Справа № 711/1408/21
Номер провадження 1-кп/711/68/25
06 березня 2025 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
з участю прокурора - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисника - адвоката ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12021250000000 від 01.02.2021 по обвинуваченню:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку - 2021 року народження, працюючого Черкаська обласна філармонія на посаді артиста-соліста, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС не являється, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
із участю в судовому розгляді:
потерпілого - ОСОБА_14 ,
обвинуваченого - ОСОБА_13 ,
31 січня 2021 року близько 17 години 40 хвилин ОСОБА_13 керуючи автомобілем «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Черкаси по бульвару Шевченка, зі сторони вулиці Добровольського, в напрямку вулиці Чехова, на регульованому перехресті з вулицею Кобзарська, в порушення вимог пункту 2.3.б), 12.3, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не відреагував на її зміну, в момент виникнення небезпеки для його руху, у вигляді появи на проїзній частині пішохода, якого він об'єктивно спроможній був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рух керованого ним транспортного засобу, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в порушення 4.9, 8.7.3.е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перетинав проїзну частину бульвару Шевченка в межах пішохідного переходу, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля, на заборонений червоний сигнал світлофора.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_15 , згідно з висновком експерта № 03-01/150 від 03.02.2021, отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми голови, тулубу та кінцівок з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, від яких настала смерть.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «CHEVROLET LACETTI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_13 , а саме вимог пункту 2.3 б). 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з висновками експерта № КСЕ-19/124-21/2070 від 23.02.2021, та № СТ/13Е-21 від 25.02.2021 року знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілому ОСОБА_15 .
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_13 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_13 винним себе в межах пред'явленого обвинувачення визнав повністю та показав суду, 31 січня 2021 року близько 17 год. рухався на своєму автомобілі від площі 700 річчя в напрямку центру, в сторону Митниці. Асфальт був мокрий, не поспішав. Під'їжджаючи до перехрестя, помітив постать яка виникла на дорозі, швидко зреагував. Їхав приблизно зі швидкістю 45-50 км/год. Пішохода побачив орієнтовано метрів за 30-35, відразу зреагував, застосував екстрене гальмування. Для нього світився зелений сигнал світлофора. Напрямок свого руху не змінював. Контакт з потерпілим був майже по центру автомобіля, можливо ближче до лівої водійської сторони. На дорозі 2 смуги, він рухався по лівій частині дороги, оскільки на правій стороні стояли автомобілі припарковані. Пішохід переходив в сторону бул. Шевченка і був по відношенню до нього з лівої сторони. Не бачив, як пішохід вийшов на проїзну частину, йшов звичайним кроком, не повільно, виявив його вже на дорозі. Після того як трапилось зіткнення, відразу зупинився, надавав допомогу, викликав швидку, поліцію, потерпілий був при свідомості. Провів із слідчим всі дії, їздив на огляд до нарколога. Поїхав у лікарню на своєму авто зі слідчим, дізналися про стан потерпілого, його оперували. Потім зі слідчим на цьому ж автомобілі поїхали на штраф майданчик, де віддав ключі від автомобіля і відеореєстратора. У лікарні зустрівся з потерпілим. На операцію, на ліки, він не давав коштів. Пізніше передавав допомогу самостійно, потерпілий не хотів її брати, але він наполягав на тому. В подальшому змінив свою позицію щодо визнання провини та просив його виправдати.
Незважаючи на повне, а в подальшому часткове визнаннясвоєї вини обвинуваченим ОСОБА_13 вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними по справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.
В судовому засіданні допитаний потерпілий ОСОБА_14 , який суду показав, що 31 січня йому подзвонили о 8 год. вечора і сказали, що батько потрапив в лікарню після ДТП. Після операції батька перевели до реанімації там він о 23 год. вечора помер. Поспілкувавшись з лікарем, сказали що ситуація важка. ОСОБА_16 приїжджав в лікарню. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, реальну міру покарання застосування до ОСОБА_13 не бажає.
В судовому допитаний експерт ОСОБА_17 надав пояснення, що ним виконувалася комплексна фототехнічна та автотехнічна експертиза, результати якої він виклав в висновку №КСЕ-19/124-21/2070 від 23.02.2021. Дослідження показало, що експертиза проведена на підставі постанови слідчого від 12.02.2021 року. В експертизі було 5 питань, на які надано відповіді, були надані копії документів, флеш-накопичував. Людське око і камера мають не однакові показники. Камери є різні, і відео реєстратори, які освітлюють дорогу, які не освітлюють. Об'єктивніше є проведення слідчого експерименту, з погляду експерта, в умовах які наближені до тих, які були в момент ДТП. Відеозапис, який надається на дослідження спочатку проходить розкодування, програмне забезпечення яким користується він є безкоштовне, у вільному доступі, яке дозволяє провести розкодування відеозапису. Згідно п.1.10 ПДР зазначено визначення різних понять. У своїй експертизі проводив розрахунки у відповіді 3 питанні експертизи з урахуванням вихідних даних, а саме загальна видимість з робочого місця водія з увімкненим ближнім світлом фар складала 100 м., а з увімкненим дальнім світлом фар - 200 м. Проводились розрахунки максимальної допустимої швидкості руху автомобіля в умовах видимості дороги. При русі з увімкненим ближнім світлом фар та 150…163 км./год., при русі з увімкненим дальнім світлом фар з урахуванням руху у населеному пункті не повинна була перевищувати 50 км/год. При перегляді відеозапису та фотокарток декілька раз для впевненості, у висновку зазначено момент виходу пішохода на проїзну частину і моменту контактування з автомобілем. Час реакції водія у висновку - 1 сек. вираховується згідно методичним рекомендаціям. Бувають типові ситуації і нетипові ситуації, кожен випадок індивідуальний. В експертизі зазначив, що з моменту виходу пішохода на проїжджу частину і до моменту наїзду на нього автомобілем минув час 3.3 сек. Розрахунками було встановлено, що відстань на якій автомобіль знаходився від місця наїзду в момент виходу пішохода складає 46 м. Дуже просто встановити слідчий експериментом видимість пішохода. Реакція водія 1 сек. Можна змінювати коефіцієнт. В даній ситуації вона типова, розрахунок береться 1 сек. реакція водія на небезпеку для подальшого руху.
В судовому допитаний експерт ОСОБА_18 надав пояснення, що ним виконувалася судово-автотехнічна експертиза, результати якої він виклав в висновку №СТ/13У-21 від 25.02.2021. Експертиза була проведена на підставі постанови слідчого ОСОБА_19 , питання стосувалися і пішохода, і водія. Були надані вихідні дані щодо стану дорожнього покриття, щодо видимості перешкоди, щодо видимості елементів дороги, щодо швидкості руху автомобіля, щодо виконання фототехнічної експертизи судовим експертом НДЕКЦ, щодо проведення слідчого експерименту, щодо виникнення небезпеки для руху. Після їх вивчення і аналізу, було складено висновок. Флеш-накопичував був приєднаний до матеріалів справи, і він його передивлявся в якості ознайомлення, оскільки фототехнічна експертиза була виконана, такі питання йому не ставились. Вихідних даних, наданих слідчим йому було достатньо, для проведення свого дослідження, додаткових матеріалів не потрібно було. Око людини, і око камери може відрізнятися, не спеціаліст по оптиці. Водій перед початком руху, згідно ПДР, повинен підлаштувати своє місце так, щоб йому нічого не заважало, все було видно і зручно. Момент виходу пішохода встановлені в постанові слідчого, у вихідних даних. Згідно з висновком КСЕ-19/124/21/2070 від 23.02.2021 час який пройшов пішохід - встановлено експертом, він цього не встановлював. Чужі висновки не переписував, по формулі виконував сам. Щодо реакції водія з урахуванням формули - час реакції водія береться згідно методичних рекомендацій з таблиці (література № 2 Суворов), може бути зменшена, може бути збільшена, експерт дивиться сам кожну конкретну ситуацію, або збільшує, або зменшує за умови якщо це необхідно, і дорожня обстановка до цього спонукає. Якщо дорожня обстановка до цього не спонукає, то експерт бере із типових ситуацій, або нетипових ситуацій. Час реакції по четвертій формулі встановлено «1» в зв'язку з тим, що час реакції відповідає 1 сек., у висновку зазначено, що в ході проведення слідчого експерименту встановлено, що пішохід, який виходить на проїзну частину добре видно з робочого місця водія автомобіля Шевроле на відстані 45,8 м., а на відстані 73 м силует пішохода починає зникати та зливається з елементами проїзної частини, що це означає, водій який під'їжджає до даного регульованого переходу, бачить що до даного переходу наближається пішохід, він його бачить бо 73 метра, і цей пішохід починає виходити на заборонений сигнал світлофора, це означає що об'єкт, який знаходиться в полі зору водія постійно, він може скласти небезпеку, водій попереджений що ця небезпека з'явиться, це населений пункт. Час, який минув з моменту виходу пішохода на проїзну частину до моменту наїзду на нього автомобіля складав приблизно 3,3 с.
