справа № 691/1427/24
провадження № 2/691/221/25
04 березня 2025 рокум. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 9663399 від 30.12.2022 у сумі 20950 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 30.12.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір, за умовами якого останнє надало позичальнику грошові кошти у сумі 5000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язався повернути його, сплатити проценти за його користування та інші платежі, відповідно до графіку сплати кредитних коштів, визначених у додатку № 1 кредитного договору.
Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника.
Укладений договір було розміщено в особистому кабінеті позичальника.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану суму.
27.04.2023 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 95-МЛ відповідно до якого, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9663399 від 30.12.2022.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9663399 у розмірі 20950 грн. 00 коп., з яких: 5000 грн. - сума заборгованості за сумою кредиту; 15000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за сумою відсотків, 950 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
21.01.2025 ОСОБА_1 подав на адресу суду заяву про перенесення розгляду справи, оскільки був не ознайомлений з позовними вимогами.
03.03.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Кучеренко Н.В. ознайомилася із матеріалами даної цивільної справи.
Відзив на позовну заяву, заперечення або будь-якого роду клопотання від відповідача та його представника на адресу суду не надходили.
Оскільки відповідач не подав відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.
30.12.2022 ОСОБА_1 склав анкету-заяву на кредит № 9663399, з метою отримання кредитних коштів у сумі 5000 грн. 00 коп., строком на 15 днів, дата повернення 14.01.2023. Сума до повернення 7450 грн. 00 коп. Комісія за надання кредиту 950 грн., нараховуються за ставкою 19,00 % від суми кредиту. Проценти за користування кредитом 1500 грн., нараховуються за ставкою 2,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день його користування.
30.12.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 9663399, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 5000 грн. 00 коп. строком на 105 днів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 14.01.2023.
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду та закінчується 14.04.2023.
Пунктом 1.5. указаного договору передбачено, у тому числі, орієнтовану загальну вартість кредиту для позичальника на весь строк кредитування, що складає 20950 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
За умовами п. 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариству електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариства через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, у тому числі, приймаючи пропозицію Товариства про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариства, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 6.4., 6.5. договору, укладення кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно пункту 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 9663399 від 30.12.2022, визначено графік платежів кредитних коштів, за яким загальна вартість кредиту складає 20950 грн. 00 коп.
Відповідно до платіжного доручення № 90246663 від 30.12.2022 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 5000 грн. 00 коп.
27.04.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № 95-МЛ, за умовами якого, ТОВ «Мілоан» передає/відступає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників.
За умовами п. 6.2.3. договору право вимоги переходить до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п. 7,1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі (Додаток № 5 до цього договору), підписаний особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної сторони.
Розрахунок між сторонами за договором відступлення прав вимог № 95-МЛ від 27.04.2023 підтверджується платіжною інструкцією № 71170 від 27.04.2023.
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» по боржнику ОСОБА_1 , а також витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 95-МЛ від 27.04.2023, заборгованість відповідача перед позивачем становить 20950 грн. 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 5000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками 15000 грн. 00 коп., заборгованість за комісією за оформлення кредиту 950 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Разом із тим, згідно постанови Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Отже, за висновками Верховного Суду несправедливими є положення договору про споживчий кредит, який містить умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Крім того, у п. 25 постанови Верховного Суду у справі № 363/1834/17 зауважено, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-Ш), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови у справі № 363/1834/17).
Із договору про споживчий кредит № 9663399 від 30.12.2022 а також відомості про щоденні нарахування та погашення по боржнику ОСОБА_1 вбачається, що кредитодавець вніс в договір комісію за надання кредиту в сумі 950 грн., яку просить стягнути з ОСОБА_1 .
Разом із тим, таку суму коштів банк вчинив на власну користь та такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позивальник, оскільки відповідають економічним потребам лише самого банку.
При цьому, відповідно до висновків Верховного Суду, банк не уповноважений стягувати з позичальника таку плату.
На підставі викладеного, в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 950 грн. слід відмовити та стягнути на користь позивача 20000 грн., з яких: прострочена заборгованість кредитом - 5000 грн. та прострочена заборгованість за відсотками - 15000 грн.
Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2312 грн. 55 коп.
Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 9663399 від 30.12.2022 у сумі 20000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2312 (дві тисячі триста дванадцять) грн. 55 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л. В. Подорога