543/94/25
3/543/120/25
07.03.2025 селище Оржиця
Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції №2 Лубенського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , учень групи №21 ПТУ №46 с. Лазірки,
за ч. 1 ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 21.01.2025 о 09 год. 50 хв. палив підсистему XROS 4 mini 1000 mAh, 3.8 Wh з рідиною на сольовому нікотині, вміст нікотину складає 5% на території навчального закладу ПТУ №46, який знаходиться за адресою: вул.. Центральна, 30, с. Лазірки, Лубенський район, Полтавська область, чим порушив вимоги ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення», тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Неповнолітній ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань від останнього про перенесення справи до суду не надходило, а тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи. До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суддя вважає, що слід вирішити справу у відсутності неповнолітнього ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем їх вчинення.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , знайшла своє підтвердження та підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД № 316957 від 21.01.2025, особистими поясненнями ОСОБА_1 , які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, який є неповнолітнім, суд приходить до висновку, що до нього можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП.
Згідно ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою,а також окремим громадянам на їх прохання.
Згідно санкції ч. 1 ст. 175-1КУпАП вказане правопорушення тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність неповнолітнього ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд відносить вчинення правопорушення у неповнолітньому віці.
Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність неповнолітнього відсутні.
Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім правопорушення, його особу та ступінь його вини, положення ст. 13 КУпАП, вважаю за можливе застосувати до ОСОБА_1 , передбачені статтею 24-1 КУпАП заходи впливу у виді попередження.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративним стягненням в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку.
Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не здійснюється.
Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 застосовано заходи впливу попередження, яке не є адміністративним стягненням, приходжу до висновку, що з неповнолітнього не підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 12, 13, 24-1, ч. 1 ст. 175-1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-1 КУпАП.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП у вигляді попередження.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Попадюк С.С.