Справа № 569/4168/22
1-кс/569/1815/25
05 березня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Біленченківка, Гадяцького району, Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за контрактом Збройних Сил України, старшого стрільця 1-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 2-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, -
Слідчий в ОВС третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому майор Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 за погодження із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання вказав, що третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони розслідується кримінальне провадження №62021240030000120 від 06 серпня 2021 року за підозрою військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
З клопотання вбачається, що 18 лютого 2021 року гр. ОСОБА_4 уклав контракт про Походження військової служби у Збройних Силах України терміном на 3 (три) роки, після чого прийнятий на військову службу за контрактом. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій) № 45 від 18 лютого 2021 року старшого стрільця 1-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 2-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, після чого останній приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №117 від 11 травня 2021 року старший солдат ОСОБА_4 прибув на табірний збір до НОМЕР_2 загальновійськового полігону, що знаходиться у АДРЕСА_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №149 від 14 червня 2021 року старший солдат ОСОБА_4 вибув у відпустку у АДРЕСА_1 , терміном 10 діб, з 14 червня 2021 року по 24 червня 2021 року.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначається Президентом України в рішенні про її проведення.
Згідно Указів Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року та №15/2015 від 14 січня 2015 року в Україні оголошена часткова мобілізація, заходи якої тривають на даний час.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радого України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймалося. Таким чином, на даний час в Україні діє особливий період.
Разом із тим, старший солдат ОСОБА_4 у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, 25 червня 2021 року о 08.00 год. не прибув з відпустки на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово знаходилася на ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи за межами вказаної військової частини, проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом на посаді старшого стрільця 1-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 2-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 25 червня 2021 року о 08.00 год. не прибув з відпустки на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово знаходилася на ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи за межами вказаної військової частини, проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує, чим вчинив дезертирство, тобто нез'явлення на службу з метою ухилитися від військової служби з відпустки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року).
29 березня 2022 року військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_4 у зв'язку із не встановлення місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
29 березня 2022 року підозрюваного військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 оголошено у розшук.
04 березня 2025 року о 10.05 год. ОСОБА_4 розшуканий та затриманий на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у дезертирстві, тобто у нез'явленні на службу з метою ухилитися від військової служби з відпустки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини:
Вина військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які показали, що старший солдат ОСОБА_4 , 25 червня 2021 року під час перебування особового складу військової частини НОМЕР_1 на ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) було виявлено відсутність номера обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 , який без будь - яких поважних причин не прибув до розташування військової частини та ухиляється від військової служби. Місце перебування ОСОБА_4 не відоме та останнього з військової служби не відпускали. Наказами та повідомленнями військової частини НОМЕР_1 , з яких вбачається, що старший солдат ОСОБА_4 25 червня 2021 року самовільно залишив місце служби - місце табірного збору військової частини НОМЕР_1 на базі військової частини НОМЕР_3 без будь - яких поважних причин та ухиляється від військової служби. Місце перебування ОСОБА_4 не відоме та останнього з військової служби не відпускали.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України та виклад обставин на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.
Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання наступним спробам:
1.) підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Обґрунтовується тим,що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. ОСОБА_4 до органу досудового розслідування не прибував, у зв'язку із чим оголошений у розшук та затриманий.
2.) підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства.
3.) підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України та продовжує його вчиняти, оскільки до військової частини не повернувся, до виконання обов'язків військової служби не приступив. Хоча ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, існує великий ризик вчинення інших кримінальних правопорушень останнім, оскільки у зв'язку із самовільним залишенням військової частини йому припинено виплату грошового забезпечення та він офіційно не працевлаштований, а відтак у нього відсутня можливість отримання будь - якого доходу із законних джерел.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За таких обставин при наявності ризиків не має можливості застосувати до підозрюваного інший запобіжний захід.
Крім того, згідно ст. 183 КПК України вбачається, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_4 в умовах сьогодення, суспільного осуду виникла необхідність в обранні саме вищевказаного запобіжного заходу, який сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини просила обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання підлягає до задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 лютого 2021 року гр. ОСОБА_4 уклав контракт про Походження військової служби у Збройних Силах України терміном на 3 (три) роки, після чого прийнятий на військову службу за контрактом. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій) № 45 від 18 лютого 2021 року старшого стрільця 1-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 2-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення, після чого останній приступив до виконання службових обов'язків за посадою. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №117 від 11 травня 2021 року старший солдат ОСОБА_4 прибув на табірний збір до НОМЕР_2 загальновійськового полігону, що знаходиться у АДРЕСА_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №149 від 14 червня 2021 року старший солдат ОСОБА_4 вибув у відпустку у АДРЕСА_1 , терміном 10 діб, з 14 червня 2021 року по 24 червня 2021 року.
Разом із тим, старший солдат ОСОБА_4 у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, 25 червня 2021 року о 08.00 год. не прибув з відпустки на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово знаходилася на ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи за межами вказаної військової частини, проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом на посаді старшого стрільця 1-го мотопіхотного відділення 1-го мотопіхотного взводу 2-ої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 25 червня 2021 року о 08.00 год. не прибув з відпустки на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово знаходилася на ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи за межами вказаної військової частини, проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує, чим вчинив дезертирство, тобто нез'явлення на службу з метою ухилитися від військової служби з відпустки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 408 КК України (чинної із 05 березня 2015 року).
29 березня 2022 року військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_4 у зв'язку із не встановлення місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
29 березня 2022 року підозрюваного військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 оголошено у розшук.
04 березня 2025 року о 10.05 год. ОСОБА_4 розшуканий та затриманий на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Також, згідно ч. 8 ст.176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тобто тримання під вартою.
При цьому, згідно із вимогами статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», який вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
За таких умов, з точки зору достатності та взаємозв'язку обставин провадження, слід зазначити, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Окрім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.407 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що може підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років відсутність міцних соціальних зв'язків, перебування у розшуку протягом тривалого часу, вчинення злочину під час воєнного стану жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий суддя прийшов до висновку, що до нього слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Даних про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
Разом з тим, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 а саме ч.3 ст.408 КК України, слідчий суддя вважає необхідним не визначати розмір застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,395 КПК України,слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.408 КК України, запобіжний захід - тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою з дня затримання з 10 год. 05 хв. 04 березня 2025 року.
Визначити, що строк дії ухвали до 02 травня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_11