023. Тобто 31.10.2023 посада сторожа була вакантною, однак не запропонована позивачу.
Не співпадають відомості, вказані у Журналі наказів, з відомостями Додатку 5, а саме:
7. Згідно з Додатком 5 за 3 квартал 2023 року порядковий номер 35, було прийнято на роботу працівника на посаду викладача 21.09.2023, а у Журналі наказів таке прийняття на роботу не відображено. Тобто посада викладача була вакантною, однак не запропонована позивачу, а навпаки було прийнято іншу особу.
8. Згідно з Додатком 5 за 3 квартал 2023 року порядковий номер 39 було звільнено з роботи працівника з посади прибиральника службових приміщень 15.09.2023. А у Журналі наказів таке звільнення не відображено. Тобто така посада прибиральника службових приміщень була вакантною з 16.09.2023, однак не запропонована позивачу. Посада до 30.09.
9. Згідно з Додатком 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 1, було звільнено з роботи працівника 17.10.2023, а у Журналі наказів таке звільнення не відображено. Тобто така посада була вакантною з 18.10.2023 року, однак не запропонована позивачу.
10. Згідно з Додатком 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 20, було прийнято на роботу працівника 02.11.2023, у Журналі наказів таке прийняття на роботу не відображено. Тобто посада була вакантною, однак не запропонована позивачу, а навпаки було прийнято іншу особу.
Отже, на думку позивача, вакантні посади були у період 01.09.2023 - 11.12.2023, оскільки працівники звільнялись/приймались на роботу, але такі посади не були запропоновані позивачу всупереч правовим висновкам постанов Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №569/4763/16-ц та від 01 квітня 2015 року №6-40цс15.
Крім того, в судовому засіданні представник позивача звернув увагу суду, що згідно з Додатком 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 33, було звільнено працівника з посади викладача 31.08.2023, тобто посада викладача була вакантною, однак не запропонована позивачу.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_25 на спростування викладених у письмових поясненнях і в судовому засіданні тверджень позивача та її представників про наявність у коледжі вказаних вакантних посад, які роботодавець був зобов'язаний запропонувати ОСОБА_1 , надала суду для огляду оригінали Книг наказів коледжу та Журналів їх реєстрації за 2022, 2023 роки, а також копії наказів та дипломів викладачів для приєднання до судової справи. Крім того, представник відповідача надала суду для огляду оригінал Додатку 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5) (пункт 5 розділу IV) за 3 та 4 квартали 2023, що подані ДВНЗ Шацький лісовий фаховий коледж ім. В.В.Сулька, з повним обсягом інформації, на підставі якої суд установив прізвище, ім'я, по батькові прийнятих та звільнених на підставі досліджених судом наказів працівників коледжу і співставив отримані відомості з поясненнями представників позивача та відповідача (т. 2 арк. 50-62).
Щодо відомостей з Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 33, де вказано про звільнення працівника з посади викладача 31.08.2023, представник відповідача пояснила, що наказом від 21.08.2023 №38/К/тр було звільнено викладача дисципліни «Лісозахист», яка потребує лісотехнічної освіти, ОСОБА_26 за угодою сторін, а незначну кількість годин, які мав цей викладач, було розподілено між іншими викладачами, що мають відповідну освіту і спеціальність. На цю посаду згідно з наказом від 20.09.2023 №51/К/тр був прийнятий як такий, що пройшов випробувальний термін, ОСОБА_27 , з 21.09.2023 керівником гуртка радіотехніки, який було утворено ще наказом від 21.07.2023 №68. Цей наказ виданий за рекомендацією Міністерства освіти України, з огляду на потребу у військовонавчених громадянах для виконання ними військового обов'язку, а також для реалізації права громадян на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь, навичок, що необхідні для належного виконання військового обов'язку в запасі в мирний час, обов'язків військової служби у воєнних час та для майбутньої професійної діяльності, для організації волонтерської діяльності на базі коледжу по самостійному збиранню (конструюванню) студентами FPV-дронів. На підставі цього наказу у коледжі з 21.09.2023 розпочав свою діяльність гурток радіотехніки і він успішно працює до сьогодні. На стажування на посаді керівника гуртка було взято ОСОБА_27 , який мав освіту за напрямом підготовки «Радіотехніка», і мав пройти випробування на цій посаді (т. 2 арк. 135-139).
Тому згідно з відомостями з Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 35, відображено прийняття на роботу 21.09.2023 викладача ОСОБА_27 за результатами стажування, яке розпочалося ще 21.07.2023 року, як такого що пройшов випробувальний термін. Вказана посада не могла бути запропонована ОСОБА_1 , оскільки у неї немає ні лісотехнічної освіти, ні кваліфікації з радіоелектроніки, радіотехніки.
Щодо відомостей з Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 34, де вказано про звільнення особи 29.09.2023 з посади лаборанта, представник відповідача пояснила, що згідно з наказом від 26.08.2023 №86-О, у зв'язку з виключенням з 26.08.2023 зі штатного розпису посади «комендант гуртожитку», що відбулося унаслідок приведення у відповідність штатного розпису нового навчального року до фонду оплати праці, враховуючи заплановане звільнення коменданта гуртожитку ОСОБА_21 на підставі її заяви, за власним бажанням, у зв'язку із виходом на пенсію, її було виведено за штат до дня закінчення 29.09.2023 її щорічної відпустки перед звільненням, після чого і до дня звільнення вона облікувалася як працівник на тимчасово створеній для неї посаді лаборанта, тому у Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 34, вказано про звільнення ОСОБА_21 29.09.2023 з посади лаборанта. ОСОБА_21 була звільнена 29.09.2023, як зазначено у наказі від 18.09.2023 №49-К/тр, з посади завідувачки гуртожитку №2 (у штатному розписі це була посада «комендант гуртожитку»). Отже, тимчасова посада лаборанта після звільнення ОСОБА_21 , тобто з 30.09.2023 не стала вакантною і не могла бути запропонована позивачу (т. 1 арк. 182, 242).
Це було аналогічно, як із позивачем ОСОБА_1 , яка була звільнена 11.12.2023 з посади викладача дисципліни «Основи креслення», працюючи з 01.09.2023 на створеному для неї тимчасовому робочому місці на строк до запланованого звільнення, з виконанням робіт: оформлення індивідуальних навчальних планів, методичної роботи.
Щодо відомостей з Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 40, де вказано про прийняття на роботу працівника на посаду прибиральника 01.09.2023, представник відповідача пояснила, ОСОБА_28 прийнято на посаду прибиральника згідно з наказом від 31.08.2023 №39/К/тр, тобто до повідомлення позивача про її майбутнє вивільнення. Отже, посада прибиральника вже не була вакантною на час повідомлення ОСОБА_1 про її звільнення, тому не могла бути запропонована позивачу (т. 2 арк. 141).
Щодо відомостей з Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 38, де вказано про прийняття на роботу працівника на посаду сторожа 04.09.2023 та його звільнення 30.09.2023, представник відповідача пояснила, що згідно з наказом від 01.09.2023 №42/К/тр, з огляду на виробничу необхідність, керуючись ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 №175, в коледжі було створено одне робоче місце для проведення робіт тимчасового характеру за професією «сторож», з 04.09.2023 по 30.09.2023, та на підставі наказу від 01.09.2023 №43/К/тр прийнято на роботу за строковим трудовим договором на час робіт тимчасового характеру, за направленням центру зайнятості, з 04.09.2023 по 30.09.2023 ОСОБА_29 . Наказом від 29.09.2023 №56/К/тр ОСОБА_29 було звільнено 29.09.2023 з роботи, у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору. Отже, ні до 03.09.2023, ні з 30.09.2023 посада сторожа не була вакантною, тому не могла бути запропонована позивачу.
Щодо відомостей з Додатку 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 2, де вказано про прийняття на роботу працівника на посаду сторожа 04.10.2023 та його звільнення 30.10.2023, представник відповідача пояснила, що згідно з наказом від 02.10.2023 №57/К/тр, з огляду на виробничу необхідність, керуючись ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 №175, в коледжі було створено одне робоче місце для проведення робіт тимчасового характеру за професією «сторож», з 04.10.2023 по 30.10.2023, та на підставі наказу від 03.10.2023 №58/К/тр прийнято на роботу за строковим трудовим договором на час робіт тимчасового характеру, за направленням центру зайнятості, з 04.10.2023 по 30.10.2023 ОСОБА_29 . Наказом від 26.10.2023 №64/К/тр ОСОБА_29 було звільнено 30.10.2023 з роботи, у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору. Отже, ні до 03.10.2023, ні з 31.10.2023 посада сторожа не була вакантною, тому не могла бути запропонована позивачу.
