Справа № 524/5279/24 Номер провадження 22-ц/814/882/25Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
04 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»
на заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14 жовтня 2024 року, постановлене суддею Андрієць Д.Д.,
у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,
10.05.2024 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 23 224,31 грн., у тому числі: 21 732,63 грн. - заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії; 830,62 грн. - заборгованість за отримані послуги з постачання гарячої води; 661,06 грн. - плата за абонентське обслуговування.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що основним напрямком господарської діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам категорії населення, які, відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» віднесені до комунальних та які надаються ОСОБА_1 , як суб'єкту користування (індивідуальний споживач) на підставі індивідуального договору.
Індивідуальний договір є публічним договором приєднання, який набув чинності з 01.12.2021 та встановлює порядок і умови надання послуг з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, текст якого розміщений на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua.
Згідно із пунктом 5 указаного договору позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги в строки і на умовах, що визначені цим договором. Такому обов'язку кореспондує і обов'язок споживача оплачувати надані послуги своєчасно та в повному обсязі за встановленими тарифами, які:
- введені в дію з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
- введені в дію з 01.10.2023 рішенням Полтавської обласної ради від 28.07.2023 №669 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в редакції рішення Полтавської обласної ради від 26.09.2023 №687 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 28.07.2023 №669 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
Зазначає, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з централізованого постачання теплової енергії та послуги постачання гарячої води у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Нарахування за надані позивачем послуги здійснювалося у відповідності до встановлених тарифів. Розмір плати за надані послуги становить: за послугу постачання теплової енергії: умовно-змінна частина плати по двоставковому тарифу - 1248,25 грн./Гкал (протягом опалювального періоду); умовно-постійна часина плати - 705,41 грн. (щомісячно протягом року); плата за абонентське обслуговування - 611,48 грн.
Відповідачем умови зобов'язання належним чином не виконуються, унаслідок чого станом на 01.04.2024 утворилася заборгованість за загальний період із 01.11.2022 по 31.03.2024 включно на загальну суму 23224,31 грн., заявлену до стягнення разом із судовими витратами у розмірі 3028,00 грн.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14.10.2024 відмовлено у задоволенні позову ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
При постановленні рішення районний суд виходив із того, що загальновідомою обставиною є те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ. Проте, звертаючись до суду із позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт надання послуги відповідачу, її вартість та розмір заборгованості.
Позивач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Із підстав, раніше викладених у позовній заяві, доводить, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», як споживач послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по о/р № НОМЕР_1 .
Нарахування за надані позивачем послуги здійснювалося у відповідності до встановлених тарифів. Розмір плати за надані послуги становить: за послугу постачання теплової енергії: умовно-змінна частина плати по двоставковому тарифу - 1248,25 грн./Гкал (протягом опалювального періоду); умовно-постійна часина плати - 705,41 грн. (щомісячно протягом року); плата за абонентське обслуговування - 611,48 грн.
Наполягає на тому, що позивач добросовісно та у повному обсязі виконав умови зобов'язання щодо надання комунальних послуг. У свою чергу відповідач, порушуючи норми чинного законодавства, не здійснював своєчасної оплати отриманих послуг, унаслідок чого утворилася заборгованість за період із 01.11.2022 по 31.03.2024 у розмірі 23224,31 грн.
Зазначає, що станом на 01.05.2024 указана заборгованість за спірний період відповідачем не сплачена. Тоді як унаслідок безоплатного споживання теплової енергії позивач не отримує кошти, необхідні для розрахунків з енергопостачальниками і газопостачальними підприємствами, що може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, та матиме наслідком виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 24.12.2024.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання гарячої води на підставі індивідуального договору від 01.12.2021, який є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуги з постачання гарячої води індивідуальному споживачу. Даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги.
За даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.16/
Згідно із розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та послуги з централізованого постачання гарячої води та абонентське обслуговування за період з 11/2022 року по 03/2024 року, станом на 01.04.2024 абонента ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , складає 23 224,31 грн., із яких: 21 732,63 грн. - заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії; 830,62 грн. - заборгованість за отримані послуги з постачання гарячої води; 661,06 грн. - плата за абонентське обслуговування./а.с.10-12/
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що позивач, як виконавець послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання послуг відповідачу, їх вартості та розміру заборгованості.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості, районний суд до уваги не прийняв, вказавши, що він складений безпосередньо позивачем та не підтверджується іншими первинними документами. Крім того, районний суд відзначив, що до розрахунку заборгованості включено абонентську плату за постачання гарячої води, яка за своїм змістом пов'язана із фактом надання самої послуги. Проте будь-яких доказів постачання гарячої води за місцем проживання відповідача судом першої інстанції не встановлено.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої цієї статті обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (частина сьома статті 21 цього Закону).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
За змістом частини першої статті 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, сформованій у справах №750/12850/16-ц від 26.09.2018, №642/2858/16 від 06.11.2019.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Належність виконання зобов'язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованої у справі №913/618/21 від 08.06.2022.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до вимог статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палати Верховного суду у постанові від 18.03.2020 справа №129/1033/13 наголошувала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Із огляду на викладене та враховуючи положення п.3 ст.6 ЦК України, яка визначає добросовісність, як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про недоведеність факту надання послуг відповідачу, їх вартості та розміру заборгованості.
По-перше, установлені судом обставини справи не допускають існування умов, за яких видавався б вірогідним факт не ненадання позивачем послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води абоненту ОСОБА_1 , о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки у справі відсутні докази, які б свідчили, що відповідач у порядку статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» реалізував належне йому право: на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; відключення від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; а також звернення зі скаргою щодо порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей.
По-друге, спростування вартості та розміру заборгованості є процесуальним обов'язком відповідача, який ним не виконано, а тому за правилами частини четвертої статті 12 ЦПК України, він несе ризик настання наслідків з цим пов'язаних.
Отже сам лише факт того, що ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» припинила виробництво та постачання теплової енергії споживачам м.Кременчука, а також, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині м.Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ, з огляду на пасивну поведінку відповідача, не ставить під сумнів факт споживання ним комунальних послуг. Зокрема, в контексті слушних доводів апеляційної скарги, що унаслідок безоплатного споживання теплової енергії виконавець послуг не отримує кошти, необхідні для розрахунків з енергопостачальниками і газопостачальними підприємствами, що може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, та матиме наслідком виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду скасування із постановленням нового рішення, яким слід стягнути із ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованість за договором про надання послуг у розмір 23224,31 грн.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 570,00 грн. (3028,00 грн. за подачу позовної заяви + 4542,00 грн. за подачу апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 14 жовтня 2024 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (ЄДРПОУ 03338030) заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 21 732,63 грн., заборгованість за отримані послуги з постачання гарячої води у розмірі 830,62 грн. та плату за абонентське обслуговування у розмірі 661,06 грн., а всього 23 224,31 грн. (двадцять три тисячі двісті двадцять чотири гривні тридцять одна копійка).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 7 570,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 04.03.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак