Справа №-613/64/25 Провадження №-2-а/613/45/25
03 березня 2025 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді- Шалімова Д.В.
за участі секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 613/64/25 провадження 2-а/613/45/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - Тризна Є.М. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача Тризна Є.М. звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить: скасувати постанову № 1003/7650-п начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати постанову № 1005/7651-п начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, судові витрати стягнути з відповідача.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27 грудня 2024 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 1003/7550-п згідно до якої, 16 грудня 2024 року начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1003/7410 від 16 грудня 2024 року відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 в частині порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також за змістом зазначеної постанови, під час перевірки наданих та наявних документів в ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено , що ОСОБА_1 не з'явився за викликом у строк 03 грудня 2024 року на 14.00 год. зазначений у повістці № 1326865 сформованій за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів яка нібито надіслана через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно до зазначеної постанови на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн. Крім того, 27 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 1005/7651-п згідно якої, 16 грудня 2024 року начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 1005/7416 від 16 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУПАП в частині порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За змістом зазначеної постанови ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовився від проходження військово-лікарської комісії згідно з направленням №1139 від 16 грудня 2024 року, що підтверджується актом відмови від отримання повістки з метою проходження ВЛК, складеного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги абзац. 4 частини 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і тим самим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до зазначеної постанови на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000 грн.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . За даними порталу «Резерв+» зазначено, що ОСОБА_1 вчасно уточнив персональні дані. Щодо вручення ОСОБА_1 повістки: зазначений зареєстрований та мешкає в с. Павлівка Богодухівського району, та не змінював місце проживання. Станом на вересень-грудень 2024 року ОСОБА_1 не отримував жодної кореспонденції поштовим зв'язком, в тому числі і з ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 оповіщений належним чином не відповідає дійсності. 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 від співробітників поліції на блок посту поблизу м. Харків дізнався, що він знаходиться у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_5 . В цей же день від прибув до РТЦК, де на нього склали, не зважаючи на заперечення, протокол за неявку по повістці, та за відмову проходити у цей день медичну комісію, а в подальшому поштовим зв'язком 04 січня 2025 року під підпис він отримав дві постанови про притягнення до адміністративної відповідальності" зі сплатою штрафу у розмірі 17 000 грн. по кожній постанові. ОСОБА_1 перебуваючи на військовому обліку, вчасно виконує свій обов'язок по оновленню персональних даних, однак згідно до повістки № 1326865 він ніби - то викликається 03 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме для оновлення даних, про що зазначено як в протоколі так і у постанові. Оскільки фактично ОСОБА_1 не отримував зазначену повістку та навіть не знав про її існування, останній безпідставно був оголошений в розшук, після чого 16 грудня 2024 року, отримавши відомості про свій розшук він самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 де на нього було складено протокол за не прибуття по повістці, а також працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушуючи постанову КМ від 16 травня 2024 року № 560, намагались супроводити ОСОБА_1 до Богодухівської ЦРЛ, для проходження військово-лікарської комісії виписавши повістку на день його прибуття, тобто на 16 грудня 2024 року. ОСОБА_1 , маючи хронічні захворювання та за відсутності при собі копій медичних документів, які необхідні для встановлення медичних діагнозів, об'єктивно не міг 16 грудня 2024 року проходити медичні обстеження тому і підписав акт відмови від отримання повістки саме на 16 грудня 2024 року, не відмовляючись при цьому від проходження ВЛК взагалі. В зв'язку з викладеним при складенні протоколу про адміністративне правопорушення № 1005/7416 від 16 грудня 2024 року , начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 , не правильно кваліфіковано норму Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», за якою ОСОБА_1 ставиться в провину порушення законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а матеріали справи не містять доказів завчасного вручення ОСОБА_1 повістки саме для проходження військово-лікарської комісії. Тому, постанови винесені ІНФОРМАЦІЯ_5 , не відповідають вимогам закону, оскільки вони ґрунтуються на неповному та необ'єктивному розгляді справ про адміністративні правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій, а отже, не підтверджують наявність адміністративних правопорушень.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 09 січня 2025 року, відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 17 січня 2025 року, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в рамках якої винесені оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення №1003/7650-п від 27.12.2024 та №1005/7651-п від 27.12.2024.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Тризна Є.М. в судове засідання не з'явились, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи у їх з позивачем відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою. Відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно зі ст.235 КУпАП адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується мобільним додатком « Резерв +».
