Номер провадження 2/754/858/25
Справа №754/13399/24
Іменем України
07 березня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Ліндаєва О. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що вона з листопада 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, утримували житло та разом проводили свій спільний час, в тому числі відпочинок. Проживали спільно у квартирі, яка належить ОСОБА_3 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У період спільного проживання в квартирі зробили ремонт, купували нові меблі, техніку, разом сплачували комунальні послуги. Однак у травні 2024 року відбулися трагічні події, ОСОБА_3 у зв'язку з терміновими та невідкладними життєвими обставинами виїхав до своїх родичів у місто Скадовск Херсонської області, яка є тимчасово окупованою територією та під час перебування там помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , де і було видане свідоцтво про смерть окупаційною владою. Тому позивачка була вимушена звернутися до Святошинського районного суду міста Києва із заявою про встановлення смерті ОСОБА_3 . 01.107.2024 було ухвалено рішення про задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_3 . Після його смерті позивачка вважаючи себе спадкоємицею звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом було повідомлено, що у позивача відсутні документи, які б підтверджували право на спадкування після смерті ОСОБА_3 за законом, так як вони не перебували в зареєстрованому шлюбі. На підставі наведеного просить встановити факт проживання однією сім'ю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
01.10.2024 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, відкрито провадження по справі, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.12.2024 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвої Л. І., належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
23.12.2024 до суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, на виконання ухвали суду, надійшла належним чином завірена копія спадкової справи.
24.02.2024 від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява з якої вбачається, що остання не заперечує проти задоволення позову та розгляду справи у її відсутності.
27.02.2025 за клопотанням сторони позивача в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_4 зазначила, що вона є подругою позивачки, знайомі ще з 2016 року. Підтвердила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно проживали разом як чоловік та дружина з 2017 року та мали гарні та дружні стосунку, поважали та любили один одного.
Свідок ОСОБА_5 є матір'ю позивачки, зазначила, що покійний ОСОБА_3 та її дочка дійсно з 2017 року проживали разом як дружина та чоловік в квартирі ОСОБА_3 , вважала його своїм зятем та сподівалася, що їх спільне життя буде дуже довгим, тому що це була справжня з великою повагою та любов'ю сім'я.
Представник позивача - адвокат Ліндаєв О. С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання не з'являлася. У матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л. І. в судові засідання не з'являлася. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності з врахуванням фактичних обставин справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних та доказів про встановлення факту, що має юридичне значення, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України, передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, заслухавши учасників справи, взявши до уваги свідчення свідків, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно проживали разом як чоловік та дружина. Були пов'язанні спільним побутом, який ґрунтувався на спільному бюджеті, що підтверджується матеріалами справи, а саме чеками на придбання господарчих товарів, меблі, ювелірних прикрас та ліків, виписками з лікарні та Деклараціями про вибір лікаря, фотокартками.
Згідно із Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01.07.2024, за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, вимоги заяви задоволені, встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Скадовськ Херсонської області.
Суд бере до уваги свідчення свідків, які зазначили, що позивач ОСОБА_1 та покійний ОСОБА_3 дійсно проживали разом і достатньо тривалий час, а саме з 2017 року. Відносини між ними були дуже близькі та теплі. Разом купували продукти харчування, сплачували комунальні послуги та купували побутову техніку.
Отже у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим доказам по справі.
У судовому засіданні представником позивача були надані послідовні та логічні пояснення і докази про проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_3 що не викликають сумніву щодо їх достовірності, тому суд бере їх до уваги.
Відповідно до частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
За приписами частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати наявність у сукупності ознак, що притаманні наведеному визначенню. При цьому, слід зауважити, що таке проживання не є підставою для виникнення у чоловіка і жінки прав та обов'язків подружжя (частина друга статті 21 СК України). Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім'ю, але статусу подружжя не набувають.
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Тобто, при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно. Крім того, для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.
25.07.2024 видано Київським відділом держаної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , з якого вбачається, що смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04.06.2024 позивачка ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвій Л. І. Нотаріусом було відкрито спадкову справу № 23/2024 до майна померлого.
02.08.2024 відповідачка ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лазарєвій Л. І. Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 повідомила про ще одного спадкоємця, визнавши ОСОБА_1 дружиною померлого її батька - ОСОБА_3
04.06.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лазарєвою Л. І. була постановлена Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав відсутності у ОСОБА_1 документів, які б підтверджували родинні стосунки (кровна спорідненість), та/або проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Стаття 1264 ЦК України передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу має значення для захисту матеріальних інтересів позивачки, в тому числі права на спадкування.
Отже суд вважає встановленим факт, що позивачка спільно проживала з померлим ОСОБА_3 , їхнім взаєминам були притаманні ознаки шлюбу і сім'ї, що підтверджується дослідженими судом доказами.
Таким чином, позивачкою доведено, що встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 має для неї юридичне значення. В іншому, окрім судового порядку, встановити такий факт вона не має можливості, тому суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву.
Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з зазначеним вище, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60грн, та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в сумі 605,60грн.
Керуючись Конституцією України, статтями 3, 21, 74 СК України, статтями 1217, 1264 ЦК України, статтями 3, 81-82, 141, 263, 315 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з листопаду 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60грн.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі 605,60грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шовковична, 7-А, оф. 85.
Повний текст рішення складено та підписано 07.03.2025.
Суддя В. В. Бабко