справа № 619/8699/24
провадження № 3/619/2431/24
іменем України
11 грудня 2024 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приватного підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
30 вересня 2024 року близько 07 год 30 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до свого рідного батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою в бік свого батька, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, чим порушив вимоги ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав та пояснив, що він проживає разом з дружиною і неповнолітньою дитиною в приватному будинку по АДРЕСА_1 . Також, окремо від них в літній кухні проживає його батько та мати.
30 вересня 2024 року близько 07:30 він знаходився на подвір'ї домоволодіння, де також перебував і його батько. ОСОБА_1 запитав свого батька, навіщо той обрізав електричний провід, через що його сім'я не має можливості набрати води з колонки. Батько пояснив, що він є пенсіонером і може робити, що забажає, висловився на його адресу нецензурною лайкою. У відповідь ОСОБА_1 також висловився в адресу свого батька нецензурною лайкою, через переноску набрав води і поїхав до роботи. В послідуюче судове засідання 11 грудня 2024 року о 12:45 ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
У свою чергу потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, номер витягу: 25956497 від 23.04.2010, реєстраційний номер: 30272023. В вищевказаному будинку на даний час проживає його син ОСОБА_1 зі своєї сім'єю, а він з дружиною вимушений проживати в літній кухні. Син постійно чинить перешкоди, не дає спокійно жити, погрожує, неодноразово піднімав на нього руки, що підтверджується кримінальною справою № 12019220280001259 від 19.09.2020 за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Постійні скандали, конфлікти, призвели до погіршення його здоров'я. На прохання покинути житло, не реагує. В утриманні будинку, його ремонті, оплаті послуг за електроенергію та газ, син участі не приймає, чим завдає значних матеріальних збитків. Син на даний момент проживає та прописаний в належному йому житловому будинку, та чинить йому перешкоди у користуванні будинком. 30 вересня 2024 року близько 07 год 30 хв син в черговий раз вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до нього: висловлювався нецензурною лайкою, висловлював погрози, тому він вимушений був викликати працівників поліції. Конфлікт він знімав таємно на мобільний телефон, запис цього конфлікту надає в судове засідання.
В судове засідання призначене на 11.12.2024 о 12:45:00 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, SMS-повідомлення на номер телефона доставлено 09.12.2024 о 11:20:48, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28.
Крім того, інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак останній мав завчасно цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.
При цьому, ОСОБА_1 не надав жодних доказів невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів своєї невинуватості не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, під домашнім насильством, умисним вчиненням діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, розуміють не лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, а і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, за умови якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Факт правопорушення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 259094 від 16.10.2024, підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, в якому зафіксовані обставини інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями зазначеними у даному протоколі, власноручно підписав його. При цьому належить врахувати, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких конкретних зауважень щодо його змісту, а лише зазначив «не згоден»;
- заявою про вчинене іншу подію від 30.09.2024, із якої вбачається, що працівником ВП № 3 ХРУП № 3 майором поліції Є.І. Войтенком прийнято заяву від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який просить прийняти заходи до рідного сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 30 вересня 2024 року близько 07 год 30 хв, перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , безпідставно ображав його нецензурною лайкою, кидався в бійку та погрожував фізичною розправою, але реальних дій не заподіяв;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , із яких вбачається, що 30 вересня 2024 року близько 07 год 30 хв син в черговий раз син вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до нього: висловлювався нецензурною лайкою, ображав, кидався у бійку, тому він вимушений був викликати працівників поліції. В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 підтвердив ці обставини, при цьому в підтвердження зазначеного надав в судове засідання запис цього конфлікту, який знімав на свій телефон;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , яка є дружиною заявника та матір'ю ОСОБА_1 , із яких вбачається, що 30 вересня 2024 року близько 07:30 їх син вчинив сварку зі своїм батьком, а її чоловіком, висловлював брутальну лайку на адресу свого батька. Вона зробила зауваження синові, але він почав висловлюватись брутально і на її адресу.
- відповідно до письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , останній не оспорює, що між ним та його батьком проходила сварка.
Крім того, дослідивши відеозапис, який надано потерпілим ОСОБА_3 , в судове засідання вбачається, що 30 вересня 2024 року в ранковий його син дійсно вчиняє домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до нього, а саме висловлюється нецензурною лайкою, ображає, висловлює погрози, у тому числі: «рот закрий, нецензурна лайка, обзиває курицею…».
Вище перелічені докази, у розумінні ст. 251 КУпАП України, суд визнає належними, допустимими, та такими, що узгоджуються між собою і які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Суд не володіє беззаперечними доказами про застосування поліцейськими недозволених методів та фальсифікацію ними матеріалів про вказане адміністративне правопорушення, а також доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно, у суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Свобода від насильства це одне із основних прав людини. При цьому, для складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не має значення поведінка потерпілої сторони.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості у законний спосіб захищати свої права та свободи, у разі порушення їх його батьком, не вчиняти сварку з брутальною лайкою та погрозами розправи, що свідчить про направленість його умислу на вчинення таких дій.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КупАП, судом не встановлено, також і сам ОСОБА_1 не надав жодних доказів його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно частини 1 статті 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, суддя вважає за необхідне притягнути до адміністративної відповідальності та призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, достатнє для його виправлення, у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян на користь держави. Інші розміри адміністративного стягнення є більш суворими, з урахуванням особи явно несправедливими, для їх застосування достатніх підстав не убачається.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 283-284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Реквізити для сплати адміністративного штрафу в сумі 170,00 грн: по матеріалам про адміністративні правопорушення: р/р UA168999980314060542000020599, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), КОД ЄДРПОУ 37874947, отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Дергачі/21081100, провадження № 3/619/2431/24, справа 619/8699/24.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 , удовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати судового збору в сумі 605,60 грн: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Повний текст постанови оголошений учасникам судового провадження в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 12 грудня 2024 о 11 годині 30 хвилин.
Суддя М. І. Риков