справа № 213/4729/24
провадження № 2/691/232/25
24 лютого 2025 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
АТ «Акцент-Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що 24 лютого 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із анкетою-заявою, яка приєднана до Умов та Правил надання банківських послуг до АТ «А-Банк», з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ «А-Банк», відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п. 2.1.1.2.2 Умов та Правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити, зменшити, збільшити або анулювати кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у АТ «A-Банк» разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». АТ "А-Банк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит, встановив кредитний ліміт у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 02 листопада 2024 року має заборгованість в розмірі 11 588, 44 грн., яка складається з: 6486,30 грн. - заборгованість за кредитом; 5102,14 грн. - заборгованість по відсотках, для стягнення якої прийнято рішення звернутися до суду.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 18 грудня 2024 року відкрито загальне позовне провадження і призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред'явлення зустрічного позову, подання письмових пояснень (а.с.44).
В підготовчому засіданні 04 лютого 2025 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду (а.с.51).
Представник позивача АТ «Акцент-Банк», інформований про судовий розгляд, не прибув, з позовною заявою подав клопотання від 02 листопада 2024 року за змістом якого просив провести розгляд справи без його участі (а.с.33).
Відповідач ОСОБА_1 , позовні вимоги визнав та пояснив, що заборгованість за кредитним договором утворилася через відсутність коштів, незадовільне матеріальне становище, стан здоров'я та отримання доходів лише у виді пенсії.
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, зміст клопотання представника позивача про розгляд у його відсутність, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свої матеріально-правові вимоги.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об'єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.
Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В ході судового розгляду із досліджених судом доказів встановлено, що відповідач по справі, звернувся 24 лютого 2019 року із анкетою-заявою до Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» позивача по справі, про надання банківських послуг (а.с.7). Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.7). Всі основні умови кредитування доведені відповідачу у Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» (а.с.8). Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити, зменшити, збільшити або анулювати кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с.15-22). Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту, кредитного ліміту, зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту, кредитного ліміту, банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта (а.с.15-22). Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.15-22). Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту, у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту, оплати винагороди банку (а.с.15-22). Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг (а.с.15-22). Згідно п. 2.1.1.4.2 Умов та Правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та умов цього договору або у разі виникнення Овердрафта банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці, заблокувати картку і визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов'язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових зобов'язань та інших зобов'язань за цим договором (а.с.15-22). Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 лютого 2019 року, відповідач ОСОБА_1 , станом на 02 листопада 2024 року, має заборгованість перед позивачем АТ «Акцент-Банк» в розмірі 11 588, 44 грн., яка складається з: 6486,30 грн. - заборгованість за кредитом; 5102,14 грн. - заборгованість по відсотках (а.с.5-6). Рух коштів щодо користування відповідачем ОСОБА_1 кредитною карткою відображений у виписці по картці від 02 листопада 2024 року № НОМЕР_1 (а.с.9-11). Належність кредитної картки ОСОБА_1 підтверджується довідкою за картами, довідкою за лімітами (а.с.12-13). АТ «Акцент-Банк» є юридичною особою і, як юридична особа має Статут, затверджений загальними зборами товариства, протокол від 30 вересня 2022 року, який є установчим документом, та регламентує порядок створення і припинення юридичної особи, правове становище і межі правоздатності (а.с.26-29). Статус юридичної особи АТ «Акцент-Банк» підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №551751423093 від 01 лютого 2022 року та Витягом з Державного реєстру банку від 16 серпня 2021 року №ДРБ-000007 (а.с.24-25). Згідно довідки Національного Банку України від 16 серпня 2021 року №27-0010/75389, АТ «Акцент-Банк» надано банківську ліцензію для здійснення банківської діяльності (а.с.25).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов'язання, що встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у даному випадку АТ «А-Банк». Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладеного між сторонами, оскільки позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму виданого кредиту, на що він розраховував при укладенні договору, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до умов кредитного договору, оскільки протилежного відповідач до суду не спростував, відзив на позов, заперечення не подав.
Щодо заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих стороною позивача доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про їх задоволення.
Суд бере до уваги, що відповідач взяв участь в судовому засіданні, позовні вимоги визнав, відзиву на позов не подав, готовий вживати дії по сплаті заборгованості.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат з відповідача у виді сплаченого судового збору.
Так, позивачем, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02 листопада 2024 року №6005315452216 (а.с.32), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно - процесуальним законодавством України.
Позов підтверджується: копією анкети заяви ОСОБА_1 від 24 лютого 2019 року; копією Витягу «Умов та Правил надання банківських послуг»; копією паспорта споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка»; копією розрахунку заборгованості за договором б/н від 24 лютого 2019 року; копією виписки по карті від 02 листопада 2024 року №SAMABWFC00001931009; копією довідки за картами, копією довідки за лімітами та Тарифами по картці «Кредитна картка»; копією Статуту АТ «А-Банк» від 30 вересня 2022 року; копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №551751423093 від 01 лютого 2022 року; копією Витягу з Державного реєстру банку від 16 серпня 2021 року №ДРБ-000007; копією довідки Національного Банку України від 16 серпня 2021 року №27-0010/75389; платіжним дорученням від 02 листопада 2024 року №6005315452216.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 625, 626,628,633,1048,1049,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 43,49,76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позовну заяву Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , та місце проживання АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк», юридична адреса м.Дніпро вул.Батумська, №11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770 рахунок № НОМЕР_3 , заборгованість за кредитним договором №б/н від 24 лютого 2019 року в розмірі 11 588, 44 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн., яка складається з: 6486,30 грн. - заборгованість за кредитом; 5102,14 грн. - заборгованість по відсотках, станом на 02 листопада 2024 року.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , та місце проживання АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк», юридична адреса м.Дніпро вул.Батумська, №11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770 рахунок № НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп..
Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - Акціонерне Товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса м.Дніпро вул.Батумська, №11.
Відповідач : особа 2 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Суддя О. М. Савенко