Щодо відомостей з Додатку 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 18, де вказано про прийняття на роботу працівника на посаду сторожа 01.11.2023, представник відповідача пояснила, що згідно з наказом від 31.10.2023 №65/К/тр, з огляду на виробничу необхідність, керуючись ст. 31 Закону України «Про зайнятість населення» та п. 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 №175, в коледжі було створено одне робоче місце для проведення робіт тимчасового характеру за професією «сторож», з 01.11.2023 по 30.11.2023, та на підставі наказу від 31.10.2023 №65/1/К/тр прийнято на роботу за строковим трудовим договором на час робіт тимчасового характеру, за направленням центру зайнятості, з 01.11.2023 по 30.11.2023 ОСОБА_29 , якого звільнено 29.11.2023, згідно з наказом від 29.11.2023 №67/1/К/тр, у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору. Тобто з 30.11.2023 посада сторожа не була вакантною, тому не запропонована позивачу(т. 1 арк. 241, 243, 244, 248, 249, 251, т. 2 арк. 142, 143, 144).
Щодо відомостей з Додатку 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 6-10, де вказано про прийняття на роботу 5 працівників на посади кочегарів 17.10.2023, представник відповідача пояснила, що згідно з наказом від 16.10.2023 №60/К/тр, ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 за направленням центру зайнятості, а ОСОБА_33 та ОСОБА_34 за їх заявами були прийняті на опалювальний сезон 2023-2024 років, на посади машиніста (кочегара) котельні. Посади кочегарів є сезонними, але оскільки ці посади є постійно в штатному розписі (не виводяться і не вводяться на час опалювального сезону), то вони зазначені як вакантні станом на 01.09.2023, хоча прийняття працівників на ці посади відбувається щороку лише з початку опалювального сезону. Тому до 17.10.2023 на ці посади у коледжі ніколи нікого не приймають. Так як у позивача відсутня кваліфікація «машиніст (кочегар) котельні», яка є обов'язковою для зайняття цієї посади, то вказана робота не була їй запропонована (т. 1 арк. 146, 147).
Щодо відомостей з Додатку 5 за 3 квартал 2023 року, порядковий номер 39, де вказано про звільнення з роботи працівника з посади прибиральника службових приміщень 15.09.2023, представник відповідача пояснила, що згідно з наказом від 25.05.2022 №35, у зв'язку з повномасштабною загарбницькою війною росії проти України, зростає роль педагогічної підтримки учасників освітнього процесу, тому задля створення комфортного середовища для здобувачів освіти та для організації літніх таборів, діяльність яких спрямована на змістовне (антистресове) дозвілля, відпочинок і оздоровлення дітей, задоволення їх потреб, інтересів та запитів відповідно індивідуальних та вікових особливостей; для оптимального використання матеріально-технічної бази коледжу з облаштування діяльності літніх таборів та організації харчування військовослужбовців, на період дії воєнного стану, у період з 01 червня по 30 вересня щороку, у коледжі введено такі тимчасові (сезонні) посади: 3.0 шт. од прибиральника службових приміщень; 1,0 шт.од. кухара. Згідно з наказом від 15.09.2023 №48/К/тр саме з такої тимчасової (сезонної) посади у 2023 році звільнено прибиральника службових приміщень ОСОБА_35 15.09.2023, за угодою сторін, на підставі її заяви, оскільки канікули закінчилися, фактично не було вже роботи, на яку її приймали. Крім того, представник звернула увагу суду, що вказана посада вводилася тимчасово щороку до 30.09., отже, на запланований час звільнення ОСОБА_1 , тобто 15.11.2023, цієї посади вже не було. Тому така посада позивачу запропонована бути не могла. (т. 2 арк. 145, 146).
Щодо відомостей з Додатку 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 1, де у колонці 10 вказана дата 17.10.2023, представник відповідача пояснила, що мова йде про вихователя коледжу ОСОБА_19 , яка у колонці 07 облікується за категорією 6 - як особа, якій надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (пояснення з індексом 12 в кінці Додатку 5). Наказом від 02.12.2020 №38/К/тр їй надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.12.2020 по ІНФОРМАЦІЯ_1 , до роботи приступити 18.10.2023. Отже, дата 17.10.2023 вказана роботодавцем як дата закінчення відпустки (що передбачено у назві колонки 10). На час тимчасово відсутнього основного працівника ОСОБА_19 цим же наказом термін дії трудового договору, укладеного наказом від 28.08.2020 №22-К/тр з ОСОБА_36 , продовжено до дня фактичного виходу на роботу ОСОБА_19 (т. 1 арк. 219).
Щодо відомостей з Додатку 5 за 4 квартал 2023 року, порядковий номер 20, де у колонці 10 вказана дата 02.11.2023, представник відповідача пояснила, що мова йде знову про вихователя коледжу ОСОБА_19 , яка у колонці 07 облікується за категорією 4 - як особа, якій надано відпустку для догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку (пояснення з індексом 12 в кінці Додатку 5). Наказом від 02.11.2023 року №66-К/тр їй надано відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, з 02.11.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, дата 02.11.2023 вказана роботодавцем як дата початку відпустки (що передбачено у назві колонки 10). На час тимчасово відсутнього основного працівника ОСОБА_19 цим же наказом термін дії трудового договору,укладеного наказом від 28.08.2020 №22-К/тр з ОСОБА_36 , продовжено до дня фактичного виходу на роботу ОСОБА_19 (т. 1 арк. 221). Ця посада не була вільною, тому не запропонована позивачу.
Викладені пояснення представника відповідача ОСОБА_25 об'єктивно узгоджуються з відомостями оригіналу Додатку 5 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д5) (пункт 5 розділу IV) за 3 та 4 квартали 2023, що подані ДВНЗ Шацький лісовий фаховий коледж ім. В.В.Сулька, а також з оригіналами наданих нею наказів, копії яких приєднано до матеріалів судової справи.
Окремі невідповідності записів та нумерації наказів у Книзі їх реєстрації представник відповідача пояснила недоліками ведення діловодства у коледжі, які не спростовують тих фактів, що посади, на які звертають увагу позивач та її представники у своїх поясненнях, не були вакантними у період з 01.09.2023 по 11.12.2023, а також не могли бути запропоновані позивачу, у зв'язку з відсутністю у неї відповідної освіти, кваліфікації, досвіту роботи тощо.
Листом від 22.03.2024 відповідач повідомив суду, що станом на 01.09.2023 у Шацькому лісовому фаховому коледжі ім. В.В. Сулька були наявні такі вакансії: кочегар - 7 шт. од., столяр - 1,5 шт. од., електромонтер - 1,5 шт. од., психолог - 1 шт. од. (т. 1 арк. 183).
На підтвердження відсутності вакантних посад викладачів у коледжі суду надано копії штатних розписів станом на 01.09.2023, дату попередження ОСОБА_1 про майбутнє вивільнення, та станом на 11.12.2023, дату її звільнення (т. 1 арк. 146-149).
Представник відповідача ОСОБА_37 , директор Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька, надав суду письмові пояснення щодо відсутності/наявності вакантних та тимчасово вільних посад (т. 1 арк. 215, 216).
У поясненнях зокрема вказано, що суду вже було надано інформацію про наявність вакансій у Шацькому лісовому коледжі станом на 01.09.2023 (кочегар - 7 шт. од., столяр - 1 шт. од., електромонтер - 1 шт. од., психолог - 1 шт. од). З метою уточнення, він інформує суд, що перелічені посади були вакантні у період з моменту повідомлення ОСОБА_1 про майбутнє вивільнення до дати її звільнення у зв'язку зі скороченням штату (з 01.09.2023 по 11.12.2023). Щодо посад кочегарів, які є сезонними, то оскільки ці посади є постійно в штатному розписі (не виводяться і не вводяться на час опалювального сезону), то вони зазначені як вакантні станом на 01.09.2023, хоча прийняття працівників на ці посади відбувається з початку опалювального сезону. Також для повного та всебічного розгляду справи повідомляє, що у період з моменту повідомлення ОСОБА_1 , про майбутнє вивільнення до дати її звільнення у Шацькому лісовому коледжі тимчасово вільних посад (посад працівників, які перебувають у довготривалих або щорічних відпустках) не було. Щорічні відпустки працівникам коледжу надаються у літній період (коли у студентів канікули). Перелік працівників, які перебували у період з 01.09.2023 по 11.12.2023 у довготривалих відпустках та працівників, які були прийняті на місце тимчасово відсутніх основних працівників: ОСОБА_20 , викладач інформатики, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18.01.2022 по 26.10.2024 (наказ від 18.01.2022 №01/К/тр). На місце тимчасово відсутньої ОСОБА_20 прийнято ОСОБА_38 (наказ від 18.01.2022№01/К/тр); ОСОБА_19 , вихователь, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, після якої відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, у зв'язку з потребою у такому догляді (накази від 02.12.2020 №38-К/тр, від 02.11.2023 №66-К/тр). На місце тимчасово відсутньої ОСОБА_19 прийнято ОСОБА_39 з 29.07.2020 до дня фактичного виходу на роботу ОСОБА_19 (накази 02.12.2020 №38-К/тр, від 02.11.2023 №66-К/тр). Копії зазначених наказів подані суду представником коледжу адвокатом Діаною Кирилюк-Гуж з клопотанням про долучення доказів до справи.
На підставі повно та всебічно з'ясованих обставин спору і досліджених доказів у справі суд вважає, що представники відповідача під час судового розгляду довели, що звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням установленого порядку. Адже з огляду на те, що ОСОБА_1 за освітою має спеціальність «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», кваліфікацію викладача образотворчого мистецтва, інших спеціальностей (кваліфікацій, профілю тощо) вона, зокрема і на завчасну (ще у червні 2022 року) пропозицію роботодавця, не здобула (доказів протилежного позивач не надала), вона не могла бути забезпечена роботою у коледжі на іншій викладацькій посаді, окрім як викладача дисципліни «Основи креслення», яку з навчального плану вивели. Вакантної посади, в тому числі тимчасових (сезонних) працівників та/або тимчасово вільних, яка б відповідала її кваліфікації та досвіду, а також іншої роботи ні на дату попередження про майбутнє вивільнення, ні на дату звільнення позивача, ні упродовж строку її попередження перед звільненням, у коледжі не існувало. Тому роботодавець не мав можливості перевести позивача з її згодою на іншу роботу в коледжі, отже, належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.
За встановлених обставин, висновки суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах від 25 травня 2016 року у справі №6-3048цс15, від 12 лютого 2020 року у справі №569/4763/16-ц, від 01 квітня 2015 року №6-40цс15, на які ОСОБА_1 посилається у позовній заяві та письмових поясненнях.
Верховний Суд постійно наголошує та орієнтує судову практику на те, що завдання цивільного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в трудових відносинах, у яких відповідач реалізує функції роботодавця стосовно працівника за трудовим договором. Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таких порушень прав позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи за її цивільним позовом суд не встановив.
Водночас позицію позивача, яка жодним чином не проявлялася у період з 01.09.2023, часу попередження її про наступне вивільнення, до 11.12.2023, дня її звільнення з роботи, протягом якого вона отримувала оплату праці утричі більшу, ніж зазвичай перед тим, про готовність після 20 років роботи викладачем коледжу виконувати навіть сезонну роботу кочегара чи прибиральниці, суд розцінює як таку, що не відповідає дійсним намірам позивача і викликає сумніви щодо справжності бажання позивача виконувати вказану роботу.
Після ретельного дослідження усіх доказів, які суд вважає належними, допустимими, достовірними, оцінивши їх в сукупності і взаємозв'язку, суд переконався, що такі докази є достатніми для висновку про те, що відповідач вчинив усі передбачені трудовим законодавством дії, які є необхідними при звільненні працівника за ініціативою роботодавця, зокрема при скороченні чисельності працівників. Підстав для визнання недійсними: наказу про звільнення позивача, повідомлення про її заплановане звільнення, запису про звільнення у трудовій книжці, а також підстав для поновлення позивача на роботі суд не установив. Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення на роботі. Отже, у позові необхідно відмовити повністю.
На підставі статей 3, 21, 40, 49-2, 232 КЗпП України, керуючись статтями 4, 10, 11, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до Шацького лісового фахового коледжу ім. В.В. Сулька про визнання недійсними наказу про звільнення, повідомлення про заплановане звільнення та запису про звільнення у трудовій книжці; про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 07.03.2025.
Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова
Згідно з оригіналом
Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова