Справа № 351/2009/24
Номер провадження №2/351/222/25
03 березня 2025 року м.Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Сегіна І.Р.
за участі секретаря - Бабшинської К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
В обґрунтування позову посилається на те, що 04.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4969452, за яким ТОВ «Мілоан» надав, а ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5000 грн. на строк 15 днів, до 19.11.2021, зі сплатою стандартної процентної ставки- 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Також позичальник сплачує комісію, пов'язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту у розмірі 1000 грн., яка нараховується за ставкою 20 % від суми кредиту одночасно. 26.01.2022 року було укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4969452. 10.01.2023 було укледено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступилро на користь ТОВ "Колект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4969452. Таким чином, ТОВ "Колект Центр" наділено правом вимоги до відповідача на вищевказаним договором. Заборгованість відповідача становить 29375,00 грн. та складається із: 5000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 23375,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відсутплення права вимоги, 10000 грн. - заборгованість за комісіями.
Просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 29375,00 грн., 3028,00 грн. сплаченого судового збору та 9000 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ст. 274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Снятинського районного суду від 14.10.2024р. було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився повторно, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4969452, за умовами якого товариство зобов'язується надати позичальникові грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користуванням кредитом у ставановлений у договорі термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю на виконання обов'язків найманого працівника.
Пунктом 1.2 Договору сума кредиту становить 5000 грн.
Пунктом 1.3 Договору кредит надається строком на 15 днів з 04.11.2021.
Згідно п. 1.5.1 Комісія за надання кредиту: 1000 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту оноразово.
Відповідно до п. 1.5.2 проценти за користування кредитом: 1125,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредиту.
Згідно п. 1.6 стандартна (базова) процентна ставка за кнристування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.4.1 Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплати комісію за надання кредиту та проценти за користування кредиоом не пізніше терміну, передбченого п. 1.4 Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
Згідно п. 2.5 позичальник зобов'язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту/сплату комісії за управління та обслуговування кредиту.
У пункті 6.1 договору визначено, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Згідно п. 6.4 укладення Товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством іденичного за замістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника.
26.01.2022 року було укладено договір № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4969452.
10.01.2023 було укледено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Колект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4969452.
З реєстру боржників, який є додатком №3 до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року, вбачається, що до переліку боржників, право вимоги до яких виникло на підставі кредитних договорів, укладених боржниками з ТОВ «Мілоан», переходить до нового кредитора - ТОВ «Вердикт Капітал», входить відповідач - ОСОБА_1 , право вимоги до якої виникло на підставі кредитного договору №4969452 від 04.11.2021 року на суму 22125 грн.
З реєстру боржників, який є додатком №3 до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, вбачається, що до переліку боржників, право вимоги до яких виникло на підставі договору факторингу, переходить до нового кредитора - ТОВ «Коллект Центр», входить відповідач - ОСОБА_1 , право вимоги до якої виникло на підставі кредитного договору №4969452 від 04.11.2021 року на суму 29375,00 грн.
За розрахунком заборгованості позивача станом на дату формування позовної заяви, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 29375,00 грн., яка складається із: 5000 грн. - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 23375,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відсутплення права вимоги, 10000 грн. - заборгованість за комісіями.
Частиною 1статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст. 526, ст. 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Також статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до актів цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. ч. 1, 5, 6ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено та підтверджено доказами, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному договору, в результаті чого з її вини утворилась зазначена позивачем заборгованість, а тому позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо підстав стягнення на користь ТОВ «Коллект Центр» судових витрат, суд виходить з наступного.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг №4969452 від 04.11.2021 року у розмірі 29375 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: Ігор СЕГІН