печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8236/25-к
пр. 1-кс-9286/25
05 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 про арешт майна, -
20 лютого 2025 року до провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 про арешт майна.
До початку розгляду клопотання прокурор звернувся із заявою про повернення клопотання для доопрацювання.
Слідчий суддя дослідивши матеріали провадження та заяву прокурора про повернення клопотання, дійшов наступного висновку.
Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено повернення клопотання про накладення арешту за заявою слідчого/прокурора.
Проте, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Разом з тим, ч. 2 ст. 185 КПК України передбачено, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
Виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення прокурора, приходжу до переконання, що клопотання про накладення арешту, підлягає поверненню прокурору що у відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 185 КПК України, є його правом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 26,19, 185 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12024000000002348 від 15.11.2024 про арешт майна - повернути прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1