Справа № 646/153/25
Провадження № 2/646/1899/2025
про повернення заяви
06 березня 2025 року м.Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Чорна Б.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 04.03.2025 звернувся з заявою про забезпечення позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, шляхом заборони відчуження транспортного засобу марки Mercedes-Benz GL 500, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності, та накласти арешт на майно та грошові кошти належні відповідачу ОСОБА_3 в межах заявлених позовних вимог до вирішення питання по суті, також просив суд звільнити від сплати судового збору на підставі положень п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» - як особу з інвалідністю ІІ групи.
Так, відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункти 3-4постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, згідно ч. 1 ст. 153 ЦК України.
Вимоги до форми і змісту заяви про забезпечення позову наведені у статті 151 ЦПК України.
Згідно п.5,7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову після відкриття провадження у справі та визначено ціну позову : 172 580,15 грн.
Втім, на адресу суду 03.03.2025 надійшла заява про зменшення позовних вимог, в частині стягнення з ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої в межах ліміту страхового відшкодування з 34 841,52 грн. до 24 586,32грн.
Заява позивача містить суттєві розбіжності з позовною заявою, а саме: в ній не наведена дійсна ціна позову, з урахуванням поданої раніше заяви про зменшення позовних вимог, про забезпечення якого просить заявник, а також не містяться жодних відомостей, потрібних для забезпечення позову: підстави, час набуття права власності на майно відповідача та докази, на підставі яких суд має змогу перевірити належність майна, зокрема транспортного засобу Mercedes-Benz GL500 відповідачу ОСОБА_3 .
Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача .
Як передбачено частиною 10 статті 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Оскільки позивачем не додержано вимог ст. 151 цього Кодексу то суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню.
Разом з тим, суд роз'яснює, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.
Також суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК, суд-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Б.М.Чорна