Справа №567/2077/24
Провадження №2/567/135/25
26 лютого 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Хмарук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення місця відкриття спадщини та факту непроживання зі спадкодавцем на дату смерті, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Хмарук Ю.М. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення місця відкриття спадщини та факту непроживання зі спадкодавцем на дату смерті.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території в м.Донецьк Донецької області помер чоловік позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , що встановлено рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 16.10.2024р. по справі № 567/1733/24.
Вказує, що в зв'язку з тимчасовою окупацією м.Донецька у 2014 році позивачка з чоловіком переїхала проживати у м.Вінницю, де вони були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2020 по справі №127/31170/19 ОСОБА_4 було визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 .
Восени 2021 року, у зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я, ОСОБА_4 виявив бажання переїхати до власного дому у м.Донецьк, куди позивачка його відвезла, після чого подружжя залишалося на території м.Донецька, де ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті чоловіка ОСОБА_1 переїхала проживати до своєї матері в с.Кам'янка Шепетівського району Хмельницької області.
Разом з тим, згідно будинкової книги для прописки громадян, які проживають в буд. АДРЕСА_2 , у вказаній квартирі зареєстровані за місцем проживання: ОСОБА_4 (з 04.07.1989 року), ОСОБА_1 (з 04.07.1989 року), ОСОБА_2 (з 16.01.2004 року) та ОСОБА_3 (з 07.07.2009 року).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми позивачки та померлого ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також у 2014 році переїхав з м.Донецьк до м.Вінниця, де проживав разом з батьками, проте в подальшому у 2018 році переїхав проживати у АДРЕСА_3 .
Вказує, що відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ще у 2009 році виїхала до Німеччини, де проживає безперервно по даний час, відповідно, станом на дату смерті свого батька, відповідачка ОСОБА_3 не проживала з ним, оскільки постійно проживала у Німеччині.
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, до складу якого входить 25/400 частки квартири АДРЕСА_4 , право на яку належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.05.1998 р.
Зазначає, що 18.11.2024 р. за заявою позивачки приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Бернацькою І.М. заведено спадкову справу № 82/2024 після смерті ОСОБА_4 .
Посилається на те, що після звернення до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацької І.М. з приводу можливості видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , у такій видачі їй було відмовлено та листом від 18.11.2024 за № 331/02-14 повідомлено, що згідно поданих документів відсутня можливість належним чином встановити місце відкриття спадщини, оскільки згідно довідки №529-5000120272 про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи ( ОСОБА_4 ), виданої Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради 10.11.2016 року, зареєстроване місце проживання спадкодавця значиться: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 . Окрім того, не можливо встановити факт прийняття або неприйняття спадщини іншими спадкоємцями через постійне проживання зі спадкодавцем на момент смерті за зареєстрованим місцем проживання спадкодавця, оскільки згідно будинкової книги для прописки громадян, які проживають в буд. АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_4 (з 04.07.1989 року), ОСОБА_1 (з 04.07.1989 року), ОСОБА_2 (з 16.01.2004 року) та ОСОБА_3 (з 07.07.2009 року), відтак спільні зі спадкодавцем діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , були зареєстровані за однією адресою з померлим.
У зв'язку з вищезазначеним нотаріусом роз'яснено, що у разі відсутності належних документів, які підтверджують ці факти, вони можуть бути встановлені в судовому порядку.
Відтак, з огляду на вищевказані розбіжності позивачка позбавлена можливості підтвердити місце відкриття спадщини та встановити факт не проживання інших спадкоємців за законом на момент смерті спадкодавця в позасудовому порядку.
Посилається на те, що оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 теж є спадкоємцями першої черги за законом, як і позивачка, проте не проживали разом зі спадкодавцем на момент смерті, хоч і були зареєстровані разом з ним за однією адресою, то для реалізації позивачкою своїх прав на спадкування належної ОСОБА_4 частки у квартирі повністю, необхідно встановити факт непроживання відповідачів за їхнім зареєстрованим місцем проживання на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановити місце відкриття спадщини, яким є останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця, а саме: АДРЕСА_2 .
Вказує, що від встановлення фактів, що мають юридичне значення - місця відкриття спадщини та факту не проживання інших спадкоємців за законом на момент смерті спадкодавця, залежить виникнення та зміна майнових та немайнових прав позивачки, так як у неї виникне можливість звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом.
За наведених обставин, просить встановити місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім того, просить встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також факт постійного непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 31.12.2024р. позовну заяву було прийнято до розгляду та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Задоволено клопотання представника позивачки про виклик свідка.
Ухвалою суду від 04.02.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримала в повному об'ємі, з підстав та доводів, викладених у позовній заяві та просить його задовольнити.Зазначила, що встановлення місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 та факту непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за місцем реєстрації на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 має юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення спадкових прав позивачки, яка є спадкоємницею за законом першої черги, та в позасудовому порядку встановити дані обставини не представляється можливим та просила встановити місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 ; встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив розглядати справу у його відсутності. Одночасно в заяві підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та вказав, що у 2014 році він разом з батьками переїхав до м.Вінниця та в подальшому в 2018 році він переїхав з м.Вінниця до м.Острог Рівненської області, де постійно проживає по даний час. Йому відомо, що у 2021 році його батьки - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повернулись до м.Донецьк, де ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько помер. Підтвердив, що не проживав з батьком на момент його смерті. Зазначив, що наслідки визнання позову йому зрозумілі та вказав, що на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 не претендує.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, в поданій до суду заяві позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила розглядати справу у її відсутності. Одночасно в заяві підтвердила, що її зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_2 , де вона проживала разом зі своїми батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та братом ОСОБА_2 . Вказала, що у 2009 році вона переїхала до Німеччини, де постійно проживає по даний час. Підтвердила, що не проживала зі своїм батьком ОСОБА_4 на момент його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що наслідки визнання позову їй зрозумілі та вказала, що на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 не претендує.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд, заслухавши представника позивачки, свідка, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
До зазначеного висновку суд дійшов на підставі аналізу показів свідка та письмових доказів.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що позивачка є рідною сестрою його дружини, відповідно відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - племінниками його дружини. Йому достовірно відомо, що у 1984 році ОСОБА_6 одружилась з ОСОБА_4 та після одруження переїхала проживати в м.Донецьк. Вказав, що в зв'язку з тимчасовою окупацією м.Донецька, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 переїхали до м.Вінниця. В подальшому, у 2018 році ОСОБА_2 переїхав до м.Острог, де проживає по даний час. У 2021 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повернулись до м.Донецьк, де ОСОБА_4 проживав до своєї смерті та помер у 2023 році. Також зазначив, що ОСОБА_3 у 2009 році виїхала на постійне місце проживання до Німеччини, де і проживає по даний час.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 01.05.1984р. вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уклали шлюб 01.05.1984р. та після укладення шлюбу позивачка змінила дівоче прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с.11).
Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №529620444 від 13.11.2014 р. та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №529-5000120272 від 10.11.2016 р. ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14, 15).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.09.2020р. по справі №127/31170/19 ОСОБА_4 визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 (а.с.16-17).
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 16.10.2024р. по справі №567/1733/24 встановлено факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на тимчасово окупованій території України в м.Донецьк 16.02.2023р. (а.с.18-20).
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 18.10.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Донецьк Донецької області (актовий запис №3) (а.с.21).
З будинкової книги для реєстрації громадян, які проживають в буд. АДРЕСА_2 , встановлено, що у вказаній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_4 (з 04.07.1989 року), ОСОБА_1 (з 04.07.1989 року), ОСОБА_2 (з 16.01.2004 року) та ОСОБА_3 (з 07.07.2009 року) (а.с.22-24).
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14.01.1985р. вбачається, що відповідач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 та його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.25).
Згідно довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції №529620529 від 20.11.2014р. ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_1 (а.с.27).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5620-55 від 01.02.2018р. ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.28, 43).
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 29.10.1987р. вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 та її батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.29).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у 2009 році переїхала на постійне місце проживання до Німеччини, що підтверджується, зокрема, візою у закордонному паспорті ОСОБА_3 № НОМЕР_5 та відміткою про перетин кордону 07.08.2009 р. (а.с.32), та вказана обставина сторонами по справі не заперечується.
З свідоцтва про право власності на житло від 11.05.1998р., виданого на підставі рішення №268 від 11.05.1998р., вбачається, що ОСОБА_4 належала 25/400 частки квартири АДРЕСА_4 (а.с.33).
