Справа № 539/3704/24
Провадження № 2/539/81/2025
03.03.2025 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Овчаренко О.Л.
за участі секретаря Ковтун І.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представник відповідача Синенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров),-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому просить стягнути з відповідача матеріальну допомогу у розмірі 6700,00 грн. для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров) за 2023 рік.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку з пічним опаленням. 11.12.2015 він був прийнятий на посаду лісника Лубенського агролісництва, у подальшому 01.06.2016 переведений на посаду майстра лісу. З 01.06.2019 підприємство ДП «ПДЛП «Полтаваоблагроліс» було реорганізовано шляхом приєднання до ДП «Полтавське лісове господарство». Наказом Держземагенства лісових ресурсів України №922 від 28.10.2022 ДП «Полтавське лісове господарство» було припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». 22.01.2024 його було звільнено у зв'язку зі скороченням чисельності штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до п. 8.5 розділу VIII «Соціальний пакет» колективного договору між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» та трудовим колективом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на 2023-2025 роки він як працівник підприємства мав право на отримання матеріальної допомоги у розмірі 6700,00 грн. для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров), однак у 2023 році така допомога йому виплачена не була. У зв'язку з цим 01.03.2024, 11.03.2024 та 24.06.2024 він звертався до відповідача із заявами про виплату йому матеріальної допомоги на придбання дров у розмірі 6700,00 грн. Лише 15.08.2024 він отримав листа №1535/28.2-2024 від 26.07.2024, яким було повідомлено про те, що на момент подання заяв про виплату йому матеріальної допомоги він вже не був працівником підприємства, а тому п. 8.5 розділу VIII «Соціальний пакет» колективного договору Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на нього не поширюється. Вважає, що такими діями відповідач порушує його соціальні права, оскільки у 2023 він був працівником підприємства вже понад 5 років, його середня заробітна плата становила менше ніж 3 мінімальні заробітні плати, встановлені згідно законодавства, проживав у будинку з пічним опаленням, а тому мав право на отримання даного виду матеріальної допомоги за 2023 рік.
11.09.2024 судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
30.09.2024 представником відповідача подано до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву, зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 перебував з відповідачем в трудових відносинах з 11.12.2015 по 22.01.2024 та був звільнений у зв'язку зі скороченням чисельності штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. На виконання вимог закону відповідачем було проведено розрахунки з позивачем, заперечень щодо нарахованих та виплачених сум при звільненні від позивача не надходило. Позивач як на підставу своїх вимог посилається на розділ VIII пункту 8.5 Колективного договору між державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» та трудовим колективом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на 2023-2025 роки. Так, відповідно до Розділу VIII пункту 8.5. Колективного договору, у редакції чинній на момент подання позивачем заяв у 2024 році, визначено, що для часткової компенсації на обігрів квартир (сплати комунальних платежів за опалення) та опалення приватних будинків (придбання дров) виплачувати матеріальну допомогу працівникам підприємства - 6700,00 грн., один раз на календарний рік згідно заяви працівника за умови, що даний працівник відпрацював на підприємстві не менше 5 років і має середню заробітну плату менше ніж три мінімальні заробітні плати, встановлені згідно законодавства (за останній рік роботи). Відповідно до підпункту 14.1.195. пункту 14.1 статті 14 ПК України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону. Згідно зі статтею 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Позивач стверджує, що у 2023 році йому не була надана матеріальна допомога на придбання дров, а тому він у 2024 році звернувся із заявою про її виплату. Щодо цього твердження зазначає, що згідно з наведеним вище пунктом Колективного договору, матеріальна допомога надається працівникам лише за заявою та один раз на календарний рік. Враховуючи, що позивач протягом 2023 року із заявою про надання матеріальної допомоги на придбання дров до відповідача не звертався, позивач втратив таке право по закінченню календарного року, тобто у 2024 році можна отримати матеріальну допомогу лише на 2024 рік, але позивач, будучи працівником відповідача до 22.01.2024, не скористався наданим правом. Таким чином, позивач, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем та маючи статус працівника, не скористався впродовж строку дії трудового договору правом на отримання матеріальної допомоги, а тому втратив таке право з дати припинення трудового договору. Отже, у відповідача не виникає обов'язку з виплати матеріальної допомоги особі, яка не перебуває у трудових відносинах з відповідачем та не є його працівником на момент звернення із заявою про таку виплату.
11.10.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що з березня 1989 року по січень 2024 року він пропрацював в лісовому господарстві на одному обході (дільниці), проте жодного разу ні йому, ні іншим працівникам підприємства адміністрацією ДСГП «Ліси України» не було доведено до відома порядок отримання матеріальної допомоги на опалення приватних будинків (придбання дров), жодного разу не проводилося зборів з цього питання, не надавались будь-які роз'яснення щодо необхідності написання відповідної заяви, тому він був впевнений, що вказані кошти будуть виплачені автоматично до кінця року. Будучи обізнаним про майбутнє скорочення чисельності працівників, він наприкінці 2023 року неодноразово звертався до спеціаліста з кадрів та бухгалтерії підприємства з приводу проведення належних йому виплат, зокрема, і матеріальної допомоги на опалення приватних будинків (придбання дров), йому роз'яснювали, що при звільненні він отримає всі кошти, в тому числі й вказану допомогу. Отримавши при звільненні виплату грошових коштів, він не знав з чого саме вона складалась, оскільки за її розрахунком необхідно було їхати в філію «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що розташована в селі Копили Полтавського району Полтавської області, на що він на той час не мав можливості. Зрозумівши, що кошти йому були виплачені в меншому розмірі, ніж він розраховував, всі питання з цього приводу він намагався вирішити в телефонному режимі. Спочатку повідомляли, що треба очікувати та йому здійснять доплату, і лише в кінці лютого 2024 року сказали, що для отримання матеріальної допомоги необхідно було подати відповідну заяву, що він і зробив 01.03.2024, 11.03.2024 та 24.06.2024. Однак, незважаючи на подання ним відповідних заяв, відповідач відмовляється проводити йому виплату матеріальної допомоги, шукаючи різні приводи для цього, тому він вимушений був звернутися до суду. Вважає, що внаслідок невиплати йому відповідачем матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров) були порушені його соціальні права, оскільки він відпрацював на підприємстві повний 2023 рік, на той час він був працівником підприємства вже понад 5 років, його середня заробітна плата становила менше ніж 3 мінімальні заробітні плати, встановлені згідно законодавства, він проживав у будинку з пічним опаленням, а тому повністю відповідав всім визначеним п. 8.5 розділу VIII Колективного договору та мав право на отримання даного виду матеріальної допомоги за 2023 рік.
04.11.2024 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивач вкотре дублює своє право на отримання матеріальної допомоги, разом з тим, не враховує та не надає оцінки тому факту, що на момент звернення із заявою він не перебував у трудових відносинах з відповідачем та відповідно не являвся працівником підприємства, звертався за отриманням матеріальної допомоги на підставі п. 8.5 Колективного договору, який на момент направлення заяви на нього не поширювався. Застосування пункту 1.5 Колективного договору до позивача також не є обґрунтованим, оскільки на момент подання заяви позивач: не являвся працівником підприємства; не досяг пенсійного віку на момент звільнення; був звільнений у зв'язку з скороченням штату, а не у зв'язку з виходом на пенсію; не надав підтверджень про перебування на обліку в центрі зайнятості, що могло б обґрунтувати право на певні виплати. Крім того, позивачем не надано жодних доказів щодо звернення до відділу кадрів для отримання інформації та отримання чи не отримання будь якої інформації, що свідчить про надумані свідчення позивача. Факт ознайомлення зі змістом колективного договору підтверджується аркушем ознайомлення з колективним договором ДП «Ліси України» на 2023-2025 рік Лубенського лісництва, на якому наявний особистий підпис позивача. Крім того. колективний договір розміщений на сайті відповідача та був розміщений у відкритому доступі безпосередньо в Лубенському лісництві, що свідчить про обізнаність позивача з умовами колективного договору. Таким чином, вимога позивача не може бути задоволена, оскільки він порушив встановлений порядок подання заяви та не має правових підстав для отримання допомоги як працівник підприємства.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково суду пояснив, що до його звільнення не звертався до позивача з письмовими заявами про виплату матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров) за 2023 рік. До звільнення знав про те, що така допомога може бути виплачена працівнику підприємства.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову, надала пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, вбачається наступне:
- 11.12.2015 прийнятий на посаду лісника Лубенського агролісництва;
- 01.06.2016 переведений на посаду майстра лісу Лубенського агролісництва;
- підприємство ДП «ПДЛП «Полтаваоблагроліс» з 01.06.2019 реорганізовано шляхом приєднання до підприємства ДП «Полтавське лісове господарство»;
- ДП «Полтавське лісове господарство» припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»;
- 05.01.2023 продовжено дію трудового договору та зараховано до філії «Полтавське лісове господарство ДП «Ліси України» ч. 6 ст. 36КЗпП України;
- 22.01.2024 звільнений у зв'язку зі скороченням чисельності штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Згідно довідки вих.№18-6/10/77 від 06.03.2024, виданої виконавчим комітетом Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок, в якому він проживає, має пічне опалення та потребує забезпечення твердим паливом.
ОСОБА_1 звернувся з заявою від 01.03.2024, адресованою директору філії «Полтавське лісове господарство», в якій просив виплатити йому матеріальну допомогу на придбання дров в сумі 6700,00 грн. згідно прийнятого колективного договору ДП «Ліси України» від 30.06.2023 по розділу VIII пункту 8.5 за 2023 рік.
ОСОБА_1 звернувся з аналогічною заявою від 11.03.2024, адресованою голові профспілки філії «Полтавське лісове господарство».
ОСОБА_1 звернувся з листом - вимогою від 24.06.2024 до Філії «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в якому зазначив, що неодноразово письмово звертався з відповідною заявою про часткову компенсацію опалення приватних будинків (придбання дров) за 2023 рік до керівництва Філії «Полтавське Лісове Господарство» ДП «Ліси України», але всі його листи були проігноровані. Вимагає виконати свої зобов'язання за колективним договором про часткову компенсацію опалення приватних будинків (придбання дров) та перерахувати вказані кошти на його картковий рахунок.
З відповіді Філії «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» вих.№1535/28.2-2024 від 26.07.2024, адресованої ОСОБА_1 , вбачається, що останній відповідно до наказу №48 від 22.01.2024 припинив свою діяльність у Філії 22.01.2024. Додані ним заяви до вимоги датовані 01.03.2024 та 11.03.2024, отже ОСОБА_1 звертався з заявами в період, коли не являвся працівником підприємства, а тому норма п.8.5 розділу «Соціальний пакет» Колективного договору, з моменту звільнення, тобто з 23.01.2024 на нього не поширюється.
Статтею 10 КЗпП України встановлено, що колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників (частина перша статті 18 КЗпП України). Частиною третьою статті 13 КЗпП України визначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників (частина перша статті 9-1 КЗпП України).
Положеннями колективного договору між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» та трудовим колективом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на 2023 - 2025 роки (в редакції чинній на момент подання позивачем заяв про виплату матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров)), зокрема, передбачено:
- п.1.5. розділу І - договір поширюється на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, а також на працівників виборних органів профспілкових організацій підприємства. Окремі положення, що стосуються соціально-побутових питань, компенсацій та пільг, а також, що визначаються за згодою сторін, поширюються на пенсіонерів, які оформили пенсію на лісогосподарських підприємствах, правонаступником яких є ДП «Ліси України», та безпосередньо на ДП «Ліси України», інвалідів внаслідок трудового каліцтва або професійних захворювань та сім'ї працівників, загиблих на виробництві та під час АТО, ООС та захисту країни під час російсько-української війни (військовий стан у зв'язку зі збройною агресією російської федерації введений з 24.02.2022).
- п. 8.5 розділу VІІІ - для часткової компенсації на обігрів квартир (сплати комунальних платежів за опалення) та опалення приватних будинків (придбання дров) виплачувати матеріальну допомогу працівникам Підприємства - 6700 грн., один раз на рік згідно заяви працівника за умови, що даний працівник відпрацював на підприємстві не менше 5 років і має середню заробітну плату менше ніж три мінімальні заробітні плати, встановленні згідно законодавства (за останній рік роботи). З аркушу ознайомлення з колективним договором державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на 2023 - 2025 роки, затвердженим протоколом від 30.06.2023 №1 Лубенського лісництва, вбачається, що в ньому наявний особистий підпис майстра лісу ОСОБА_1 .
Судом на підставі вищенаведених доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах, 22.01.2024 був звільнений у зв'язку зі скороченням чисельності штату.
Керуючись п. 8.5. розділу VІІІ колективного договору на 2023 - 2025 роки, позивач звернувся до Філії «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з заявами від 01.03.2024, 11.03.2024 та листом - вимогою від 24.06.2024, в яких просив виплатити йому матеріальну допомогу на придбання дров у сумі 6700 гривень за 2023 рік.
Тобто з заявами про виплату матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров) позивач звернувся до відповідача після припинення між сторонами трудових правовідносин.
Суд наголошує, що виплата матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватних будинків (придбання дров) на підставі п. 8.5 розділу VІІІ колективного договору передбачена саме працівникам підприємства згідно їх заяви.
Позивач не заперечував у судовому засіданні, що до звільнення не звертався до позивача з письмовими заявами про виплату матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров) за 2023 рік.
Філія «Полтавське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» повідомила позивачу про відсутність підстав для виплаті такої матеріальної допомоги, посилаючись на те, що ОСОБА_1 припинив свою діяльність у Філії 22.01.2024., звернувся з заявами про виплату матеріальної допомоги, коли вже не був працівником підприємства, а тому норма п.8.5 розділу «Соціальний пакет» Колективного договору, з моменту звільнення, тобто з 23.01.2024 на нього не поширюється. Оскільки ОСОБА_1 , будучи працівником підприємства, не подав роботодавцю заяву про виплату йому за 2023 рік матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров), що передбачено п.8.5 розділу VІІІ колективного договору, а звернувся з такими заявами вже після припинення трудових правовідносин, суд вважає, що підстави для виплати позивачу зазначеної матеріальної відсутні.
Оцінивши обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, що має наслідком відмову у їх задоволенні. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, слід віднести на рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмовлено. На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення матеріальної допомоги для часткової компенсації на опалення приватного будинку (придбання дров).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 07.03.2025. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, місцезнаходження: 01601, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 9-А.
Суддя О.Л. Овчаренко