Справа № 215/5897/24
1-в/215/102/25
Іменем України
07 березня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
Учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м. Кривому Розі в режимі відео конференції з ДУ «Криворізька УВП (№3) клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області
про звільнення від покарання.
16.09.2024 р. засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від покарання за вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023 р., яким він був засуджений за ст.185 ч.2, 190 ч.2, 389 ч.2 КК України в зв'язку з втратою чинністю Закону яким встановлювалась кримінальна відповідальність.
В судовому засіданні в режимі відео конференції засуджений клопотання не підтримав.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, вказує, що розмір збитків за вироком суду від 25.12.2023 р. становить 9282 грн., 3020 грн. по крадіжкам, та 2575 грн. по вчиненню шахрайських дій, злочини вчинені в березні-квітні 2021 р., таким чином вчинене ОСОБА_4 є кримінально-караним діянням.
Вислухавши засудженого, прокурора, дослідивши витребувані копії вироків, суд вважає, що в задоволенні клопотанні засудженого слід відмовити.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Вироком Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.12.2023 р. ОСОБА_4 був засуджений за ст.ст.185 ч.2, 190 ч.2, 389 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, частково приєднано покарання за вироком Центрльно-міського районного суду міста Кривого Рогу від 26.04.2022 р., та остаточно визначено 5 років 2 місяці позбавлення волі.
Як встановлено судовим розглядом ОСОБА_4 в березні - квітні 2021 р. вчинив дві крадіжки чужого майна завдавши збитків на 9282 грн. та 3020 грн,. а також вчинив шахрайські дії завдавши шкоди на 2575 грн..
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Вказане положення узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270,00 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироками суду завдав матеріальну шкоду потерпілим на суму 9282 грн., 3020 грн., 2575 грн. більшу від двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння кримінальних правопорушень (2270 грн.), тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ є кримінально-караним на теперішній час - суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого.
На підставі ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
В задоволенні клопотаня засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання - відмовити.
Повний текст ухвали проголошений 07.03.2025 р.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районий суд міста Кривого Рогу протягом семи днів, засудженим в той же строк з дня вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_5