Відповідно до відомостей мобільного додатку «Резерв+» ОСОБА_1 , дата уточнення даних - 02 липня 2024 року. Має номер в реєстрі «Оберіг» 310720231455719400001. Крім того, наявні персональні дані, а саме: адреса проживання, та номер телефону.
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови від 27 грудня 2024 року №1003/7650-п, позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом у строк 03 грудня 2024 року на 14 год. 00 хв., по повістці №1326865, яка була надіслана через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання для уточнення даних.
Разом з тим, слід зазначити, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для виклику ОСОБА_1 за повісткою для уточнення даних, оскільки останній свої дані оновив вчасно та відповідач володіє щодо нього певними обліковими даними.
Згідно змісту наявної в матеріалах справи копії постанови №1003/7650-п, ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 була надіслана через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим повідомленням.
Із вказаних матеріалів вбачається, що 20 листопада 2024 року відповідачем позивачу за адресою: АДРЕСА_1 , направлено повістку №1326865, сформовану за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, через відділення Укрпошти рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення для уточнення даних із зазначенням дати явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме 03 грудня 2024 року о 14.00 год.
З протоколу № 1003/7410 від 16 грудня 2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вбачається, що 16 грудня 2024 року в м. Богодухові у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 (зі змінами) у порядку, визначеному п. 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» при перевірці документів у гр. ОСОБА_1 , було встановлено, що він без поважних на те причин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом у строк, а саме 03 грудня 2024 року на 14.00 год.
16 грудня 2024 року представниками Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області Самойлов В.С. був супроводжений до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Своєю бездіяльністю, згідно протоколу, ОСОБА_1 порушив вимоги абз.2 ч.1, абз. 8, ч. 3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, 27 грудня 2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення вимог абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», абз. 2 ч. 1, абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 513/899/16-а.
Статтею 17 ЗУ «Про оборону України» визначено, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абз.8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 травня 2024 року № 560.
Пунктом 34 Порядку № 560 визначено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
З наданих відповідачем матеріалів справи №1003 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вбачається, що повістка позивачу була направлена за зареєстрованим місцем проживання позивача, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з копією паспорта ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З повістки вбачається, що вона підписана кваліфікованим елекронним підписом керівника ОСОБА_2 20 листопада 2024 року, з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повістка надіслана на адресу позивача 20 листопада 2024 року, тобто повістка про виклик військовозобов'язаного до ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслана адресату у строки, визначені Порядком №560, та день явки за викликом військовозобов'язаного визначений також у строки, визначені вказаним Порядком.
Як у протоколі № 11003/7410 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 16 грудня 2024 року, так і в постанові №1003/7650-п від 27 грудня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП , зазначено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п.п.2 п.41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як зазначалося вище, відповідно до відомостей мобільного додатку «Резерв+» ОСОБА_1 у довідці наявні персональні дані, а саме: адреса проживання, номер телефону останнього.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд звертає увагу, що згідно з трекінгом поштового відправлення 0610209397423 повістка прибула до с. Павлівка ( обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком у населеному пункті) 27 листопада 2024 року, а 30 листопада 2024 року повістку повернуто і на поштовому повідомленні проставлено відмітку «закінчення встановленого терміну зберігання».
Постановою КМУ №1147 від 08 жовтня 2024 року внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Відтак, у пункті 82 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». «Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника».
Згідно з копією повідомлення про причини повернення відправлення, надіслана позивачу засобами поштового зв'язку повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, з інформації про трекінг поштового відправлення 0610209397423 неможливо відслідкувати чи належним чином працівник поштового відділення здійснював оповіщення позивача.
