Справа № 196/478/24
№ провадження 1-кс/196/18/2025
07 березня 2025 року с-ще Царичанка
Слідчий суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , дослідивши клопотання представника власника майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна та його повернення по кримінальному провадженню №12024041600000059 від 06.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -
До Царичанського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слічого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2024 року на 2 бензинові пили Stihl M5 361, Stihl M5 250 та колоди дерев, попиляні на шматки різної довжини та діаметру, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 06.04.2024, із заборою відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування вимог клопотання вказав, що відділенням поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12024041600000059 від 06.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Листом слідчої СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 19.09.2024 №Аз-27/115/122-2024, надісланого на його повторний запит, повідомлено, що 01.08.2024 року до відділення поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшли матеріали кримінального провадження №12024041600000059 від 06.04.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Наразі триває досудове розслідування та проводяться всі необхідні слідчі дії. Рішення щодо 2 бензопил Still М5 361, Still М5 250, колод дерев, автомобіля ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу КРАЗ-8167ХТ було прийнято слідчим суддею Царичанського районного суду Дніпропетровської області, а саме на вищевказані речі було накладено арешт, речі знаходяться на зберіганні на території ВП №1 Дніпропетровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. 64-2 КПК України, по даному кримінальному провадженнює третьою особою, майно якого вилучено, він не є підозрюваним, не є обвинувачуваним, не є потерпілим, він не вчиняв ніякого суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Вилучені 2 бензопил Still М5 361, Still М5 250 та колоди дерев, які попиляні на шматки різної довжини та діаметру належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 . Вважає, що з моменту вилучення вказаного вище майна (бензопил та деревини) та накладення на них арешту в органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення з ними усіх необхідних слідчих, процесуальних дій та досліджень, які повинні були бути виконанні без невиправданої затримки і у розумні строки, а тому у подальшому немає ніякої потреби у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту 2 бензопил Still М5 361, Still М5 250 та колод дерев, які попиляні на шматки різної довжини та діаметру, власником яких є фізична особа-пдприємець ОСОБА_2 , що відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 174 КПК України, є підставою для скасування арешту.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 статті 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю чи частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Разом з тим, згідно положень ч.1 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 1 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст. 244), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Аналогічна правова позиція викладена в інформаційних листах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-538/0/4-13 від 5 квітня 2013 року та №223-1650/0/4-16 від 16.06.2016 у яких визначено, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Отже, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
Ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 у кримінальному провадженні за №12024041600000059 від 06.04.2024 року накладено арешт на 2 бензинові пили Stihl M5 361, Stihl M5 250 та колоди дерев, попиляні на шматки різної довжини та діаметру, які були виявлені та вилучені в ході огляду місця події від 06.04.2024, із заборою відчуження, розпорядження та користування.
До суду надійшло клопотання про скасування арешту із зазначеного майна.
Водночас, як вбачається зі змісту самого клопотання та долученої до нього копії листа слідчої СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 19.09.2024 №Аз-27/115/122-2024, на даний час органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041600000059 від 06.04.2024 року є СВ ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, яке розташоване за адресою: вул.Шевченка, 17, м.Кобеляки, Полтавського району Полтавської області.
Таким чином, Царичанський районний суд Дніпропетровської області не є судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції Українитаст. 10 КПКУкраїни). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Таким чином, територіальна підсудність щодо розгляду питань, які пов'язані з проведенням досудового розслідування, визначається за місцем знаходження слідчого підрозділу.
Такий висновок узгоджується й з позиціями Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 22.04.2020 року у справі № 487/7605/19 та від 13.05.2020 року у справі № 643/7208/20.
Отже, враховуючи наведене, клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11.04.2024 в рамках кримінального провадження №12024041600000059 від 06.04.2024 року, підлягає розгляду за місцем знаходження органу досудового розслідування, тобто слідчим суддею Кобеляцького районного суду Полтавської області.
Відповідно до п.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання про скасування арешту майна, яке не підлягає розгляду в цьому суді, не врегульовано положеннями КПК України, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч.2 ст.304 КПК України.
Так, відповідно до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.
Враховуючи правові висновки, які викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 травня 2021 року у справі №646/3986/19 суд зауважує, що постановляючи ухвалу про повернення клопотання про скасування арешту майна як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді згідно з правилами частини 2 ст.132 КПК, слідчий суддя діє в межах механізму, передбаченого ч.6 ст.9 КПК, та не виходить за межі своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами КПК.
Більш того, своїм рішенням про повернення такого клопотання слідчий суддя не допускає можливості прийняття рішення поза межами своїх повноважень, передбачених кримінальними процесуальними нормами.
З огляду на наведене, клопотання про скасування арешту слід повернути адвокату ОСОБА_3 для звернення до належного суду.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 132 ч.2 п.1, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника власника майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12024041600000059 від 06.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, - повернути особі, яка його подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1