Справа № 752/21242/23
Провадження № 1-кп/752/953/25
05 березня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023101110000501 від 08 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 2 ст. 436-2 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року продовжено до 10 березня 2025 року включно строк дії обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які були покладені на обвинувачену у зв'язку із застосуванням відносно неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої з особистого зобов'язання на тримання під вартою, мотивуючи обґрунтованістю підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у виді можливості переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експерта у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також тим, що обвинувачена порушила заборону суду на позапроцесуальне спілкування зі свідками у даному провадженні, а саме 25 лютого 2025 року вступала в словесну перепалку зі свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , погрожувала їм, принижувала у результаті чого був залучений працівник судової охорони. Аналогічна ситуація сталася зі свідком ОСОБА_8 12 лютого 2025 року під час його перебування в приміщенні суду. Обвинувачена ображала свідка лайливими словами, ображала його честь та гідність, проводила зйомку свідка на мобільний телефон. Такими діями, на думку прокурора, обвинувачена створює тиск на свідків та намагається на них впливати. При цьому застосування щодо обвинуваченої більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не здатне запобігти вказаним ризикам.
Обвинувачена та захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора. Вказали, що позапроцесуальне спілкування обвинуваченої зі свідками мало місце, але було спровоковане свідками, з котрими у обвинуваченої склалися неприязні стосунки. Наміру впливати на свідків під час спілкування з ними поза межами судового засідання обвинувачена не мала. Просили відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується ;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 2 ст. 436-2 КК України, які є нетяжкими злочинами.
Ризики та обставини, які були враховані судом при застосуванні запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не зменшились та продовжують існувати.
Судом не закінчено з'ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не допитано всіх свідків, про допит яких клопотала сторона захисту, не досліджено документи сторони захисту, а також не допитано саму обвинувачену.
Враховуючи характер кримінальних правопорушень, які ставляться обвинуваченій у провину, дані про особу обвинуваченої, щодо якої наявні повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень у інших кримінальних провадженнях, суд вважає що у випадку незастосування запобіжного заходу обвинувачена може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, котрі ще не були допитані в судовому засіданні.
З письмових пояснень та пояснень, які свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 надали в судовому засіданні, судом встановлено факт порушення обвинуваченою покладеного на неї ухвалою суду від 10 січня 2025 року обов'язку утримуватися від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Наявність у обвинуваченої неприязні до свідків не може бути підставою для невиконання нею ухвали суду щодо заборони поза процесуального спілкування з ними.
З огляду на вищевикладене, а також недотримання обвинуваченою умов застосованого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, суд погоджується з доводами прокурора щодо необхідності застосування більш жорсткого запобіжного заходу.
При цьому суд вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби на даний час зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, забезпечить дієвість кримінального провадження та належне виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
За таких обставин, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 181, 183, 200, 331, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 з особистого зобов'язання на домашній арешт у певний період доби, заборонивши обвинуваченій до 03 травня 2025 року включно залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 21:00 до 06:00 наступної доби, та підставі ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до суду;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі невиконання вказаних обов'язків до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити обвинуваченій, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинувачених, які перебувають під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цих осіб, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на них зобов'язань.
Контроль за виконанням обвинуваченою покладених на неї обов'язків покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1