Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/242/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
06.03.2025 року. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 05 лютого 2025 року до 05 квітня 2025 року включно.
Крім того, цією ухвалою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.12.2023 року за № 12023121060001927 за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2025 року, ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 05 лютого 2025 року до 05 квітня 2025 року включно.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції вказав, що прокурор довела наявність ризиків визначених зокрема п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи із застосуванням насильства в результаті скоєння якого настали тяжкі та невідворотні наслідки у виді смерті особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що у обвинувачених може виникнути бажання переховуватися від суду, без перешкод залишити своє місце проживання з метою уникнення можливого покарання, чим перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Так ОСОБА_7 на стадії досудового розслідування оголошувався у розшук, а кримінальне провадження зупинялося. Обвинувачені офіційно не працевлаштовані, не мають постійного джерела доходу, ОСОБА_6 неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, у зв'язку з чим, не маючи засобів до існування, стійких (міцних) соціальних зв'язків та осіб, які б могли забезпечити належний контроль за поведінкою обвинувачених, останні можуть продовжити злочинну діяльність. Також, суд враховує наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, оскільки обвинувачені обізнані про їх місце проживання.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_5 , просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прокурором не наведено конкретних обставин та не підтверджено належними доказами факту того, що обвинувачений має на меті переховуватися від суду, факту незаконного впливу на свідків в цьому кримінальному провадженні, не зазначено, якими саме діями обвинувачений перешкоджає чи може перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Тому ризики передбачені ст.177 КПК України відсутні.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, при цьому захисник подав клопотання про розгляд справи без їх участі, а тому відповідно до вимог ч. 4 ст.422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи із застосуванням насильства в результаті скоєння якого настали тяжкі та невідворотні наслідки у виді смерті особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років.
Також те, що на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочину проти життя та здоров'я особи із застосуванням насильства в результаті скоєння якого настали тяжкі та невідворотні наслідки у виді смерті особи, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, існує ризик того, що у обвинувачених може виникнути бажання переховуватися від суду, без перешкод залишити своє місце проживання з метою уникнення можливого покарання, чим перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Обвинувачені офіційно не працевлаштовані, не мають постійного джерела доходу, ОСОБА_6 неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, у зв'язку з чим, не маючи засобів до існування, стійких (міцних) соціальних зв'язків та осіб, які б могли забезпечити належний контроль за поведінкою обвинувачених, останні можуть продовжити злочинну діяльність. Також, наявність ризику можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, оскільки обвинувачені обізнані про їх місце проживання, які були враховані під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу тримання під вартою, не змінились, та не зменшилися, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, також, відсутність у матеріалах справи даних про появу нових обставин, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу або про існування інших перешкод для тримання обвинуваченого під вартою.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено, підстави для скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилаються в своїй апеляційній скарзі захисник, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Підстав для застосування судом до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені мотиви.
Крім цього, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людини, тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав для визначення застави у кримінальному провадженні не встановлено.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що прокурором подано клопотання із порушеннями норм КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки в суді апеляційної інстанції не встановлено порушень норм КПК України під час подання прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу.
Також, доводи апеляційної скарги з приводу того, що не доведено наявність ризиків та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, колегія суддів визнає необґрунтованими та безпідставними, оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали правильно встановлено наявність ризиків, які продовжують існувати на даний час та не зменшились, що також підтверджується матеріалами справи.
Крім того жодних переконливих доказів з приводу того, що зменшились ризики передбачені ст. 177 КПК України, до суду апеляційної інстанції надано не було.
Більше того, на переконання колегії суддів інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, не доведено.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції, із урахуванням вище викладеного та вищевказаних ризиків, які встановлені, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення колегією суддів не встановлено.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому ухвалу суду першої інстанції, залишає без зміни.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 05 лютого 2025 року до 05 квітня 2025 року включно - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)