Справа № 695/929/25
номер провадження 2-н/695/49/25
06 березня 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., розглянувши матеріали заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОЛД ЛІМІТЕД» до ОСОБА_1 про видачу про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги,
ТОВ «ХОЛД ЛІМІТЕД» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.
Дослідивши матеріали заяви, суддя приходить до наступного висновку.
Стягувачем зазначено адресу проживання боржника по АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 04.03.2025 відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні.
Згідно ч.9 ст. 165 ЦПК України, у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За таких обставин у прийнятті заяви про видачу судового наказу має бути відмовлено.
Крім того відповідно до ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, зокрема, згідно з частиною першою цієї статті визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
До заяви про видачу судового наказу долучені додатки, а саме: типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам; копія заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 24.05.2021; розрахунок боргу по особовому рахунку НОМЕР_1 , боржник ОСОБА_1 , за період з жовтня 2020 року по січень 2025 року; договір № 05/07-24 про відступлення права вимоги від 05.07.2024; розрахунок індексу інфляції та 3 % річних нарахованих на суму заборгованості за спожитий природний газ; акт приймання-передачі права вимоги від 20.11.2024 до договору № 05/07-24 від 05.07.2024; витяг з реєстру боржників від 20.11.2024 до акту приймання-передачі Права вимоги від 20.11.2024 до договору № 05/07-24 від 05.07.2024; повідомлення від 25.11.2024 про зміну кредитора.
Із змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заява містить вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 5207,58 грн., тобто вимогу яка випливає з правовідносин з оплати житлово-комунальних послуг (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
З поданої до суду заяви про видачу судового наказу не вбачається за який період часу виник борг у ОСОБА_1 з оплати спожитого газу, однак з доданого до суду розрахунку боргу вбачається, що нарахування боргу починається не з нульового показника, а з суми 858,89 грн. станом на жовтень 2020 року, що позбавляє суд можливості встановити, за який саме період утворився борг та в сукупності з загальним розміром заборгованості свідчить про наявність спору про право. У свою чергу, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку наявні правові підстави для відмови у видачі судового наказу з тих підстав, що вимогу пред'явлено за період, що виходить за межі загального строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 160 - 166, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
у видачі судового наказу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХОЛД ЛІМІТЕД» до ОСОБА_1 про видачу про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: К.М. Ушакова