Справа № 638/4002/25
Провадження № 2-н/638/902/25
про залишення заяви без руху
07 березня 2025 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,-
Представник заявника звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі всіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Суддя, вивчивши подану заяву, прийшов до наступного.
Частиною 1 статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 4, 5 ч. 1ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб, або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч. 5ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Крім того, відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
В заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 стверджує, що їх спільна з боржником дитина проживає постійно разом з нею за кордоном.
При цьому, до матеріалів заяви заявником не додано належного доказу того, що неповнолітня дитина сторін проживає разом з нею та перебуває на її утриманні, а тому є підстави у останньої права на звернення до суду із даною заявою.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки нормами ЦПК України не передбачене залишення без руху заяви про видачу судового наказу, яка подана в порядку наказного провадження, в даному випадку підлягають застосуванню за аналогією положення ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви (ст.185 ЦПК України).
Вищевикладене дає підстави для висновку, що заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення.
За таких обставин з метою усунення недоліків заяви, заявнику необхідно надати суду відомості, що неповнолітня дитина сторін проживає разом із нею.
Відповідно до ч.1,3 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175,177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 163, 185 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - залишити без руху, запропонувати заявнику протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки заяви.
Роз?яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.В.Невеніцин