Справа № 161/6477/23 Провадження № 22-з/802/35/25 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Доповідач: Карпук А. К.
06 березня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Осіпука В. В.,
секретар Ганжа М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, пені та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 подану його представником ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року в складі судді Гриня О. М.,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, стягнення пені та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу - задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 361 долар США за договором позики від 11 червня 2020 року, а також 2 264 доларів США за договором позики від 20 січня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 060 гривень 20 копійок судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Постановою Волинського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 подану його представником ОСОБА_3 задоволено частково.
Ухвалено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 грудня 2024 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, пені та трьох відсотків річних.
При ухваленні апеляційним судом судового рішення не було вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У зв'язку з викладеним апеляційним судом з власної ініціативи призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення в справі.
В судове засідання учасники справи не з'явились, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_4 05.03.2025 року через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із захворюванням, проте не додав до заяви належних доказів на підтвердження цієї обставини, тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до положень частини четвертої статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, отже, і не перешкоджає розгляду цього питання , якщо воно розглядається з ініціативи суду.
Ураховуючи, що усі учасники справи повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду питання, передбачені законом підстави відкладення розгляду справи відсутні, колегія суддів ухвалила розглядати питання про ухвалення додаткового рішення у відсутності учасників справи.
З матеріалів цієї справи вбачається, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 листопада 2023 року у цій справі позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, стягнення пені та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1361 доларів США за договором позики від 11 червня 2020 року, а також 5 190 доларів США за договором позики від 20 січня 2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 916 гривень 38 копійок судового збору.
03 вересня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 подала заяву про перегляд заочного рішення судом. Заява оплачена судовим збором у розмірі 605,60 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 11 вересня 2024 року заочне рішення скасовано справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
За наслідками розгляду справи ухвалено рішення Луцького міськрайонного суду від 10 грудня 2024 в цій справі. Оскаржуючи це рішення в апеляційному порядку представник відповідача просила провести розподіл судових витрат, стягнути витрати по сплаті судового збору та понесені в суді апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга оплачена судовим збором у розмірі 1590,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п.1 ч. 2 цієї статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу
Частиною першою статі 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статі 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що апеляційна скарга задоволена частково, рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 50 коп., який сплачений при зверненні з заявою про перегляд заочного рішення, яка була задоволена судом, а також 1590 грн. 30 копійок судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Заявляючи про стягнення витрат на професійну правничу допомога, представник відповідача та відповідач, всупереч вимог статті 80 ЦПК України, не подали належних та допустимих доказів, які підтверджують обсяг наданої правничої допомоги, вид виконаних адвокатом робіт, про розмір здійснених або очікуваних витрат на правову допомогу при розгляді цієї справи.
У тексті апеляційної скарги відсутнє обгрунтування щодо наданих послуг адвокатом та розміру витрат на професійну допомогу.
Ці обставини неможливо встановити з умов укладених договорів про надання правничої допомоги № 19 від 03 травня 2022 року та від 26 серпня 2024 року, які є в матеріалах справи, оскільки сторони при їх укладенні обумовили, що ОСОБА_3 надає ОСОБА_2 правову допомогу в цілому, однак не уточнювали, яку саме роботу представник зобов'язується виконати і яка вартість наданих послуг у цій справі.
З урахуванням викладеного, у стягненні витрат на правничу допомогу належить відмовити.
Керуючись статтями 270, 382, 389, 390 ЦПК України
Ухвалити додаткову постанову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, пені та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 605,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення та 1590,30 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: