Справа № 761/7627/25
Провадження № 1-кс/761/5665/2025
26 лютого 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_6 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 240 000 000 007 06 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, працюючого на посаді охоронця у ТОВ «Агенство економічної безпеки «Ефорт», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 113 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_6 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 30.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 113 КК України, а саме: у вчиненні з метою ослаблення держави вибуху, спрямованого на пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське чи оборонне значення, за попередньою змовою групою осіб.
31.08.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був неодноразово продовжений, востаннє строком до 28.02.2025.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до десяти місяців, тобто до 28.06.2025.
На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися, перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 спливає, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв'язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник заперечував проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного, оспорював наявність даних щодо обґрунтованості підозри, та наявність реальних ризиків на які посилався слідчий у своєму клопотанні, вважаючи його необґрунтованим. Просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 інший більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, вказуючи, при цьому має постійне місце проживання та будь-якого наміру переховуватися чи перешкоджати досудовому розслідуванню не має.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.199 КПК України, підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
30.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 113 КК України, а саме: у вчиненні з метою ослаблення держави вибуху, спрямованого на пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське чи оборонне значення, за попередньою змовою групою осіб.
Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи обшуку, огляду, протоколи допиту, та інші, у своїй сукупності в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст. 113 КК України.
А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
31.08.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому неодноразово був продовжений, востаннє строком до 28.02.2025.
Вказаною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, інші дані, що характеризують особу підозрюваного,а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до десяти місяців, тобто до 28.06.2025.
Слідчим наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування не є можливим.
Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
Також, у відповідності до положень ч.1 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає відсутніми підстави для визначення розміру застави підозрюваному у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваногоОСОБА_5 до 26.04.2025.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 03.03.2025 о 15 год. 45 хв.
Слідчий суддя: