Номер провадження 2-о/754/221/25
Справа № 755/21662/24
07 березня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши письмові матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02.01.2025 цивільну справу № 755/21662/24 передано до Деснянського районного суду міста Києва за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025, вказана цивільна справа № 755/21662/24 визначена головуючому судді Сенюті В.О.
Вивчивши письмові матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Відповідно до вимог ст. 378 ЦПК України прийняте судом рішення з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно частини 1 статті 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до письмових матеріалів заяви, заявник ОСОБА_1 просить визнати недієздатним його дядька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно витягу з реєстру територіальної громади заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 .
Проте, письмові матеріали справи не містять відомостей щодо місця проживання особи, відносно якої розглядається питання про визнання недієздатною - ОСОБА_2 .
З метою уникнення порушень норм процесуального права в частині підсудності, суд приходить до висновку про необхідність заявнику надати докази проживання ОСОБА_2 .
У разі надання доказів проживання ОСОБА_2 у Деснянському районі м. Києва, заявнику необхідно визначитися із колом учасників розгляду справи та виконати вимоги щодо оформлення заяви відповідно до вимог ст. 175, 177, 297 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вище викладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, -
ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання особи недієздатною та призначення опікуна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта