Рішення від 04.03.2025 по справі 524/7181/24

Справа № 524/7181/24

Провадження №2/524/354/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025 рокуАвтозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року до суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову товариство вказувало, що 08 травня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 02988-03/2023. Договір позики підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

За цим договором позикодавець зобов'язався надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

12 червня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Інвест Груп» укладено договір факторингу № 12062023, відповідно до умов якого до ТОВ «Інвест Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором.

27 грудня 2023 року між ТОВ «Інвест Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-1, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним вище договором про надання споживчого кредиту № 02988-03/2023.

Відповідно до реєстру боржників по договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 14 648,50 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 9648,50 грн. заборгованість за процентами, які позивач просив стягнути з відповідача та їх користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою судді від 06 серпня 2024 року відкрито спрощене провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не прибув. У поданій до суду заяві просили справу розглядати без участі представника товариства.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув з невідомих суду причин. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Не скористався своїм процесуальним правом та не подав до суду відзив на позовну заяву.

Представники третіх осіб - ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Інвеструм Груп» у судове засідання не прибули з невідомих суду причин. Керівництво установ повідомлялося належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки своїх представників суд не повідомили. Свого відношення до позову не висловили.

Ухвалою суду від 04 березня 2025 року постановлено про заочний розгляд справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, позивач у позові не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

08 березня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 02988-03/2023, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 5000 грн. зі строком користування кредитом на 25 днів, тобто до 01.04.2023 року (п. 1.2. договору).

За п. 1.3. договору, за користування кредитом клієнт сплачує товариству 726,35% річних від суми кредиту в розрахунку 1,99% на добу.

Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти, та сплатити щоденні проценти до закінчення строку надання кредиту. У разі несплати кредитних коштів у строк, передбачений договором нарахування процентів здійснюється на загальних підставах за стандартною процентною ставкою 1,99% на добу.

До укладання договору про надання споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 ознайомився з паспортом споживчого кредиту, та графіком платежів, орієнтовною загальною вартістю кредиту, графіком платежів про що також свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором W9623.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 5000,00 грн. підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», за яким 08.03.2023 року о 12:00:10 на картку № 444111…6618 були перераховані кошти. Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані відповідачем.

12 червня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Інвест Груп» укладено договір факторингу № 12062023, відповідно до умов якого до ТОВ «Інвест Груп» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

27 грудня 2023 року між ТОВ «Інвест Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27122023-1, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором.

Відповідно до Акта прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 7631, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 року сума заборгованості за основною сумою боргу складає 5 000,00 грн., сума заборгованості за процентами 9648,50 грн.

Отже, до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача у загальному розмірі 14 648,50 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 цього Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору позики із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.

Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивачем доведено перехід права вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 02988-03/2023 від 08.03.2023 року.

Таким чином, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вказаними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором за вищевказаним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позивач заявив про стягнення заборгованості у розмірі 14 648,50 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 9648,50 грн. заборгованість за процентами.

Як постає з матеріалів справи, кредит надавався на 25 днів, тобто до 01.04.2023 року. Таким чином, строк дії договору закінчився 01 квітня 2023 року, до цього часу його умови сторонами не змінювалися. Відтак, визначених законом підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами поза межами цього строку (строку кредитування) немає, а тому з відповідача у користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за ставкою 1,99 % на добу відповідно до п.п. 2.3 п. 2 договору в розмірі 2487,50 грн. (5 000,00 х 25 х 1,99%), тобто в межах установленого в договорі строку кредитування.

Оскільки, після спливу строку кредитування відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України фінансова установа не мали права нараховувати відсотки за кредитом, тому вимоги про стягнення відсотків, які нараховані після закінчення строків кредитування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак таких вимог банк не заявляв.

За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може наставити відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

Позивачем не заявлялися позовні вимоги до відповідача щодо стягнення з неї 3% річних від прострочених сум та інфляційних втрат, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. Слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 7487,50 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом та 2487,50 грн. заборгованість за процентами. При цьому, слід відмовити у стягненні заборгованості за процентами у розмірі 7161,00 грн. (9648,50 - 2487,50).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» при подачі позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Судом позов задоволено частково у розмірі 7487,50 грн, що складає 51,11% від заявленого розміру 14 648,50 грн.

Враховуючи факт часткового задоволення судом позовним вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1547,61 грн. (51,11% від 3028,00 грн.). При цьому, позивачу слід відмовити у стягненні з відповідача судового збору у розмірі 1480,39 грн. (3028,00 - 1547,61).

Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625,626, 1046 - 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 02988-03/2023 від 08.03.2023 року у розмірі 7487,50 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом та 2487,50 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1547,61 грн.

Відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 7161,00 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1480,39 грн.

Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. № 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Треті особи: - ТОВ Аванс Кредит», код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. № 30; - ТОВ «Інвеструм Груп», код ЄДРПОУ: 42201361, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. № 72.

Повний текст заочного рішення суду виготовлено 07 березня 2025 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:

Попередній документ
125663562
Наступний документ
125663564
Інформація про рішення:
№ рішення: 125663563
№ справи: 524/7181/24
Дата рішення: 04.03.2025
Дата публікації: 10.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.03.2025)
Дата надходження: 08.07.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
11.11.2024 08:50 Автозаводський районний суд м.Кременчука
20.01.2025 08:40 Автозаводський районний суд м.Кременчука
04.03.2025 08:30 Автозаводський районний суд м.Кременчука