Справа № 386/1180/24
Провадження № 2/386/480/24
27 лютого 2025 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Хромей Р.А..,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача
ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_26.(в режимі відео конференції)
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_13 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_13 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні.
Позов обґрунтовано тим, що 04 січня 2023 року на адресу її старшої сестри - ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 надійшло сповіщення №34 про те, що їх брат - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій мінометного взводу військової частини НОМЕР_1 під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку сил рф у м.Соледар Бахмутського району Донецької області 01.01.2023 отримав поранення при виконанні бойового завдання з здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії, помер від отриманого поранення ІНФОРМАЦІЯ_6 в медичному пункті підрозділу у с. Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області. Згідно свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 та свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , виданого Голованівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, вони являються рідними братом та сестрою. Факт спільного мого проживання з її померлим братом ОСОБА_4 однією сім'єю підтверджується актом обстеження матеріально - побутових умов проживання від 12.03.2024, складений депутатом селищної ради, відомості якого підтверджені нашими сусідами - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також довідками Центру надання адміністративних послуг Голованівської селищної ради Кіровоградської області № 514 від 26.02.2024 року та №588 від 15.03.2024. Весь час і до смерті брата ОСОБА_4 , оскільки вона являється його меншою сестрою, вона перебувала на його утриманні, постійно отримувала від нього допомогу, в тому числі матеріальну, яка була для неї постійним і основним джерелом засобу до існування. Підтвердженням того, що вона перебувала на утриманні старшого брата, окрім акту обстеження матеріально - побутових умов проживання від 12.03.2024, є також довідка Центру надання адміністративних послуг Голованівської селищної ради Кіровоградської області та копія платіжного документу з банку, який підтверджує перерахування братом їй грошових коштів від 09.12.2022. Так, встановлення факту проживання однією сім'єю з братом та перебування на утриманні ОСОБА_4 має для неї юридичне значення, оскільки п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, наказу МОУ від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», а також згідно статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги батькам, одного із подружжя, який не одружився вдруге, дітей, які не досягай повноліття, утриманцям загиблого (померлого). 12.02.2024 на її адресу надійшла письмова відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 на лист щодо можливості призначення мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю брата, в якій зазначено про необхідність підтвердження факту мого перебування на утриманні загиблого брата ОСОБА_4 . Встановлення факту проживання однією сім'єю з братом та перебування на утриманні ОСОБА_4 має для неї юридичне значення, оскільки дозволяє отримати право на отримання одноразової грошової допомоги. 17 квітня 2024 року ухвалою Голованіського районного суду Кіровоградської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження за моєю заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні мого рідного брата ОСОБА_4 21.05.2024 на адресу Голованівського районного суду Міністерством Оборони України подано пояснення, в яких останній виклав свою позицію та повідомив учасникам справи про те, що у разі задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 безпосередньо вплине на права та обов'язки Міноборони як органу, який уповноважений на прийняття рішень про виплату одноразової грошової допомоги, оскільки за наслідками задоволення заяви у даній справі у заявниці виникнуть підстави для звернення за виплатою одноразової грошової допомоги. Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з наявністю спору у даній справі, моїм представником ОСОБА_2 було подано 05.08.2024 до суду клопотання про залишення заяви без розгляду. 06 серпня 2024 року Голованівським районним судом залишено без розгляду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , роз'яснивши мені право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Враховуючи, що нею отримано листа від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо можливості призначення мені одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю брата, в якій зазначено про необхідність підтвердження факту мого перебування на утриманні загиблого брата ОСОБА_4 , вважаю, що відповідачем по даній справі є ІНФОРМАЦІЯ_4 . А оскільки встановлення такого факту є необхідним для отримання передбачених законом пільг та виплат, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, а така одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, вважаю, що в даній справі необхідно також відповідачем визнати Міністерство оборони України.
В позові просила, встановити факт проживання однією сім"єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утриманні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від вогнепальних кульових поранень тулубу внаслідок військових дій під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку сил рф у м. Соледар Бахмутського району Донецької області.
Ухвалою суду від 19.09.2024 заява залишена без руху та надано десятиденний термін з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 27.09.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
15.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , який прийнято судом. У відзиві представник відповідача не погоджується з заявленими позовними вимогами, позов ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі та по суті заявлених позовних вимог може заперечити наступне. ІНФОРМАЦІЯ_7 заявляє, що є неналежним відповідачем у даній справі. Як випливає із позовної заяви ОСОБА_1 , вона звернулась до суду про встановлення факту проживання однією сім'єю зі своїм братом ОСОБА_4 , який будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку сил рф ІНФОРМАЦІЯ_8 отримав поранення під час виконання бойового завдання та помер від отриманого поранення ІНФОРМАЦІЯ_6. Метою звернення до суду ОСОБА_1 , як зазначено, є необхідність реалізації права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого. Тобто рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги приймає розпорядник бюджетних коштів - Міністерство оборони України. ІНФОРМАЦІЯ_7 не є розпорядником бюджетних коштів, не приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, не має відповідного доручення представляти інтереси Міністерства оборони Україні в даній справі, а тому не є заінтересованою особою по справі, а відповідно не може бути і відповідачем. Метою звернення до суду ОСОБА_1 , як зазначено, є необхідність реалізації права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», наказу МОУ від 25.01.2023 року № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», а також згідно статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення). Одноразова грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. За статтею 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" утриманцями вважаються члени сім'ї померлого, що перебували на йогоутриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Листом від 12.02.2024 №1/1204 ОСОБА_1 надано відповідь на її заяву, з якою вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо можливого призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі брата. У відповіді позивачу повідомлено, що документи, надіслані нею до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо можливого призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі брата, не можуть бути розглянуті, так як на даний час Вона не підпадає до жодної з категорій осіб зазначених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги, оскільки згідно наданих документів підтверджується факт реєстрації та проживання з загиблим братом ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_2 . Однак сам факт проживання разом з братом не є свідченням того, що вона перебували на повному його утриманні. Для вирішення питання, щодо можливого призначення ОГД позивачу ОСОБА_1 рекомендовано надати документи, які підтверджують факт перебування на утриманні загиблого брата ОСОБА_4 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_6 . Слід зазначити, що вимога про надання документів, що підтверджують факт перебування на утриманні загиблого брата ОСОБА_4 виходить не з інтересів ІНФОРМАЦІЯ_3 , а передбачена законодавством. В результаті вивчення наданих доказів, які на думку позивача підтверджують факти проживання однією сім'єю та її утримання загиблим братом ОСОБА_4 вважаємо, що вони в достатній мірі не доводять цих фактів.Так, надано акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.03.2024 ОСОБА_1 , в якому викладені обставини її проживання не на час проведення обстеження, а в минулому часі. На підставі цього акту ЦНАП Голованівської селищної ради видано довідку від 15.03.2024 №588, в якій зазначено, що згідно акту ОСОБА_1 знаходилась на утриманні брата ОСОБА_4 . Довідкою ЦНАП Голованівської селищної ради від 26.02.2024 №513 надано склад сім'ї ОСОБА_1 та адреса її проживання - АДРЕСА_2 . Наступною довідкою ЦНАП від 26.02.2024 №514, виданій ОСОБА_1 засвідчено, що за адресою АДРЕСА_2 , був зареєстрований і проживав по день смерті ОСОБА_4 разом зі своїми сестрами. Згідно платіжної інструкції від 09.12.2022 ОСОБА_4 перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 7035,18 грн., що має одноразовий характер. Також до позовної заяви позивачем додано довідки про свої доходи, яким охоплено періоди за 2022 та 2023 роки, що не відносяться до часу спільного проживання зі своїм загиблим братом ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, просив прийняти відзив, замінити первісного відповідача, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 (відповідач 2) належним відповідачем, у задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити в повному обсязі.
12.11.2024 через систему «Електронний суд» відповідач Міністерство оборони України надіслав до суду відзив на позовну заяву, який не прийнято судом, оскільки поданий до суду з пропущеним строком, заяви про поновлдення такого строку з поважник причин суду не подавала.
15.11.2024 представник позивача ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надіслала заяву про виклик свідків.
15.11.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, викликано в судове засідання свідків.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з підстав вказаних в позові та просили його задовольнити в повному обсязі. Позивач пояснила, що вони рано залишились без батьків, брат утримував їх сім'ю, допомагав, оплачував всі витрати, в тому числі і комунальні послуги. З ним вона проживала в одному будинку.
