Справа №197/938/24
провадження №2/197/124/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
06 березня 2025 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гері О.Г.,
за участі:
секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,
представника позивача - Горовенка С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Широківської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Широківської селищної ради, третя особа - Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,
встановив:
Представник позивача, адвокат Горовенко С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне останній на праві власності нерухоме майно, а саме: на приватизовану нею однокімнатну квартиру, розташовану на 1-му поверсі 2-х поверхового будинку, загальною площею 30.30 кв.м, житловою площею 17.90 кв.м, у тому числі 1-а кімната 17,9 кв.м, кухня площею 6.1 кв.м, ванна кімната 2.6 кв.м, коридор 3.7 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець померлої ОСОБА_3 , звернувся до Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Державним нотаріусом Горбаченко О.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки останній не мав правовстановлюючих документів на вищевказану квартиру. Таким чином, позивач просить визнати право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Провадження у справі відкрито 24.12.2024.
07.01.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначений розгляд справи по суті.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні просили задовільнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦПК України одним із способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками в посвідці про народження вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується посвідкою про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24 травня 1945 року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився позивач, батьками у свідоцтві про народження вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 23 січня 1970 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26 лютого 1977 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 25 грудня 1994 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Широківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 30 жовтня 2018 року.
Згідно з довідкою від 12.09.2024 року №992, ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 06.12.1998 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 . На момент її смерті зареєстрованих осіб за даною адресою не було.
Відповідно до довідки №170643 від 28.05.2019 року право власності на квартиру з сараєм та погрібом за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі №2ПШ-257-846 на ім'я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 03.12.1997 року Широківським комбінатом комунальних підприємств, згідно з розпорядження №63/4 від 03.12.1997 року.
01 липня 2019 року позивач звернувся з заявою до державного нотаріуса Широківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Вказаною нотаріальною конторою було зареєстровано відповідну спадкову справу.
Постановою державного нотаріуса від 01 липня 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру розташовану в АДРЕСА_1 , після смерті сестри - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки правовстановлюючий документ на вищевказану квартиру у спадкоємця відсутній.
Інші спадкоємці за законом чи заповітом, які б бажали прийняти спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - відсутні.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст.317 Цивільного кодексу України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Відповідно до чч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Як зазначено у ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов'язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.
Відповідно до узагальнення судової практики, а саме листа ВССУ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Таким чином, оскільки позивач позбавлений можливості одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину з причин, зазначених вище, його вимога щодо визнання права власності на спадкове майно за таких обставин є обґрунтованою.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265, 341, 342 ЦПК України, суд
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Широківської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Широківської селищної ради (місцезнаходження: 53700, Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Широке, вул. Соборна, буд. 107), третя особа - Широківська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Криворізький район, с-ще Широке, вул. Соборна, 131) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Повний текст рішення складений 06.03.2025.
С у д д я: О.Г.Геря