Справа № 639/586/25
Провадження № 3/639/353/25
Іменем України
7 березня 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 19 січня 2025 року о 03 годині 52 хвилин по проїзду Гуківському, 4 в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував автомобілем MITSUBISHI L200, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено оглядом на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат огляду 0,49 проміле.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував факту керування автомобілем та проходження ним огляду на місці зупинки, не оспорював результату огляду, проте просив взяти до уваги, що він перебував на бойовому завданні, у зв'язку з чим його дії слід вважати такими, що вчинені у стані крайньої необхідності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 15 КУпАП визначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби.
ОСОБА_2 є військовослужбовцем в розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що підтверджується витягом з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , в якому зазначено, що солдат ОСОБА_1 на підставі рапорту т.в.о. командира інженерно-саперного батальйону ВЧ НОМЕР_2 , бойового розпорядження № 697/ОКП/дск від 13.10.2024 вибув до НОМЕР_3 бригади оперативного призначення Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та виконує обов'язки військової служби в зоні проведення бойових дій. Крім того, працівники поліції були обізнані про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, зазначивши про це в протоколі.
Як вбачається із дослідженого відеозапису події та не спростовується матеріалами справи, 19 січня 2025 року о 03 годині 52 хвилин по проїзду Гуківському, 4 в м. Харкові працівниками поліції зупинено транспортний засіб MITSUBISHI L200, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який був у військовій формі та повідомив працівникам поліції, що він є військовослужбовцем. Згідно відеозапису з бодікамер поліцейських, ОСОБА_1 зазначив працівникам патрульної поліції, що їде на бойові позиції для подальшого виконання бойових завдань.
Так, п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених матеріалів справи встановлено, що порушення п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 було викликано крайньою необхідністю, з метою не допущення негативних наслідків для життя людей, а саме військовослужбовців його підрозділу, які перебувають в зоні бойових дій.
Враховуючи специфіку військової служби, солдат ОСОБА_1 не міг не прибути, у визначений командуванням термін, на бойові позиції, так як вказані дії могли б призвести як до втрат позицій так і до втрат особового складу взводу, що в свою чергу мало би місце ознаки складу кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 19.01.2025 діяв в інтересах 13 бригади оперативного призначення Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », з метою усунення загрози небезпеки військовослужбовців, а також територіальної цілісності держави.
Тому суд вважає, що водій ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності. Також суд звертає увагу на той факт, що за невиконання наказу командира передбачена відповідальність згідно кримінального законодавства.
За вимогами ст.17 КУпАП, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 18 КУпАП, визначено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: (1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого(навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); (2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; (3) поза військовою частиною,якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира(начальника); (4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; (5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно п. 4 ст. 247 КУПАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: вчинення дії особою в стані крайньої необхідності.
Отже, з урахуванням наведеного встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 хоча і наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте провадження в справі слід закрити, оскільки воно вчинено в стані крайньої необхідності.
Тому згідно п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, за наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 130, 221, 247, 280, 283-285КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.4 ст.247 КУпАП у зв'язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Суддя В.О.Макаров