Справа №295/12122/24
3/295/560/25
07.03.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого-судді Болейка А.П.,
секретаря судового
засідання Шеремет Д.В.,
з участю:
представника
митниці Кондратюка А.В.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК УкраїниОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ,
встановив:
17.04.2024 о 10 год. 42 хв. до митного поста «Новоград-Волинський» Житомирської митниці декларантом та особою, уповноваженою на роботу з митними органами ФОП « ОСОБА_1 » (юридична адреса: пров. Бандери Степана (Старченка), 16, м. Баранівка, р-н. Звягельський, Житомирська обл, Україна, поштовий індекс: 12701; фактична адреса: вул. Юлії Здановської (Ломоносов), 54/126, р-н. Голосіївський, м. Київ, Україна, 03022; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 до митного оформлення в митному режимі «Імпорт 40 ДЕ» подано електронну митну декларацію, якій присвоєно номер 24UA101090004246U0, на 3 товари (запчастини для деревообробного верстату).
Країна відправлення/експорту (гр. 15) - Литва, та товаросупровідні документи на вказані товари: інвойс (invoice) від 09.04.2024 № EK2023-036 та № EK2023-037 від 10.04.2024, CMR від 12.04.2024 б/н, зовнішньоекономічний договір від 05.04.2024 № 10/24, сертифікат про походження товару форми EUR-1 від 10.04.2024 № A141206.
Згідно товарносупровідних документів та ЕМД № 24UA101090004246U0 відправник товару (графа 2 ЕМД): UAB Singlis (Savanoriu pr.187-4 korp., 02300 Vilnius, Lietuva); одержувач/імпортер (графа 8) та особа, відповідальна за фінансове врегулювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівад 09", 13001, Житомирська обл., Романівський р-н, смт. Романів, вул. Заводська, 26, Україна (код ЄДРПОУ: 36311007); умови поставки (гр. 20) EXW - Vilnius; країна походження товару (гр. 34) Європейський Союз (EU); вага товарів за митною декларацією брутто/нетто (графи 35, 38) 710,6 кг. та 611,5 кг.; преференцію по товарах (графа 36) зазначено 410 - Абзац перший частини першої статті 29, додаток I-A "Тарифний графік України" до глави 1 розділу IV "Торгівля та питання, пов'язані з торгівлею. У графі 47 та графи «В» митної декларації загальна сума платежів 316 137,40, з яких мито (вид платежу 020, спосіб платежу 06) - 37 131,95 грн, ПДВ (вид платежу 028, спосіб платежу 01) - 316 137,40 грн.
При проведенні перевірки було встановлено, що за електронною митною декларацією від 17.04.2024 № 24UA101090004246U0 на товар № 2 та 3 було неправомірно надано преференцію (код 410), та як відсутній документ (сертифікат, декларація про походження товарів), який надає таку пільгу при проведенні митного оформлення товару.
Ця норма не може бути застосована до товарів №2 та №3 у зв'язку з тим, що до митного оформлення подано декларацію інвойс, що складена на інвойсі № EK2023-037 від 10.04.2024, при цьому що сукупна вартість партії товару перевищує 6000 євро, згідно інвойсів від 09.04.2024 № EK2023-036 та № EK2023-037 від 10.04.2024, тим самим порушено вимоги статті 15, пункту 1 статті 21 Доповнення 1 «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною , з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співробітництвом з атомної енергії їхніми державами-членами з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII. Так як самим декларантом не дотримано вимоги статей 266, 281 Митного Кодексу України.
Беручи до уваги викладене, митні платежі по товарах №2 та №3, митна вартість яких становить 2188 Євро, що в перерахунку на гривні згідно офіційного курсу Національного Банку України на дату подання декларації та виявлення порушення, тобто станом на 17.04.2024, складає 105 173,84 гривні, повинні бути наступними: по товару №2 мито (вид платежу 020), основа нарахування - 82 734,16 грн., ставка 6,5%, сума - 5 377,72 грн., ПДВ (вид платежу 028), основа нарахування 88111,88 грн., ставка 20%, сума - 17 622,38 грн. та товару №3 мито (вид платежу 020), основа нарахування - 22 439,68 грн., ставка 10%, сума - 2 243,97 грн., ПДВ (вид платежу 028), основа нарахування 24 683,65 грн., ставка 20%, сума - 4 936,73 грн. У розділі спосіб платежу для цих товарів повинно бути зазначено «01» - сплата митних платежів у безготівковій формі через рахунки, відкриті на ім'я митних органів в територіальних органах Державної казначейської служби. У даному випадку преференція не застосовується, так як декларантом подано до митного оформлення документ, який не підтверджує можливість застосування преференційного режиму. Відповідно, недобори митних платежів під час митного оформлення для товару № 2 склали 6 453,27 грн. у тому числі мито (вид платежу 020) - 5 377,72 грн, ПДВ (вид платежу 028) - 1 075,55 грн. та товару №3 складають 2 692,76 грн., у тому числі мито (вид платежу 020) - 2 243,97 грн, ПДВ (вид платежу 028) - 448,79 грн., що разом становлять 9 146,03 гривні.
У зв'язку з викладеним, 17.04.2024 декларанту у рамках даного митного оформлення електронними повідомленнями направлено повідомлення про надання пояснення та обґрунтування застосування преференції щодо товарів номер № 2 та № 3 та документально це підтвердити.
18.04.2024 декларантом ФОП « ОСОБА_1 », в особі ОСОБА_1 було надано письмове пояснення, у якому він зазначив, що ознайомлений з статтею 266 митного кодексу України та з «Регіональною Конвенцією про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співробітництвом з атомної енергії їхніми державами-членами з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII». Також Декларантом було зазначено, що відповідно до ч.1 та ч.4 ст. 22 Протоколу І до Угоди між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співробітництвом з атомної енергії їхніми державами-членами з іншої сторони було складено з метою підтвердження преференційного походження товару декларацію інвойс із зазначенням відповідного тексту, який засвідчено власноручним підписом особи, яка його склала.
В наданих поясненнях декларантом ФОП « ОСОБА_1 », в особі ОСОБА_1 поважних причин невірного застосування преференції не наведено.
Статтею 44 Митного кодексу України передбачено наступне: 1. Для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару. 2. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов'язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. 3. У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов'язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. 4. Документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо: 1) товари, що переміщуються через митний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу; 2) товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII цього Кодексу; 3) товари ввозяться на митну територію України в режимі тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування; 4) товари переміщуються митною територією України в режимі транзиту; 5) це передбачено міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України; 6) через митний кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об'єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України. Також статтею 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. Тарифні квоти у вигляді встановлення обсягів окремих товарів, призначених для ввезення на митну територію України у визначений період зі зниженням ставки ввізного мита, встановлюються окремими законами. Ввезення товарів на митну територію України поза тарифними квотами здійснюється без зниження ставок ввізного мита. Забороняється знижувати ставки ввізного мита для окремих осіб і за окремими контрактами. У разі якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 74 Митного кодексу України визначено, що імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до пункту 3.2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 р. № 651, зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 14.08.2012 за № 1372/21684 (із змінами), відомості, заявлені у митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою, є відомостями, необхідними для митних цілей. У відповідності до пунктів 1, 3 та 4 частини 1 статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: - здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України; - надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; - у випадках, визначених Митним кодексом України та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України. Частиною 5 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Частиною 10 статті 269 Митного кодексу України встановлено, що у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Згідно пункту 34 розділу «Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання» Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 (із змінами і доповненнями), не дозволяється: - внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; - внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; - внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; - внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); (абзац п'ятий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 1081); - внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; - внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації. Відповідно до частини 2 статті 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств. Посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку (п. 43 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України). Згідно частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з даними, внесеними до графи 54 ЕМД № 24UA101090004246U0 митна декларація складена та подана до митного органу декларантом ФОП « ОСОБА_1 », в особі ОСОБА_1 , про що свідчить його електронний цифровий підпис.
Відповідно до вимог статті 485 Митного кодексу України дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Таким чином, в діях громадянки України ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
В судовому засідання представник митниці просив визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та застосувати стягнення за санкцією статті у вигляді штрафу.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав та щиро розкаявся.
Заслухавши пояснення представника митниці, Зубчука О.В., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, крім визнання своєї вини, підтверджується також наступними доказами: протоколом про порушення митних правил №0138/10100/24 від 18.04.024; доповідною запискою від 19.04.2024; копіями листів; копією митної декларації типу ІМ ЕЕ 24UA101000904970U3; копією митної декларації типу IM 40 ДЕ 24UA101090004246U0; копіями рахунків; копією сертифікату № А141206 від 10.04.2024; копією контракту №10/24 від 05.04.2024; копією довідки про транспортні витрати від 17.04.2024; копією пояснень ОСОБА_2 ; скріншотами №1, 2, 3, 4 від 19.04.2024 та іншими матеріалами справи.
Таким чином декларантом ФОП « ОСОБА_1 », в особі ОСОБА_1 при формуванні та подачі електронної митної декларації №24UA101090004246U0 заявив у вказаній митній декларації по товарах №2 та №3 неправдиві відомості із застосуванням преференції де сума податку нараховується умовно (спосіб платежу зазначено «06»), необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до зменшення розміру сплати митних платежів по миту - 7 621,69 грн., по ПДВ - 1 524,34 грн., а всього на загальну суму 9 146,03 грн, чим вчинив порушення митних правил, передбачене статтею 485 Митного кодексу України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ї групи та має право на пільги, встановлені законодавством України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 24.03.2020.
Таким чином, ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору, при накладенні адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 527-529 МК України,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосереднього предмету порушення митних правил, що становить 4 573 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят три) грн 01 коп.
Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач Житомирська митниця, код отримувача (ЄДРПОУ) -44005610, МФО 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980355749089801466726, призначення платежу: справа про порушення митних правил №0138/10100/24, ОСОБА_1 .
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушеником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Болейко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.