Справа № 570/954/25
Номер провадження 1-кс/570/122/2025
05 березня 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ріненського районного суду Рівненської області клопотання слідчого СВ ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025181180000085 від 12.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 ККУкраїни, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працює ФОП " ОСОБА_8 ", одруженого, не судимого, -
Згідно з клопотанням, 11 лютого 2025 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_5 під час складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейськими СРПП відділення поліції№1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, знаходячись по вул. Центральна, поблизу будинку №14, селище Клевань, Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, переслідуючи мету уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері Дорожнього руху висловив усну пропозицію службовій особі - поліцейському СРПП відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 та інспектору СРПП ВП № 1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 , надати неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 17 000 гривень, за не вчинення поліцейськими СРПП відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з використанням наданого їм службового становища відносно нього процесуальних дій, а саме не складання адміністративного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
27.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, підтверджуються такими матеріалами справи: протокол огляду відеозапису із нагрудних бодікамер від 21.02.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол огляду місця події від 11.02.2025.
У клопотанні зазначено, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку слідчого і прокурора даний запобіжний захід зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просять суд його задоволити з підстав, що в ньому викладені.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просить обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні клопотання та підтримав письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, що містяться у матеріалах клопотання, судом встановлено наступне.
27.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 4 років.
Розділ II Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст.131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Відповідно до практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Так, Європейський Суд з прав людини у справі "K.F. проти Німеччини" зазначив, що "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів по даному кримінальному провадженні, а саме: протоколом огляду відеозапису із нагрудних бодікамер від 21.02.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події від 11.02.2025.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
На переконання слідчого та прокурора, у цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або/ суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню.
Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду, у клопотанні зазначено, що з моменту повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні злочину, та набутий ним статусу підозрюваного, виникають реальні ризики, того, що він усвідомлюючи відповідальність за інкримінований злочин, враховуючи положення ст. 45 КК України, про те, що злочин передбачений ст. 369 КК України злочином пов'язаним із корупцією, санкція якого безальтернативно передбачає покарання призначення реальної міри покарання, а найсуворіша міра покарання згідно санкції статті передбачена у виді позбавлення волі на строк до 4 років, зможе переховуватись від слідства чи суду з метою уникнення відповідальності та затягування подальшого досудового розслідування.
Зокрема ОСОБА_5 , може переїхати до іншої області, району, цим самим може затягувати та перешкоджати проведенню всебічного і об'єктивного досудового розслідування та подальшого судового розгляду. У зв'язку з цим, беручи також до уваги суспільну небезпеку вчиненого діяння, тяжкість злочину, особу підозрюваного, застосування відносно нього запобіжного заходу - у виді домашнього арешту є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Наявність ризику переховування від суду у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 маючи право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, може бути обізнаний про коло осіб, зокрема свідків, яким відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, в тому числі знаючи місце роботи свідків шляхом умовлянь, вчинення тиску, погроз та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою, серед іншого, зміни показань, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді, про обставини провадження. Свідки сторони обвинувачення на даному етапі судового розгляду не допитані безпосередньо в суді.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слід зазначити наступне. Слідчий в обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1ст.177 КПК України, а саме ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що в подальшому може позбавити орган досудового можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників, вживати заходів щодо уникнення останніми притягненні до кримінальної відповідальності, крім того в ході досудового розслідування заплановано проведення ряду судових експертиз, зокрема експертизи матеріалів і засобів мовлення звукозапису. Враховуючи статус підозрюваного в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , обізнаність його у призначенні експертиз, дасть змогу йому незаконно впливати на хід та строки проведення такої експертизи. Вбачається під час надання пояснень на обґрунтування наявності вказаного ризику, слідчий фактично ототожнив його із ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст. 177 КПК України. Тому вказаний ризик слідчий суддя вважає необґрунтованим та відхиляє його.
В о бґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, так, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам та забезпечити своєчасне з'явлення його до слідчого, а в подальшому суду, на виклики для проведення слідчих й інших процесуальних дій.
Таким чином, на думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, буде недостатнім для запобігання вказаним у клопотанні ризикам, а саме: 1) переховування від слідства та/або суду та 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із встановленням заборони покидати своє місце проживання у період із з 23:00 год. до 06:00 год.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного (ст. 181 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,181,193-194,196,309,376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задоволити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Клевань Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не судимого, запобіжний захід - нічний домашній арешт із встановленням заборони покидати своє місце проживання у період із з 23:00 год. до 06:00 год., крім визначених законом випадків, в межах строку досудового розслідування - 27.04.2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 виконувати наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування;
3) повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я;
4) не залишати місце постійного проживання у нічну пору доби з 23:00 год. до 06:00 год., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, у якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали до 27 квітня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 08 год. 30 хв. 06.03.2025 р.
Слідчий суддя ОСОБА_1