07.03.2025
Справа № 642/1186/25
Провадження № 2/642/753/25
07 березня 2025 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андренко Вячеслав Юрійович, до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Юлія Валеріївна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 247, 251, 287, 297 та скасування реєстрації права власності; визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 249, 253, 289, 295 та скасування реєстрації права власності; визнання права власності в порядку спадкування за законом,
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андренко В.Ю., до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Ю.В., про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 247, 251, 287, 297 та скасування реєстрації права власності; визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 249, 253, 289, 295 та скасування реєстрації права власності; визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.03.2025 цивільна справа була передана для розгляду судді Проценко Л.Г.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Позовна заява повинна відповідати вимогам, визначеним статтями 175 та 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві зазначено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Так, згідно з п. 13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Позивачем не зазначено, які саме права гарантовані ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» були порушені відповідачем.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон №3674-VI). Судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI). Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
На підставі викладеного, положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Оскільки правовідносини в цій справі не стосуються прав позивача як учасника бойових дій, він не звільняється від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до позовної заяви позивачем зазначена ціна позову у розмірі 1450000,00 грн.
Приписами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт (акт про оцінку майна).
До позову додані звіти з належної оцінки майна, яка не є актуальною на день звернення з позовом до суду, а саме: звіт з належної оцінки житлового будинку, загальною площею 296,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , у висновку якого вказано дата оцінки «15.05.2023», у графі «дата дії звіту» вказано «6 місяців з дати оцінки»; звіт з належної оцінки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 у висновку якого вказано дата оцінки «17.05.2023», у графі «дата дії звіту» вказано «6 місяців з дати оцінки».
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано копії свідоцтв про право на спадщину, де спадкоємцями зазначено дві особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач звернувся до суду з позовом 03.03.2025, доказів на підтвердження дійсної вартості майна на час звернення до суду із позовом, позивачем до позовної заяви не додано.
Аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє суду встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням дійсної вартості майна, а також встановити розмір суми судового збору за подання цього позову до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви, в ній поєднано вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду в своїй постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) вказала, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження ціни позову на день подачі позову до суду та надати докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру та за вимоги майнового характеру.
Так, у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК у заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача та третьої особи.
Крім того, суддя звертає увагу, що не всі копії документів, які додані до позовної заяви є читабельними та інформативними.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001(п. 53) встановлено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андренко Вячеслав Юрійович, до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шкіря Юлія Валеріївна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 247, 251, 287, 297 та скасування реєстрації права власності; визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом №№ 249, 253, 289, 295 та скасування реєстрації права власності; визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Проценко