В судовому засіданні представники відповідача ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_27 та позов не визнала та суду пояснила, що в позовній заяві позивач мав би викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, але спору між ОСОБА_1 і Міністерством оборони не існує. Крім того в прохальній частині позову позивач просить суд встановити юридичний факт, але є незрозумілим, що саме вимагається від відповідачів, що також є недотриманням ч. 4 ст. 175 ЦПК України, так як позов подано до кількох відповідачів - то і мав бути вказаний зміст позовних вимог щодо кожного з них. ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні вказала, що встановлення факту необхідно для визнання та оформлення в передбаченому законом порядку виплат після загибелі ОСОБА_4 . Тобто належним відповідачем у справі про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, за умови відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину, є саме територіальна громада в особі міської ради. Натомість у даній справі позов пред'явлений до ІНФОРМАЦІЯ_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є неналежними відповідачами. До участі у справі співвідповідачів не залучено. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача Міністерство оборони України є неналежним відповідачем по справі №386/1180/24, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. метою встановлення факту спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 , позивачка вказала - отримання одноразової грошової допомоги, гарантованої державою при загибелі військовослужбовця. Іншої мети для встановлення факту, що має юридичне значення, позивачка не має. Як встановлено зі змісті позовної заяви, померлий ОСОБА_4 був військовослужбовцем. В даній справі військовослужбовець загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже, станом на цю дату, Закон № 2011-ХІІ діяв в редакції, яка не передбачала категорію осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, як особу, яка проживала однією сім'єю з загиблим/загиблою. За таких обставин позивачка не має права на таку виплату. Так само, в ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (в редакції, яка діяла на дату загибелі ОСОБА_4 ), не віднесено особу, яка проживала однією сім'єю з загиблим/ загиблою до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Таким чином, оскільки Позивачка за встановленими обставинами у справі не має права на отримання виплат зазначених нею у заяві (одноразова грошова допомога, гарантовані державою при загибелі члена сім'ї), тобто факт, який вона просить встановити не викликає для неї юридичних наслідків. За таких обставин, в задоволенні позовної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення слід відмовити. Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , вона стверджує, що разом з братом проживали за адресою АДРЕСА_3 . Проте жодних доказів на підтвердження цього до заяви не долучено. Надана заявником довідка № 514 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26 лютого 2024 року лише констатує факт реєстрації за даною адресою, проте не підтверджує факт перебування на утриманні. Посилання Позивачки на акт від 12.03.2024 як підтвердження спільного проживання та перебування на утримані - вважаємо не допустимим доказом, адже сам акт підписаний невідомими людьми і хто ці люди не відомо. Заявником не надано до суду жодних фотокарток та інших документів, що могли б свідчити про спільне проживання батька та сина. Не долучено і квитанцій щодо сплати комунальних платежів, здійснення переказів грошових коштів, на які посилається позивач. Доводи ОСОБА_1 , що вона перебувала на утриманні рідного брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від вогнепальних поранень тулубу внаслідок військових дій під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку сил рф у м. Соледар Бахмутського району Донецької області є необґрунтованими, оскільки позивач до суду належних та допустимих доказів того, що вони з братом були пов'язані спільним побутом й мали взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання не надала. Просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'явився, у відзиві позов не визнав , просив в позові відмовити та подальший розгляд справи проводити у відсутність представника.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив, що сім'я ОСОБА_7 проживає з ним по сусідству, в неї був старший брат ОСОБА_8 , її батьки померли 20 років тому. ОСОБА_8 піклувався за своїх сестер, робив їм подарунки, які купував за зароблені ним кошти. Сім'я складалась з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_1 знає , оскільки проживає неподалік по сусідству. Батьки померли давно, не пам'ятає коли. Діти жили всі разом. ОСОБА_8 казав, що він допомагав сім'ї, своїми коштами, купував продукти харчування, садили спільний город. Також ОСОБА_8 говорив їй , що купив коляску для дитини ОСОБА_10 . Сім'я жила дружно.