Справа № 344/1745/25
Провадження № 11-сс/4808/66/25
Категорія ст.173 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.
"04" березня 2025 р.
Окрема думка судді Малєєва А.Ю.
1. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.02.2025 накладений арешт: на ноутбук марки DELL, SN:BZAWY1 з зарядним пристроєм; системний блок “НР», SN: CZC1046R4Y; системний блок чорного кольору 1STRLAYER.
Це рішення було оскаржено в апеляційному порядку.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.03.2025 апеляційна скарга залишена без задоволення.
2. Вважаю, що у колегії суддів були всі підстави для ухвалення іншого рішення, а саме - захисту прав власника від непропорційного втручання з боку держави.
Висловлюю окрему думку щодо оцінок обставин і висновків, які належало зробити.
3. У цій справі 29.01.2025 був проведений обшук і вилучено вказану в п. 1 комп'ютерну техніку. В ухвалі слідчого судді від 20.01.2025 був наданий дозвіл на виявлення та вилучення документарних даних та мобільних телефонів. Слідчий суддя не надавав жодного дозволу на жодне вилучення комп'ютерної техніки, як це передбачено спеціальними нормами закону - ч. 2 ст. 168, ч. 3 170 КПК. Таке вилучення було проведене поза межами правового поля без рішення судді, з істотним і прямим порушенням імперативних приписів норм гл. 2 , 15-17, (ст. 7 - 9, 14 - 16, 168 - 173 КПК).
4. Окрім того, за поясненнями апелянтки ОСОБА_1 у результаті вилучення і арешту комп'ютерів припинена робота підприємства через неможливість нарахування заробітної плати, проводити бухгалтерську звітність.
Апелянтка ОСОБА_2 у свою чергу вказала, що вилучений ноутбук DELL належить особисто їй і містить тільки її особисту приватну інформацію та жодним чином ніколи не використовувався для забезпечення діяльності підприємства.
Поряд з обмеженням прав власника це може бути оцінено як протиправне втручання у приватне життя.
Тому слід уважати, що таке виявлення, вилучення та утримання під арештом указаної комп'ютерної техніки було проведене з грубим втручанням у права людини та власників майна, які гарантовані ст. 6, 8, ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, положеннями ст. 41 Конституції України.
5. Ці обставини свідчать про те, що обтяження, які несе власник на момент розгляду, не викликані реальними суспільними потребами розслідування і не є співмірними. Апеляційний суд мав можливості усунути порушення, але цього не зробив, втручання у право власності продовжується.
Тому апеляційні скарги належало задовольнити.
Суддя А.Ю. Малєєв