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Бернацької І.М. від 18.11.2024р. № 331/02-14 вбачається, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 згідно поданих нею документів відсутня можливість належним чином встановити місце відкриття спадщини, оскільки згідно довідки №529-5000120272 про взяття на облік внутрішньої переміщеної особи ( ОСОБА_4 ), виданої Управлінням соціального захисту населення (Лівобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради 10.11.2016 року, зареєстроване місце проживання спадкодавця значиться: АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_1 . Окрім того, не можливо встановити факт прийняття або неприйняття спадщини іншими спадкоємцями через постійне проживання зі спадкодавцем на момент смерті за зареєстрованим місцем проживання спадкодавця, оскільки згідно будинкової книги для прописки громадян, які проживають в буд. АДРЕСА_2 , окрім позивачки та спадкодавця, зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також є спадкоємцями та були зареєстровані за однією адресою з померлим (а.с.34).
З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79185566 від 18.11.2024р. встановлено, що 18.11.2024р. приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Бернацькою І.М. заведено спадкову справу № 82/2024 після смерті ОСОБА_4 (а.с.35).
З Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №79185065 від 18.11.2024р. вбачається, що заповіти та спадкові договори від імені ОСОБА_4 не посвідчувались (а.с.37).
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.ч.1, 2 cт. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Згідно ч.1 cт.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно пп.1.2 п.1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Згідно з пп.1.2 п.1 глави 10 розділу II Порядку місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пп.1.13 п.1 глави 10 розділу II Порядку місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга тощо).
Відповідно до пп.1.14 п.1 глави 10 розділу II Порядку у разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_4 значиться: АДРЕСА_2 .
Окрім того, рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 16.10.2024 по справі № 567/1733/24 також встановлено факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території України в м.Донецьк.
Відповідно, постійне місце проживання спадкодавця на дату смерті було м.Донецьк.
За вказаних обставин єдиним існуючим і ефективним способом захисту порушеного права позивачки, а також способом для усунення розбіжностей в наявних документах, в зв'язку з наявністю відомостей про взяття спадкодавця на облік як внутрішньо-переміщеної особи, є встановлення місця відкриття спадщини в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 cт.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з пп.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013.).
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Таким чином, доказом прийняття спадщини та постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент смерті може бути довідка про зареєстроване місце проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем, разом з тим сама по собі реєстрація місця проживання за певною адресою не є єдиним та безумовним доказом такого проживання.
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Як зазначено у п.211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року - доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем: копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч.1 cт.29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
У ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
При цьому згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.11.2013 року у справі № 6-41137св13, місце проживання і місце реєстрації не є тотожними з урахуванням п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання», згідно з якою реєстрація - це лише внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання, із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку уповноваженого на те органу.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.07.2015 року у справі № 6-14554св15 реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Тобто, для реалізації прав та свобод особи реєстрація її місця проживання чи місця перебування наперед встановленого значення не має.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» висновки судів про те, що вирішальне значення при визначенні місця проживання особи є офіційні дані органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи, а не дані про її фактичне місце проживання, є передчасними.
Отже, за умови наявності реєстрації місця проживання особи за певною адресою і при цьому фактичне постійне проживання особи за іншою адресою без проведення такої реєстрації у визначеному порядку не означає, що зазначена особа постійно проживає за місцем своєї реєстрації, якщо про це свідчать протилежні факти.
Згідно ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.
Зібрані у справі, досліджені судом кожен окремо та в сукупності докази у повній мірі підтверджують факт непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня його смерті та на час відкриття спадщини.
Частиною 2 cт.256 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з п.п.2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Метою встановлення місця відкриття спадщини та факту непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зі спадкодавцем є необхідність реалізації позивачкою права на спадщину, отже такі факти породжують юридичні наслідки.
За нормами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З огляду на викладене, виходячи з інтересів позивачки щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що позивачка не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити місце відкриття спадщини та факт не проживання інших спадкоємців разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доказово підтвердженими письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, не викликають сумніву в їх правдивості, а відтак позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , адреса взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ) про встановлення місця відкриття спадщини, факту непроживання зі спадкодавцем на дату смерті - задовольнити.
Встановити місце відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановити факт постійного непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації : АДРЕСА_2 , на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт постійного непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем реєстрації : АДРЕСА_2 , на момент смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.03.2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.