В судовому засіданні досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:
- протокол огляду місця події від 31.01.2021, в ході якого оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31.01.2021 близько 17 години 40 хвилин в м. Черкаси по бульвару Шевченка, зі сторони вулиці Добровольського, в напрямку вулиці Чехова, на регульованому перехресті з вулицею Кобзарська. До протоколу місця події додано фототаблицю та схему до протоколу огляду;
-висновок судово-медичної експертизи № 03-01/150 від 03.02.2021, згідно якого ОСОБА_15 , 1941 року народження, отримав тілесні ушкодження у вигляді:
травму голови, у вигляді: синця із садном центральної частини чола; рани правої половини чола;
травму хребта, у вигляді: повного розміжчення тіл (6-го і 7-го грудних хребців) та суміжних міжхребцевих дисків, із розділенням усього зв'язкового апарату, спинного мозку та його оболонок;
травму грудної клітки, у вигляді: переломів лівих ребер по кількох анатомічних лініях; ушкоджень пристінкових листків плеври, із внутрішньогрудною кровотечею; крововиливів в перикард; крововиливів в легені із їх ушкодженням; масивних крововиливів в м'які тканини;
травму живота, у вигляді: внутрішньочеревною кровотечею; крововиливів в зв'язки печінки, судинну ніжку селезінки та крововиливів в заочеревинну клітковина зліва;
травму лівої гомілки, у вигляді: перелому великогомілкової кістки, із крововиливами у м'які тканини, ушкодженням правого гомілково-ступневого суглобу; із синцем та раною цієї ділянки.
Дані тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті гр-на ОСОБА_15 , на що вказують їх морфологічні властивості (запалі червоно-коричневі поверхні саден; синюшно-фіолетовий відтінок синця, темно-червоний відтінок крововиливів в м'які тканини, без ознак їх реактивного запалення; відсутність ознак загоєння ушкоджень та ознак консолідації (зрощення) переломів кісток), наявність ознак зовнішньої та внутрішньої кровотечі.
Видова належність ушкоджень (садна, синець, крововиливи, переломи тощо), а також морфологічні властивості рани (нерівні, осаднені краї, кінці із тканинними перетинками, розміжчені стінки тощо), вказує на їх спричинення тупими предметами.
Різноманітний характер та масивність травматичних змін, локалізація їх на різних анатомічних ділянках тіла, наявність ознак загального струсу тіла (у вигляді крововиливів у зв'язково-фіксуючий апарат внутрішніх органів), в сукупності вказують, що в даному випадку мала місце транспортна травма.
Виявлена у ОСОБА_15 сполучена травма тіла, відповідно до змісту п. 2.1.2. п. 2.1.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995, належать до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок сполученої травми голови, тубу та кінцівок з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів. Що підтверджується виявленням в ході проведення розтину його трупа описаних тілесних ушкоджень та травматичних змін внутрішніх органів і тканин, а також описаним в наданій медичній карті клінічним перебігом.
Таким чином, між описаною сполученою травмою голови, тулубу та кінцівок, у ОСОБА_15 , отриманою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і настанням його смерті, існує прямий причинний зв'язок.
- протокол огляду предмету - флеш носія SP micro SD 32 GB від 01.02.2021 року, згідно якого виконано перегляд запису та встановлено, що на ньому маються відео файли з відеозаписом з салону автомобіля CHEVROLET LACETTI реєстраційний номер НОМЕР_1 . В правому верхньому куті спостерігаються цифри: 2021/01/31 17:42:16. На відео зображено, що автомобіль рухається в м. Черкаси по бульвару Шевченка в лівій смузі руху, зі сторони вулиці Добровольського, в напрямку вулиці Чехова. Під'їжджаючи до регульованого світлофорними об'єктами перехрестя бульвару Шевченка з вулицею Кобзарська, водій даного автомобіля скоює наїзд на пішохода, який перетинає проїзну частину бульвару Шевченка на червоний сигнал світлофору, в межах пішоходного переходу, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля;
- висновок експерта за результатами проведення судової експертизи технічного стану автомобіля № СЕ-19/124/21/1559-ІТ від 05.02.2021, згідно якого: до моменту ДТП деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля Chevrolet Lacetti р.н. НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані.
До моменту ДТП деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля Chevrolet Laсetti р.н. НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані.
Оскільки, гальмові диски передньої та задньої вісі автомобіля не відповідають вимогам підприємства виробника, тому згідно з вимогами п.31.4.1. а) Правил дорожнього руху України, експлуатація даного транспортного засобу заборонялася.
Водій автомобіля Chevrolet Laсetti р.н. НОМЕР_1 мав можливість виявити гальмові диски передньої та задньої вісі автомобіля які не відповідають вимогам підприємства виробника шляхом своєчасного проведення технічного обслуговування автомобіля;
- висновок експерта № КСЕ-19/124-21/2070 від 23.02.2021, згідно якого час (Tn), який минув з моменту виходу пішохода ОСОБА_15 на проїзну частину бульв. Шевченка до моменту наїзду на нього автомобілем CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 , склав близько 3.3 с. Для оцінки дій пішоходів спеціальних пізнань в галузі автотехнічних досліджень (спеціальних технічних знань) не потрібно, тому слідчий або суд в змозі самостійно оцінити дії пішохода ОСОБА_15 у відповідності до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України «Обов'язки і права пішоходів».
В дорожній обстановці, яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
У момент виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 мав технічну можливість своїми одноособовими діями уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_15 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.
В дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходилося не вжиття водієм автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 заходів до зменшення швидкості руху керованого автомобіля аж до його зупинки в умовах місця пригоди.
- протокол проведення слідчого експерименту від 24.02.2021 року, з доданою план схемою та фототаблицею.
- висновок експерта №СТ/13Е-21 від 25.02.2021 року, згідно якого у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля CHEVROLET LACETTІ реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_13 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.2, 12.3. Правил дорожнього руху України.
У момент виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля CHEVROLEТ LACETTI реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_15 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у діях водія автомобіля CHEVROLEТ LACETTI реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_13 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та на виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав.
Для оцінки відповідності дій пішоходів вимогам Правил дорожнього рух; України спеціальних пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно.
В ході судового розгляду, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін,судом було задоволено клопотання сторони захисту та надано судове доручення слідчим Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області у даному кримінальному провадженні №12021250000000121 від 01.02.2021 року на проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_13 , з метою відтворення, перевірки і уточнення обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 31 січня 2021 року близько 17 години 40 хвилин на регульованому перехресті вул.Кобзарська та бул.Шевченка в м. Черкаси. Після проведеного слідчого експерименту за участі обвинуваченого ОСОБА_13 судом було задоволено клопотання захисту та призначено додаткову судово автотехнічну експертизу.
Так, відповідно до протоколу слідчого експерименту від 22.12.2024 року проведено на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.02.2024 року за участі ОСОБА_13 з доданою план-схемою та фото таблицею, під час якого ОСОБА_13 продемонстрував обставини дорожньо-транспортної пригоди;
Судом також досліджено, висновок експерта за результатами проведення додаткової судової автотехнічної експертизи № 247/24-23 від 14.06.2024, згідно якого: на відстані видимості пішохода 40 м, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_15 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при уповільненні автомобіля 5,9 м/с2 та не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_15 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при уповільненні автомобіля 3,9 м/с .
Якщо пішохід ОСОБА_15 був малопомітний, то на відстані видимості пішохода 40 м, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 не мав технічної можливості уникнути наїзду на нього шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.
У даній дорожній обстановці, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Визначити перебування дій водія автомобіля CHEVROLET LACETTI, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не представилось можливим по причинам, які зазначені у дослідницькій частині висновку.
У даній дорожній обстановці, оцінка дій пішохода ОСОБА_15 , який перетинав проїзну частину на заборонений червоний сигнал світлофора, не потребує спеціальних знань.
Судом також безпосереднього оглянуто відеозапис дорожньо-транспортної пригоди зафіксованого на відео реєстратор автомобіля CHEVROLET LACETTI, р.н. НОМЕР_1 .
Судом також досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_13 .
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_13 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об'єктивності та правдивості показань потерпілого, надання роз'яснень експертами, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами.
Суд вважає доведеним, що в ситуації яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У момент виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 мав технічну можливість своїми одноособовими діями уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_15 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. В дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходилося не вжиття водієм автомобіля CHEVROLET LACETTI р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 заходів до зменшення швидкості руху керованого автомобіля аж до його зупинки в умовах місця пригоди.
Суд вважає, що під час досудового розслідування було вірно визначено момент виникнення небезпеки для водія ОСОБА_16 , а саме вихід пішохода на проїзну частину, та час реакції водія на небезпеку (0.3 с) та час руху пішохода з моменту виникнення небезпеки (3.3.м), які були покладені в основу проведених експертиз. Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту, щодо необхідності застосування інших вихідних даних при проведенні експертизи.
Врахувавши принцип внутрішнього переконання та взаємозв'язок сукупності інших доказів у справі, судом не приймається до уваги та не визнається достатнім доказом висновки викладені у експертизі від 14.06.2024 року №247/24-23, а саме доказом відсутності в діях водія ОСОБА_13 невідповідностей вимогам ПДР, яку встановлено вказаним висновком експерта ОСОБА_20 , оскільки даний висновок спростовується висновком комплексної судової автотехнічної та фототехнічної експертизи від 23.02.2021 року КСЕ/19/124-21/2070 та висновком від 25.02.2021 року №Ст/13Е-21, які відповідають з'ясованим обставинам, були складені з урахуванням більш широкого обсягу вихідних даних та в частині визначення моменту виникнення небезпеки для руху водія узгоджується з дослідженим відеозаписом ДТП.
При цьому суд урахував показання експертів ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які у судовому засіданні роз'яснили, що момент виникнення небезпеки був визначений відповідно до методології правильності визначення моментів виникнення небезпеки для руху і він є можливим для використання та дослідження технічної можливості водія уникнути зіткнення у разі виявлення небезпеки.
В ході судового розгляду також встановлено, що пішохід ОСОБА_15 також грубо порушив правила дорожнього руху, а саме здійснив вихід на проїзджу частину на червоний, заборонений сигнал світлофора і його дії також є в причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою. Але, на переконання суду, протиправність дій потерпілого пішохода не у всякому випадку виключає винуватість водія. Той факт, що внаслідок грубого порушення ПДР потерпілий створив небезпеку для дорожнього руху, не викликає сумніву. Однак, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов'язаний був виконати вимогу пункту 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Таким чином, той факт, що небезпеку для руху, а саме вихід пішохода на проїзну частину дороги на заборонений сигнал світлофора, та створення небезпеки внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняло водія ОСОБА_13 від виконання вимог зазначеного пункту Правил.
Суд вважає неприйнятними доводи сторони захисту, щодо недопустимості зафіксованих даних в протоколі слідчого експерименту від 24.02.2021 року, оскільки на переконання суду, слідчим ОСОБА_19 проведено слідчий експеримент у відповідності до вимог ст.ст.104, 223, 240, за участі понятих, які зафіксували дану процесуальну дію, жодних зауважень у них не було.
Дії обвинуваченого ОСОБА_13 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_13 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_13 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, але з необережною формою вини; характеризується по місцю проживання та роботи виключно позитивно; маючого на утриманні малолітню дитину; раніше не судимого; його відношення до скоєного; наявність обставин, що пом'якшують покарання; те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; працюючого; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину по місцю проживання характеризується посередньо, вину визнав, щиро розкаявся, висловивши щирий жаль з приводу свого вчинку та осудив свою поведінку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину..
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.11.2018 активне сприяння розкриттю злочину є окремою обставиною, що пом'якшує покарання, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України. Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної.
Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, при цьому таке сприяння має бути активним. ОСОБА_13 сприяв активному розкриттю злочину, повідомив усі суттєві обставини щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів та з урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробовуванням, згідно ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує позицію потерпілого та те, що ОСОБА_13 , раніше ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності за порушення ПДР України не притягувався,а тому суд приходить до висновку про недоцільність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Призначення ОСОБА_13 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченим ОСОБА_13 , та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
Під час судового розгляду цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на час ухвалення рішення не обирався.
Процесуальні витрати пов'язані з залученням експерта в сумі 5360,96 грн. та підлягають стягненню ОСОБА_13 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100,369-371, 374-376,615 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_13 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з визначенням іспитового строку 1 (один) рік з покладанням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.
Згідно з положеннями п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_13 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави витрати на залучення експертів за проведення експертиз технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/124/21/1559-ІТ від 05.02.2021 в сумі 1307,60 грн та за проведення комплексної фото технічної та авто-технічної експертизи КСЕ-19/124-21/2070 від 23.02.2021 в сумі 1307,60 грн, всього в сумі 2615,2 грн.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь судового експерта ОСОБА_18 за проведення судової авто-технічної експертизи СТ/13Е-21 від 25.02.2021 в сумі 2745,76 грн (рахунок р/р UA023052990000026009041601804; отримувач коштів: ОСОБА_18 ; Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; МФО: 305299; Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; Вид платежу: за експертизу - СТ/13Е-21).
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази:
автомобіль «CHEVROLET LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси передано на зберігання ОСОБА_21 - залишити останньому за належністю;
флеш носій SP micro SD 32 GB приєднано до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу- залишити при матеріалах провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1