Дата документу 27.02.2025Справа № 554/10678/24
Провадження № 2/554/95/2025
27 лютого 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А.,
представника позивача - адвоката Сухорукової О.А.,
представника відповідача ВК ПМР та представника третьої особи ПМР - Дзюбла О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради, третя особа - Полтавська міська рада про відшкодування матеріальної шкоди, -
30 вересня 2024 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Октябрського районного суду м. Полтави із позовною заявою до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа - Полтавська міська рада про відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй як власнику автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 15.08.2024 року близько 07.15 годин за адресою м. Полтава, вул. Григорія Левченка (попередня назва Сапіго), 2, внаслідок падіння гілки дубу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року вищевказана цивільна справа розподілена та розгляд даної справи автоматизованою системою суду обрано суддю Андрієнко Г.В. та передано для розгляду по суті.
Ухвалою судді від 07 жовтня 2024 року по даній справі відкрито загальне провадження.
24.10.2024 року представник відповідача - виконавчого комітету Полтавської міської ради подав до суду відзив.
25.10.2025 року представник третьої особи - Полтавської міської ради надіслав пояснення.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.10.2024 року залучено до участі у справі співвідповідачів Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та комунальне підприємство «Декоративні культури» Полтавської міської ради.
21.11.2024 року представник відповідача комунальне підприємство «Декоративні культури» Полтавської міської ради подав до суду відзив.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.11.2024 року по даній справі закрито підготовче провадження.
23.12.2024 року згідно розпорядження керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави № 1326 призначено повторний авторозподіл цивільної справи №554/10678/24.
27.12.2024 року ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В. прийнято дану справу до свого провадження.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13.02.2025 року по даній справі закрито підготовче провадження.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи, прохав відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники відповідачів Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день і час слухання справи.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 13.06.2024 року, автомобіль марки AUDI, д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_3 .
15.08.2024 року близько 07:15, в АДРЕСА_1 позивачкою виявлено падіння гілки дерева, розташованого у безпосередній близькості до зазначеного будинку, в результаті чого пошкоджено транспортний засіб, що підтверджується наданими та дослідженими під час розгляду справи фотозображеннями.
Довідкою Відділу поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 30.08.2024 року зафіксовано, що співробітники УПП м. Полтави, які прибули на місце події встановили, що близько 07:15 год. за адресою АДРЕСА_1 внаслідок падіння гілки дуба було пошкоджено автомобілі місцевих жителів, зокрема, автомобіль марки AUDI Q7 (д.н.з. НОМЕР_1 ).
Земельна ділянка, на якій знаходиться дерево, гілка якого пошкодила 15 серпня 2024 року, автомобіль марки AUDI Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що належить ОСОБА_1 , припаркованого за адресою: АДРЕСА_1 має кадастровий номер 5310136400:14:005:0297.
Згідно з інформацією Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради від 05.09.2024 № 01-04-01.214/2294 «….власником земельної ділянки площею 0,1691 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310136400:14:005:0297 відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав є Територіальна громада м. Полтави, в особі Полтавської міської ради. Право користування вищезазначеною ділянкою в установленому порядку не оформлено.»
Відповідно до схеми розташування дерева, гілка якого пошкодила автомобіль, по відношенню до земельної ділянки (кадастровий номер 5310136400:14:005:0297) виконаної сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_4 - частина дерева знаходиться на суміжній (сусідній) земельній ділянці.
Як слідує з листа Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради від 16.09.2024 № 01-04-01.214/2382 «…право власності, користування земельною ділянкою, розташованою поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером 5310136400:14:005:0297 станом на 13.09.2024 в установленому порядку не оформлено.»
З аналізу наведених доказів суд вважає доведеним, що 15.08.2024 року близько 07:50 год. у АДРЕСА_1 внаслідок падіння гілки дуба, яке розташоване на землі комунальної власності, власником якого є Територіальна громада м. Полтави, в особі Полтавської міської ради, пошкоджено належний позивачці, ОСОБА_1 , автомобіль марки AUDI Q7 (д.н.з. НОМЕР_1 ).
Відповідно висновку експертного дослідження від 27.08.2024 № ЕД-19/117/24/14115-АВ складеного судовим експертом відділу криміналістичного дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують Полтавського НДЕКЦ МВС ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля марки AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_1 станом на 15.08.2024, становить 608 975 (шістсот вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 57 коп.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Частиною 1-4 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.
Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
Власник тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, розташованої на території об'єкта благоустрою державної та комунальної власності, зобов'язаний забезпечити належне утримання прилеглої до тимчасової споруди території або може брати пайову участь в утриманні цього об'єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством або балансоутримувачем.
Частинами 1-2 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Тобто дерево є елементом благоустрою.
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: - на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; - на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; - на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).
Підпунктом 7 пункту «а» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Таким чином, організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом, а балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування установа, підприємство, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.
Відповідно до приписів Положення про управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, затвердженого рішенням сорок дев'ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 26 січня 2024 року Управління забезпечує виконання завдань по утриманню, експлуатації, поточному ремонту, капітальному ремонту, будівництву та реконструкції об'єктів міського благоустрою, житлового фонду та інших об'єктів. Управління забезпечує виконання робіт по поточному утриманню елементів благоустрою. Управління організовує та контролює роботу підпорядкованих підприємств.
Комунальне підприємство «Декоративні культури» Полтавської міської ради згідно зі Статутом підпорядковано Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Вказане підприємство є відповідальним за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства: здійснює догляд та утримання об'єктів благоустрою зеленого господарства: здійснює поточний ремонт зелених насаджень (посадку і видалення дерев, тощо); здійснює обрізування та видалення аварійних, фаутних та сухостійних дерев: здійснює збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об'єктах благоустрою комунальної власності, а також на інших територіях Полтавської міської територіальної громади; підприємство здійснює обстежения зелених насаджень на об'єктах благоустрою комунальної власності, а також на інших територіях Полтавської міської територіальної громади.
Як встановлено в ході судового розгляду справи Полтавською міською радою, як представницьким органом місцевого самоврядування Полтавської міської територіальної громади, створено відповідний виконавчий орган місцевого самоврядування Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та створено комунальне підприємство «Декоративні культури» Полтавської міської ради та наділено їх відповідною компетенцією.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Згідно з розділом 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі).
Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень.
Разом з тим, у відповідь на адвокатський запит представника позивачки, адвоката Сухорукової О.А., Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у листі від 05.09.2024 № 01-06-01/12/2727/-вих, повідомило, що «…на балансі останнього не перебувають зелені насадження, які розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Григорія Левченка, 2 та суміжних (сусідніх, таких, що розташовані поруч) земельних ділянок. Крім того, Управління не володіє інформацією про балансоутримувача вищевказаних зелених насаджень.
Підпорядковане Комунальне підприємство «Декоративні культури», є балансоутримувачем та здійснює відповідні заходи по утриманню, поточному та капітальному ремонтів тільки тих об'єктів, які передані на баланс підприємству відповідно до рішення тридцять сьомої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання «Про впорядкування зелених зон та зелених насаджень м. Полтава» від 19 лютого 2009 року (зі змінами).
На підпорядковані Управлінню житлово-комунального господарства комунальні підприємства не покладені обов'язки щодо утримання зелених насаджень, які розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Григорія Левченка, 2 та на територіях суміжних (сусідніх, таких, що розташовані поруч) земельних ділянок.»
Також, Комунальним підприємством «Декоративні культури» Полтавської міської ради у відповідь на адвокатський запит представника позивачки, адвоката Сухорукової О.А., листом від 29.08.2024 № 625 повідомлено, що «…на балансі КП «Декоративні культури» не перебуває вказана земельна ділянка та підприємство не володіє інформацією стосовно власника/землекористувача земельної ділянки, на якій знаходиться дерево, гілка якого пошкодила 15 серпня 2024 року автомобіль марки AUDI Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , припаркованого за адресою: АДРЕСА_1 .
На балансі КП «Декоративні культури» не перебуває дерево, гілка якого пошкодила 15 серпня 2024 року автомобіль марки AUDI Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), припаркованого за адресою: м. Полтава, вул. Григорія Левченка, 2».
У відповідності до листа Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради від 09.09.2024 № 1772, КП «ЖЕО №2» не є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Також Підприємство не надає послуги з управління вказаному будинку.
Зелені насадження за адресою: вул. Григорія Левченка,2 м. Полтава в тому числі, дерево, гілка якого пошкодила автомобіль марки AUDI Q7 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) 15 серпня 2024 року, не перебувають на балансі КП «ЖЕО № 2» та не обслуговуються Підприємством.»
Окрім того, суд зазначає, що представником позивачки до виконавчого комітету Полтавської міської ради та Полтавської міської ради скеровано листа щодо відшкодування в добровільному порядку ОСОБА_3 , завданих матеріальних збитків внаслідок падіння гілки дерева на припаркований за адресою: АДРЕСА_1 та належний на праві приватної власності автомобіль марки AUDI Q7 (д.н.з. НОМЕР_1 ) в сумі 608 975 (шістсот вісім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 57 коп.
З отриманої та дослідженої під час розгляду справи відповіді від 23.09.2024 №01-06-01/12/2912/-вих встановлено, що Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради за дорученням виконавчого комітету Полтавської міської ради розглянуто вказаний вище лист та повідомлено наступне: «…листом Управління № 01-06-01/12/2727/-вих від 05.09.2024 раніше повідомляло про те що, на підпорядковані Управлінню житлово-комунального господарства комунальні підприємства не покладені обов'язки щодо утримання зелених насаджень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на територіях суміжних (сусідніх, таких, що розташовані поруч) земельних ділянок. Разом з тим, рекомендовано звернутися до суду.»
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право громадян звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідачів покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачці.
З урахуванням вище викладеного, враховуючи ті обставини, що гілка дерева, яка впало на належний позивачці автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивачки відповідно до ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд вважає, що у даному випадку обов'язок відшкодування заподіяної позивачці майнової шкоди, внаслідок падіння гілки дерева на її автомобіль, повинно бути солідарно покладено на Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та Комунальне підприємство «Декоративні культури" Полтавської міської ради.
Вимоги щодо стягнення 2000 грн. за виготовлення схеми розташування дерева по відношенню до земельної ділянки, задоволенню не підлягають, оскільки не відносяться до судових витрат і завдання матеріальної шкоди.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
За приписами частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 5 частини 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина 7 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
У пункті 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).
Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Підпунктом 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, тому обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи представника відповідача, що позивачем не обґрунтовано розмір збитків, не заслуговують на увагу, оскільки висновки, викладені у висновку експертного дослідження Полтавського науково- дослідного НДЕКЦ МВС України від 27.08.2024 року за ЕД-19/117-24/14115-АВ, відповідачами не спростовано, що є їх процесуальним обов'язком.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити таке.
Матеріали справи свідчать, що адвокат Сухорукова О.А. представляла інтереси ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги від 15 серпня 2024 року, між АБ «Бориса Семенка» та ОСОБА_1 , відповідно до якого уповноважувалися для виконання договору ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Сторони домовилися, що вартість послуг становить 35 000 грн., вказана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується випискою відфільтрованої транзакції ОСОБА_9 АТ КБ «Приватбанк» від 31.10.2024 року - 15 000 грн., та 22.10.2024 року - 20 000 грн.( т.1 а.с. 244) .
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини1 статті 133 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 19, 27, 42, 43, 149-153, 175, 176, 258, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 27, 396, 1166, 1173 ЦК України, Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради, третя особа - Полтавська міська рада про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з Управління житлово-комунального господарства Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Декоративні культури» Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 608 975,00 грн. та судові витрати в сумі 6 089,00 грн. сплаченого судового збору, 1 817,00 грн. за проведення експертного дослідження, 35 000 грн. витрат на правничу допомогу, всього 651 881, 00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення виготовлено 07.03.2025 року.
Суддя Н.В.Тімошенко