Жодних відміток коли саме відправлення доставлялось на адресу позивача, чи залишалось йому повідомлення про необхідність отримання рекомендованого листа не відображено. Вказане свідчить про те, що позивач дійсно не знав про направлення йому повістки з вимогою прибути 03 грудня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_3 в частині скасування постанови 1003/7650-п від 27 грудня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП із закриттям справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Щодо вимог позивача в частині скасування постанови № 1005/7651-п начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд зазначає наступне.
16 грудня 2024 року начальником групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 був складений протокол №1005/7416 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статті 210-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого 16 грудня 2024 року о 13.10 год. в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 відмовився проходити військово - лікарську комісію згідно з направленням №1139 від 16 грудня 2024 року.
У протоколі зазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові свідків.
До матеріалів справи №1005 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП долучено повістку на ВЛК №12/109. Як вбачається із змісту повістки №12/109, ОСОБА_1 було запропоновано прибути для проходження медичного огляду (ВЛК) з метою встановлення ступеня придатності до військової служби за адресою АДРЕСА_2 на 14.00 год. 16 грудня 2024 року.
У повістці №12/109 відсутній підпис позивача, однак до матеріалів справи відповідачем надано копію акта відмови від отримання повістки від 16 грудня 2024 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик в зв'язку із відмовою від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Крім того , позивач у своєму позові підтвердив, 16 грудня 2024 року він відмовився від отримання повістки, для проходження військово-лікарської комісії, оскільки він маючи хронічні захворювання та за відсутності при собі копій медичних документів, які необхідні для встановлення медичних діагнозів, об'єктивно не міг 16 грудня 2024 року проходити медичні обстеження тому і підписав акт відмови від отримання повістки саме на 16 грудня 2024 року.
27 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 була розглянута справа про адміністративне правопорушення та складена постанова №1005/7651-п, в якій вказано, що «16 грудня 2024 року було встановлено факт порушення правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 . Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», № 470/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку загальної мобілізації» . ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовився від проходження військово - лікарської комісії згідно з направленням №1139 від 16 грудня 2024 року, що підтверджується Актом відмови від отримання повістки з метою проходження ВЛК. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також, зазначеною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Судом встановлено, що 17 березня 2014 року після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.
Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
У зв'язку із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною 3 ст.210-1КУпАП передбачена відповідальність саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як підтверджено вище, позивач є військовозобов'язаним.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково в період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні діє особливий період.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Аналізуючи вищенаведені норми, встановлено, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Суд виходить з того, що проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач відмовився від проходження ВЛК, мотивуючи тим, що в нього відсутні медичні документи. Проте, з часу винесення протоколу, 16 грудня 2024 року до дати складання оскаржуваної постанови 27 грудня 2024 року позивач, на думку суду, мав змогу прийти принести всі необхідні медичні документи, пройти ВЛК. Питання вручення або невручення позивачу направлення на ВЛК не розглядалось судом, адже встановлено, що позивач вцілому висловив свою відмову від проходження огляду на ступень придатності до військової служби, а не лише від отримання повістки.
Тим самим Положенням передбачено, що у разі мобілізаційних заходів постанова ВЛК дійсна протягом 12 місяців, тобто військовозобов'язаний може бути викликаний для проходження ВЛК через 12 місяців.
Згідно з абз.3 п.3.4 розділу 3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
З цього слідує, що у лікарів ВЛК є доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного.
У разі незгоди із направленням на медичний огляд ВЛК позивач мав право оскаржити його у встановленому чинним законодавством порядку.
Оцінюючи доводи позивача з приводу порушення процедури розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом із тим, при складанні протоколу щодо позивача останнього повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього, роз'яснено його права та обов'язки, а тому його неявка у день винесення постанови не перешкоджала розгляду справи, також позивачу було роз'яснено про право на отримання правничої допомоги, яким він скористався з огляду на обставини, які зазначені у позові.
Відтак, відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача за відсутності позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову № 1005/7651-п від 27 грудня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 6 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови № 1005/7651-п начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є безпідставними і необґрунтованими. Отже, в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241, 242, 243, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року №1003/7650-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року №1003/7650-п за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1КУпАП - закрити.
В задоволенні позовних вимог про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27 грудня 2024 року №1005/7651-п про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1КУпАП та закритті провадження по справі - відмовити
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_10 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2025 року