Справа № 758/2583/25
3/758/1977/25
Категорія 327
Київ
07 березня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
23 січня 2025 року о 09 годині 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ухилилася від виконання батьківських обов'язків, відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Остання систематично не відвідує навчальний заклад «Київський професійний коледж технологій та дизайну», під час навчального процесу поводить себе недисципліновано, не виконує навчальну програму, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, про причину неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.
Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.
Ч. 1 ст. 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Винність ОСОБА_1 у вищезазначеному адміністративному правопорушенні встановлена дослідженими доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 19 лютого 2025 року серії ВАВ 584992, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19 лютого 2025 року, в яких остання зазначила, що її донька проживає від неї окремо, впливу на неї не має. Останнього разу мала з нею розмову 14 лютого 2025 року з приводу навчання, на що вона категорично відмовилася навчатися саме в цьому коледжі та повідомила, що хоче перевестися до Вечірньої школи №2 за адресою: м. Київ, вул. Івана Виговського, 22-А. 25 лютого 2025 року разом з донькою домовилися піти до даної школи та дізнатися чи візьмуть її на навчання.
- листом виконуючого обов'язки директора Комунального закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Київський професійний коледж технологій та дизайну» ОСОБА_3 від 31 жовтня 2024 року №52, згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 , зарахована до закладу освіти з 25.08.2023 за професією «Кухар, офіціант», за час навчання, ОСОБА_5 зарекомендувала себе, як недисциплінована здобувачка освіти, яка не виконує навчальну програму та не з'являється на заняття з теоретичного та виробничого навчання без поважних причин. Зазначила, що з ОСОБА_6 неодноразово проводилися бесіди (майстром навчання, виробничим керівником), щодо відвідування нею закладу освіти, виконання поставлених задач стосовно теоретичного та практичного навчання, але це не дало результатів. Майстер виробничого навчання ОСОБА_7 щоразу зверталася за інформацією стосовно відсутності здобувачки до ОСОБА_1 , але чіткої відповіді не отримувала, впливу на ситуацію з покращенням відвідування коледжу це не справило.
Згідно долученої до матеріалів справи копії паспорта ОСОБА_1 та копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , вбачається, що матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 .
Відповідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Положення ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Ухиленням від виконання батьківських обов'язків, в розумінні ч. 1 ст. 184 КУпАП, вважається невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, які стосуються: 1) забезпечення належних умов життя; 2) навчання дітей; 3) виховання дітей.
В той же час, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Таким чином, саме сім'я є одним із чинників, що формують характер і забезпечують моральний розвиток дитини, визначають її життєві цінності.
Отже, з огляду на те, що вказані вище акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то їх порушення батьками тягне за собою адміністративну відповідальність за статтею 184 КУпАП.
Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність правопорушниці, судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, відсутності обставин, що її пом'якшують чи обтяжують, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд не вбачає.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 184, 221, 284, 287,294, 303, 307,308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя О. О. Денисов