Справа № 350/346/25
Номер провадження 2-н/350/6/2025
06 березня 2025 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши заяву Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,
Заявник Івано-Франківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» (44907200) в особі ІваноФранківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (ЄДРПОУ 45371501): 2 171,74 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, в період з 01.07.2024 року по28.02.2025 у розмірі 2552,16 грн. та судові витрати за сплату судового збору в розмірі 242 грн. 24 коп.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, слід прийти до такого.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність заявнику невідомо.
Згідно із ч. 1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За нормами ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Також, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються і перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Підпунктом 4-1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу, який складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, що становить 302,80 грн.
Заявником до заяви про видачу судового наказу додано документ про сплату судового збору, а саме: платіжна інструкція №203 від 30.05.2024 року на суму 242,24 грн.
Разом з тим, у відповідності до ч. 2ст. 9 Закону України "Про судовий збір",суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до даних Автоматизованої системи документообігу суду платіжна інструкція №283 від 22.07.2024 про сплату судового збору попередньо долучено заявником до заяви про видачу іншого судового наказу з вимогою про стягнення заборгованості із зовсім іншого боржника.
Зокрема, за результатами проведеної перевірки щодо зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що судовий збір на суму 242,24 грн. відповідно до платіжної інструкції №283 від 22.07.2024 було сплачено за подання Івано-Франківською філією ТзОВ «Газорозподільні мережі України».
З огляду на викладене, платіжна інструкція №283 від 22.07.2024 про сплату судового збору в розмірі 242,24 грн. не може вважатись належним доказом виконання вимог п. 1 ч. 3ст. 163 ЦПК України,щодо сплати судового збору при пред'явленні заяви про стягнення боргу за надані послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 43 ЦПК України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Заявник направив заяву через підсистему «Електронний суд» однак відсутні докази направлення заяви з додатками для боржника ОСОБА_1 . Належним доказом направлення копій поданих до суду документів іншим учасникам справи є оригінали (або належним чином засвідчені копії) розрахункового документу (поштової квитанції, фінансового чека, поштової накладної) та опису вкладення у цінний лист.
На підставі викладеного, враховуючи, що письмових доказів, що підтверджують фактичне надання послуг заявником та отримання таких послуг боржником суду не надано, із заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, відсутні докази направлення заяви з додатками для боржника ОСОБА_1 відсутні належні докази сплати заявником судового збору за звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 163, 165 ЦПК України, суддя -
Відмовити Івано-Франківській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Роз'яснити заявникові, що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.п.1, 8 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: