Справа №639/8338/24
Провадження №2/639/61/25
07 березня 2025 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, згідно якої просила суд: стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кошти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця та стягнути їх починаючи від дня предўявлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, та на утримання матері до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку відповідача щомісяця до досягнення доньки ОСОБА_4 трирічного віку.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 грудня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копія ухвали суду від 19 грудня 2024 року направлялась на електронну адресу позивача 20.12.2024 та 31.01.2025, та доставлена до електронної скриньки позивача 20.12.2024 та 31.01.2025, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Крім того, копія ухвали суду від 19 грудня 2024 року направлялась на поштову адресу позивача рекомендованим листом 31.01.2025 та повернута до суду 18.02.2025 за закінченням терміну зберігання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язанні виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд вбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст.12 ЦПК України). Так саме на сторін покладено обов'язок цікавитись та слідкувати станом розгляду справи, а також дотримуватись процесуальних строків здійснення тих, чи інших процесуальних дій.
Однак, позивач ОСОБА_1 будучи обізнаний про наявність справи в провадженні суду, не цікавився її рухом та у встановлений законом строк недоліки у позовній заяві не усунув.
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку - повернути позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 07.03.2025
Суддя В.В. Труханович