справа № 619/1277/25
провадження № 1-кс/619/216/25
іменем України
05 березня 2025 року Дергачівський районний суд
Харківської області
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Дергачі клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню за № 12025221230000090 від 27.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орликівка, Семенівського району, Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: 23.03.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України строком до 7 років 1 місяця позбавлення волі; 24.12.2021 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України строком до 3 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділенням ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221230000090 від 27.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався Указами Президента України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2025 в вечірній час доби, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи поблизу домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та усвідомлюючи, що у вищезазначеному домоволодінні на даний час відсутні господарі, у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке знаходиться у вказаному домоволодінні.
У подальшому, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що відповідно до указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-ІХ), пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, реалізуючи свій злочинний умисел, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбивання скла у будинку АДРЕСА_3 незаконно проник в середину вищевказаного домоволодіння та здійснив крадіжку майна: електрообігрівач «Crownberg Cb-7747 2000Вт» вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи 684 гривень, дриль жовтого кольору «Einhell Bavaria BSM 650 Е» вартістю відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи 650 гривень, шуруповерт ТМ «Зеніт Профи ЗПША-21/20 ОБІІ 2А 2 АКБ кейс» вартістю відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи 1921 гривень 60 копійок.
В подальшому ОСОБА_5 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 10.02.2025, потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріального збитку у розмірі 3255 грн 60 коп.
Дослідженням відомостей щодо особи підозрюваного, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Орликівка, Семенівського району, Чернігівської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:
-23.03.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України строком до 7 років 1 місяця позбавлення волі;
-24.12.2021 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. З ст. 185 КК України строком до 3 років позбавлення волі.
Обґрунтованість повідомленої підозри відносно ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, як окремо так і у їх сукупності, а саме:
-Протоколом прийняття завяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.01.2025;
-Оглядом місця події від 26.01.2025;
-Оглядом місця події від 27.01.2025;
-Допитом свідка ОСОБА_8 від 28.01.2025;
-Допитом потерпілого ОСОБА_7 від 30.01.2025;
-Протоколом огляду предметів від 28.01.2025;
-Висновком експерта від 10.02.2025;
-Допитом підозрюваного ОСОБА_5 від 01.03.2025;
Метою і підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
3) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
На теперішній час у кримінальному провадженні не встановлені та не допитані всі свідки даного кримінального провадження, показання яких мають істотне значення у кримінальному провадженні.
Відтак, у слідства є достатні об'єктивні дані вбачати наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти заявленого прокурором клопотання не заперечували.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221230000090 від 27.01.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
, Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, складено і підписано та вручено останньому 01 березня 2025 року.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.01.2025;
-Оглядом місця події від 26.01.2025;
-Оглядом місця події від 27.01.2025;
-Допитом свідка ОСОБА_8 від 28.01.2025;
-Допитом потерпілого ОСОБА_7 від 30.01.2025;
-Протоколом огляду предметів від 28.01.2025;
-Висновком експерта від 10.02.2025;
-Допитом підозрюваного ОСОБА_5 від 01.03.2025;
Таким чином, вищенаведені факти доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про:
1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
2. наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3. недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 скоїв тяжкий, корупційний злочин, і, знаходячись на свободі, може негативно вплинути на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що вказаний захід не є ефективним та не відповідає характеру, тяжкості інкримінованого злочину, та є недостатнім для забезпечення процесуальної поведінки.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків та інших учасників у вказаному кримінальному провадженні та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи викладене, у слідчого судді є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки підозрюваний у разі знаходження на волі може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнути кримінальної відповідальності у зв'язку з вчиненням тяжкого, корупційного кримінального правопорушення, та незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
Як встановлено під час судового засідання, на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, з урахуванням механізму злочинної діяльності підозрюваного, знищення доказів даного кримінального провадження полягає у можливості знищення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
На підставі вказаного, слідчий суддя доходить висновку про доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Переховування від органу досудового розслідування підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив умисний злочин , за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років , крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності останній може переховуватись від слідства та суду на території України або виїхати за межі держави. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4- 13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділу ВП №3 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області старшого капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор»
Строк дії ухвали до 01 травня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 80 ( вісімдесяи) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 ( двісті сорок дві тисячі двісті сорок ) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01 травня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розписку ОСОБА_5 , захиснику ОСОБА_4 , прокурору.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про затримання особи та взяття під варту його близьких родичів, членів сім'ї або інших осіб за вибором цієї особи в порядку, передбаченому ст.ст. 111,112 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 07 березня 2025 року .
Слідчий суддя ОСОБА_1