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні суду пояснила, що з позивачем товаришує, знає її 4 роки , а ОСОБА_4 знала близько 6-7 років. ОСОБА_7 приходив до магазину купував продукти харчування, розповідав про своїх сестер. ОСОБА_10 позичала кошти в неї, оскілки ОСОБА_8 просив її позичати ОСОБА_10 кошти, які потім ОСОБА_8 повертав їй на картку.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні суду пояснила, що позивач її рідна сестра, з якою вона проживає разом в одному будинку. Вони мала брата ОСОБА_8 , який загинув на війні. Брат забезпечував її та сестру. ОСОБА_10 працювала в лікарні до вагітності, потім пішла у декретну відпустку та залишилась без роботи. Брат сплачував комунальні послуги за будинок, давав гроші сестрі на памперси, продукти харчування, купував одяг, давав гроші ОСОБА_10 . ОСОБА_10 позичила у неї гроші 1-2 тисячі грн., які брат віддав їх їй за сестру коли приїздив у відпустку.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_1 хоче отримати допомогу за загиблого брата ОСОБА_17 . Брат допомагав сестрі у всьому. Коли позивач завагітніла то ОСОБА_8 їй оберігав, платив всі комунальні платежі, купував одяг сестрі та дитині, купив коляску дитині. Робив ремонти в будинку. У всьому підтримував сестру. Про це все їй розповідала ОСОБА_18 . Позивач та ОСОБА_8 жили в одному будинку , який залишився від батьків. Про батька дитини позивачки їй нічого не відомо хто він і де він.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні суду пояснила, що позивач її рідна сестра, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 проживали однією сім'єю, ОСОБА_8 купив дитині коляску, порався по будинку, залишав їй кошти на проживання. Брат був у війську, на її ім'я прийшло сповіщення про його смерть, вона займалась його похованням. 13 тис.грн. отримала у військовій частині на похорони та 30 тис. грн. у селищній раді. Ні на які кошти від Держави вона особисто не претендує. Брат та сестра проживали по АДРЕСА_2 . Коли брат приїздив то залишав їй кошти на проживання. Останній раз купив у хату водонагрівач. Сестра була у декретній відпустці, отримувала лише 860 грн, а тому брат давав їй гроші на проживання.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні суду пояснила, що позивачку знає майже з народження, сім'я складалась з дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Їх батьки померли більше 10 років тому. Відносини в сім'ї були дружні. ОСОБА_8 був сестрам як батько, допомагав їм. Коли ОСОБА_10 родила дитину, то ОСОБА_8 купив дитині коляску і різні речі. ОСОБА_10 жила на дитячі гроші. ОСОБА_8 робив ремонти в будинку. В будинку жили ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .
Суд, заслухавши позивача, її представника, представників відповідача та свідків, дослідивши матеріали позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 04.01.2023 отримала сповіщення сім'ї №34 про те, що брат, солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій мінометного взводу військової частини НОМЕР_1 під час стрілецького бою та артилерійського обстрілу з боку сил рф у м.Соледар Бахмутського району Донецької області 01.01.2023 отримав поранення при виконанні бойового завдання з здійснення заходів з національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії, помер від отриманого поранення ІНФОРМАЦІЯ_6 в медичному пункті підрозділу у с. Рай-Олександрівка Краматорського району Донецької області, що підтверджується копією сповіщення № 34.
Відповідно до копії довідки про причину смерті №107 від 03.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 від вогнепальної кульової поранення тулубу внаслідок військових дій.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 10.01.2023 складено актовий запис №2 Голованівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Як вбачається з листа ІНФОРМАЦІЯ_9 №1/1204 від 12.02.2024 ОСОБА_1 на її звернення від 09.02.2024 щодо можливого призначення одноразової грошової допомоги у разі загиблої брата повідомлено, що документи надіслані до них щодо можливого призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі брата не можуть бути розглянуті так як на даний час вона не підпадає до жодної з категорій осіб зазначених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги. Рекомендовано надати документи, які підтверджують факт перебування на утриманні загиблого брата, оскільки сам факт проживання разом з братом не є свідченням того, що вона перебувала на повному його утриманні.
З копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 слідує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є рідними братом та сестрою, їх батьками вказані - батько ОСОБА_21 , мати ОСОБА_22 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 від 12.03.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали разом за вказаною адресою. ОСОБА_4 був зареєстрований та по день смерті разом з сестрою ОСОБА_10 , яка з народження по теперішній час проживає з сестрами за вказаною адресою та у якої на утриманні перебуває малолітня донька ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживали єдиною родиною, вели спільний домашній бюджет. Сестри знаходились на утриманні брата, який сплачував житлово-комунальні послуги, купував продукти харчування, одяг, взуття та інші необхідні речі.
Відповідно до довідки ЦНАП Голованівської селищної ради №588 від 15.03.2024 ОСОБА_1 згідно акта одстеження проживає за адресою АДРЕСА_2 і знаходилася на утриманні брата ОСОБА_4 .
Згідно платіжної інструкції Р24А582833304F67333 від 09.12.2022 ОСОБА_4 перерахував кошти н ОСОБА_25 у розмірі 7035,18 грн.
З довідки ЦНАП Голованівської селищної ради №513 від 26.02.2024 склад сім'ї ОСОБА_1 складається з сестри ОСОБА_23 , 2001 року народження, сестри ОСОБА_15 , 1999 року народження та доньки ОСОБА_24 , 2022 року народження.
Відповідно до довідки ЦНАП Голованівської селищної ради №514 від 26.02.2024 слідує, що в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 був зареєстрований та проживав ОСОБА_4 з 21.02.1991 по день смерті разом з сестрами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , неповнолітні та малолітні особи, непрацездатні та недієздатні, а також обмежено недієздатні за вказаною адресою не зареєстровані і не проживають.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 .
Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Голованівської РДА від 02.02.2024 ОСОБА_1 отримує щомісячно одноразову допомогу при народженні 1-ї дитини у розмірі 860 грн щомісячно.
Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_1 , виданої 29.02.2024 №10/06-23, остання працює у КНП «Голованівська ЦРЛ» на посаді сестра медична, відповідно до наказу №303-К від 21.09.2022 знаходиться у відпустці для догляду за дитиною до трьох років з 29.09.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_14.
Згідно з частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових 32 формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Частиною 2 указаної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Даний правовий висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, Постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 №5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.
При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору
Відповідно до ст. 16-1 цього Закону право на призначення та отримання грошової допомоги мають: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем, покази свідків та досліджені докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні померлого ОСОБА_4 .
Так, як встановлено судом, позивач є повнолітньою, працездатною та працевлаштованою, лише з 29.09.22 по ІНФОРМАЦІЯ_14 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років.
Отже, позивач мала та має інші джерела доходів.
У матеріалах справи відсутні докази щодо розміру доходу ОСОБА_4 , а також щодо розміру постійної , щомісячної допомоги позивачці з боку померлого.
Співвідношення розмірів допомоги, яку позивач отримувала від ОСОБА_4 та інших одержуваних нею доходів судом не встановлено і можливість встановити таке співвідношення відсутня, оскільки такі докази позивачем не подані.
Судом встановлено, що допомога братом сестрі була не постійна , надавалась не лише їй , а і іншим сестрам , що проживали разом у будинку, підтвердження, що саме ОСОБА_4 сплачував комунальні послуги суду не надані . З показів свідків , слідує, що ОСОБА_4 , як брат купував подарунки сестрам, в тому числі купив в подарунок своїй племінниці коляску та дитячі речі, як приходив у відпустку купував продукти харчування, оскільки також проживав у будинку та харчувався.
Отже, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога ОСОБА_4 була постійним і основним джерелом засобів до існування позивачки, з підстав чого в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі №1- 8/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, суд вважає, що відповідно до довідок наданих позивачем вбачається, що позивачка, її сестри та брат, зареєстровані в одному будинку, в якому спільно проживали, мали спільні права та обов'язки, що права на дане майно та його утримання, ніким не оскаржується та не потребує доведення, тому суд вважає, що факт проживання однією сім'єю позивачки з загиблим не потребує встановлення, тобто з підстав чого в задоволенні даного факту необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати понесені позивачем в зв'язку з відмовою у задоволенні позову покласти на останню.
Керуючись ст.3,4 10, 12, 13, 60, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 315, 354 ЦПК України , суд
ухвалив:
Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якої представляє ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_13 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні.
Місце проживання відповідача заявника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 .РНОКПП НОМЕР_6
Місцезнаходження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_13: АДРЕСА_6
Місцезнаходження відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_5 ; ЄДПОУ НОМЕР_7.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення: 07 березня 2025 року.
Суддя: Гут Ю. О.