Справа № 216/1887/20
Провадження № 1-кп/216/120/25
04.03.2025 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12019040230002221 від 19.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 , який приймає участь в режимі відеоконференції,
У Центрально-Міському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають на розгляді матеріали кримінального провадження № 12019040230002221 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора, пояснив, що визнає свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, просив відносно нього кримінальне провадження закрити.Наслідки закриття кримінального провадження в зв'язку з декреміналізацією його діянь йому зрозумілі і він надає свою згоду на таке закриття. Пояснив, що захисника не потребує, він дійсно вчинив крадіжку та шахрайство чужого майна, однак сума викраденого майна на даний час є нижчою за суму, з якої настає кримінальна відповідальність, а тому є підстави для закриття кримінального провадження, в зв'язку з декреміналізацією.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , кожен окремо правом на участь у судове засідання не скористалися, в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження за епізодами за ч. 2 ст. 185 КК України щодо викрадення майна у потерпілого ОСОБА_6 на суму 300 грн. та щодо викрадення майна у потерпілого ОСОБА_7 на суму 800 грн. та за ч. 2 ст. 190 КК України щодо заволодіння чужим майном шляхом обману у ОСОБА_5 на суму 1800 грн., на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, виходячи з наступного.
Обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кінці серпня 2019 року приблизно о 01:00 год., прийшов до будинку АДРЕСА_1 .
Знаходячись в приміщенні вказаного будинку з дозволу власника, ОСОБА_3 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету і скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_6 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу таємно викрав майно з поверхні тумби, що належить потерпілому ОСОБА_6 а саме: мобільний телефон марки Nokia, моделі 202, ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 811 від 25.03.2020 складає 300 гривень.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди, у вигляді матеріальних збитків, у розмірі 300 гривень.
Також, 12.01.2020 приблизно о 19:00 год., ОСОБА_3 , прийшов до будинку АДРЕСА_2 .
Знаходячись в приміщенні вказаного будинку з дозволу власника, ОСОБА_3 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи корисливу мету і скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_7 та переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, шляхом вільного доступу таємно викрав майно з кімнати, що належить потерпілому ОСОБА_7 а саме: Мобільний телефон марки «Microsoft», моделі RM-1090, ІМЕІ1 НОМЕР_3 , ІМЕІ2 НОМЕР_4 , вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 811 від 25.03.2020 складає 800 гривень.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним за власним розсудом, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди, у вигляді матеріальних збитків, у розмірі 800 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 15 грудня 2019 року близько 17 годині 20 хвилин, знаходячись з раніше йому знайомим ОСОБА_5 у приміщенні його будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , з метою заволодіння чужим майном та звернення його на свою користь, діючи повторно з корисливих мотивів, реалізуючи свій умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, умисно ввів в оману відносно своїх справжніх намірів ОСОБА_5 , попрохавши у нього належний йому мобільний телефон Xiaomi Redmi 4x, 2/16 GB, чорного кольору, вартість якого, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 811 від 25.03.2020 складає 1800 гривень, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, заздалегідь знаючи що не збирається повертати дане майно його власнику, тим самим зловживаючи його довірою. Потерпілий ОСОБА_5 , будучи помилково впевненим в порядності ОСОБА_3 , передав йому своє майно, а саме: мобільний телефон Xiaomi Redmi 4x, 2/16 GB, чорного кольору, вартістю 1800 грн., після чого, ОСОБА_3 скориставшись відсутністю уваги збоку потерпілого з викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись їм на власний розсуд та обернувши на власну користь.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 був спричинений збиток на загальну суму 1800 грн.
Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України.
Частиною 1 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Разом із цим, відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Згідно із ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.
Відповідно до положень зазначеного Закону, ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції, відповідно до якої - дрібним викраденням чужого майна є викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що неоподатковуваний мінімум щодо адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1. п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно з п.п. 169.1.1, п. 169.1. ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2019 року - встановлений в розмірі 1921 гривень.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2020 року - встановлений в розмірі 2102 гривень.
Таким чином, межею адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна є його вартість в 2019 році в розмірі - 1921 грн. та у 2020 році - 2102 гривень, до цієї суми адміністративна відповідальність, після - кримінальна.
Тому наведені зміни в законодавстві, які пом'якшують кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшують становище особи, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до п.п. 1-2 п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою
Положеннями п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною 4 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, здійснюється прокурором, якщо підозрюваний проти цього не заперечує. За відсутності згоди підозрюваного кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених главою 36-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Згідно із ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Отже, враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, у 2019 році на суму 300 гривень, що є менше ніж 1921 гривень та у 2020 року на суму 800 грн., що є менше ніж 2102 гривень та обвинувачується у заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненого повторно, у 2019 році на суму 1800 гривень, що є менше ніж 1921 гривень, із врахуванням положень ст. 5 КК України, на даний час його діяння не є кримінально караним, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Суд вважає, що оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, враховуючи пропозицію прокурора, суд вважає за необхідне після закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, копію даної ухвали та матеріали кримінального провадження за вищевказаними епізодами направити до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строк якого вже скінчився, тому вважати його скасованим.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Судові витрати по справі відсутні. Арешт на майно не накладався.
Питання про речовий доказ підлягає вирішенню у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 КК України, ст. ст. 284, 314, 479-2 КПК України, -
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12019040230002221 від 19.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Речові докази, що знаходяться на зберіганні у потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідно до їх розписок (м.к.п. а.с. 37-38), - залишити останнім.
Копію даної ухвали та матеріали кримінального провадження за епізодом за ч. 2 ст. 185 КК України щодо викрадення майна у потерпілого ОСОБА_6 на суму 300 грн. та щодо викрадення майна у потерпілого ОСОБА_7 на суму 800 грн. та за ч. 2 ст. 190 КК України щодо заволодіння чужим майном шляхом обману у ОСОБА_5 на суму 1800 грн., направити до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_8