Справа № 177/459/25
Провадження № 1-кп/177/146/25
07 березня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12025041720000023 від 06.01.2025 за ч. 4 ст. 185, КК України щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Миколаївка Вишгородського району Київської області, із базовою середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та інших осіб не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 27.11.2013 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 2) 02.04.2014 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 69, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 28.11.2016 по відбуттю строку покарання; 3) 24.04.2017 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком 2 роки; 4) 10.01.2018 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3, ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 22.01.2021 по відбуттю строку покарання; 5) 09.12.2024 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_6 ,
ОСОБА_2 , маючи непогашені та не зняті в установленому законом порядку судимості за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нові умисні корисливі злочини під час іспитового строку за наступних обставин.
Так, в період часу з 18 год. 30 хв. 04.01.2025 до 06 год. 00 хв. 06.01.2025, ОСОБА_2 , проходив повз будинок АДРЕСА_3 . У цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного домоволодіння.
Далі, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у вищевказаний будинок, через паркан потрапив на територію вказаного домоволодіння, де за допомогою знайденого ключа, відчинив двері будинку та проник до його приміщення.
Після чого, ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IХ від 24.02.2022 (зі змінами), умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому ОСОБА_5 та бажаючи їх настання, таємно, викрав із приміщення вищевказаного будинку телевізор марки «Samsung», чорного кольору, модель UE 24H4070, вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 144/25, складає 2750,00 грн, монітор марки «LG», модель «Flatron» L227WT, вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 144/25, складає 1376,67 грн, електрокран із мідним теном марки «Delimano», вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 144/25, складає 526,00 грн.
Надалі, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_2 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 4652,67 грн.
Окрім цього, ОСОБА_2 02.02.2025 близько 22 год. 00 хв., проходив повз гараж розташований біля будинку АДРЕСА_4 . У цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного гаражу.
Далі, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у вищевказаний гараж, шляхом злому та викручення гвинтового механізму замку воріт, проник до його приміщення.
Після чого, ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-1X від 24.02.2022 (зі змінами), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, таємно, викрав із приміщення вищевказаного гаражу майно, а саме: велосипед марки «Winner» Formula, вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 442/25 від 13.02.2025, становить 2400,00 грн, бензопилу «Pro Craft», Gasoline Chain, Saw GS 50, вартість якої згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 442/25 від 13.02.2025, становить 2679,00 грн, набір інструментів «Intertool» у пластиковому чохлі чорного кольору, що складається з шестигранників у кількості 9 шт., із маркуванням т10, т15, т20, т25, т27, т30, т40, т45, т50, вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 442/25 від 13.02.2025, становить 115,43 грн, набір комбінованих ключів «Intertool», розмірами 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 19, 22 мм, вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 442/25 від 13.02.2025, становить 435,53 грн, зварювальний апарат марки «Edon Smart Mig 275», вартість якого згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 442/25 від 13.02.2025, становить 4865,44 грн, бензокосу «Trimmer Cutter» модель «WLBCX 305», визначити вартість якої згідно з висновку судової товарознавчої експертизи № 442/25 від 13.02.2025, неможливо за відсутністю цінової пропозиції.
Надалі, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_2 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 10495,40 грн.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло та в інше приміщення.
У даному кримінальному провадженні 19.12.2024 між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та який, відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, отримав письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (а.с.19-20), та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі його захисника, адвоката ОСОБА_6 , досягнута угода про визнання винуватості, відповідно до ст. 472 КПК України.
Як слідує зі змісту угоди, її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, виду та міри покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_2 , із застосуванням ст. 71 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, а також щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_6 , проти затвердження угоди не заперечував.
Прокурор ОСОБА_4 просив затвердити угоду, укладену між ним, як прокурором, обвинуваченим ОСОБА_2 , його адвокатом ОСОБА_6 , яку вони підписали добровільно 21.02.2025. При цьому, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , кожен окремо, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, надали свою згоду на укладення цієї угоди. З узгодженою сторонами мірою покарання обвинуваченому ОСОБА_2 згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 підтвердили надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 , надавши суду відповідну заяву.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у житло та в інше приміщення.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_8 надали свою згоду на укладення угоди, а обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, судом встановлено, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_2 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності, вчинив дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку, не працевлаштований, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують його покарання у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, відсутності обтяжуючих.
Сторонами угоди узгоджена міра покарання з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2024, яким ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбування з випробуванням із іспитовим строком терміном 1 рік.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій злочину правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
За правилами ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_2 не подавався.
У цьому кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно з ухвалою слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі строком дії до 04.04.2025 включно.
Оскільки від учасників кримінального провадження в судовому засіданні не надходили клопотання про зміну чи скасування застосованого до ОСОБА_2 запобіжного заходу, суд вважає за необхідне, враховуючи призначення реального покарання у виді позбавлення волі, для забезпечення його виконання, залишити запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою без змін. Слід зазначити, що залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є порушенням конституційних/конвенційних прав обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки, виходячи з погляду ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, воно буде розглядатися як таке, що підпадає під пункт (а), а саме законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом (постанова ККС ВС від 24.09.2024 у справі № 554/5107/22).
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а стосовно процесуальних витрат, згідно зі ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475, КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 21.02.2025 за письмової згоди потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі його захисника, адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12025041720000023 від 06.01.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за даним вироком, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2024, яким ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбування з випробуванням із іспитовим строком терміном 1 рік, та остаточно призначити ОСОБА_2 до відбуття покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 04.02.2025.
Речові докази:
-телевізор марки «Samsung», чорного кольору, модель UE 24H4070, монітор марки «LG», модель «Flatron» L227WT, електрокран із мідним теном марки «Delimano», які згідно з розпискою передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 (а.п.85-86) - залишити у володінні останнього;
-замок з ключем до вхідних дверей, який згідно з квитанцією № 3767 зберігається в камері речових доказів ВП № 1 КРУП (а.п.100-101), - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5 ;
-два сліди структури матеріалу (а.п.160-161), - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12025041720000143;
-велосипед марки «Winner» Formula, бензопилу «Pro Craft», Gasoline Chain, Saw GS 50, набір інструментів «Intertool» у пластиковому чохлі чорного кольору, що складається з шестигранників у кількості 9 шт., із маркуванням т10, т15, т20, т25, т27, т30, т40, т45, т50, набір комбінованих ключів «Intertool», розмірами 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 19, 22 мм, бензокосу «Trimmer Cutter» модель «WLBCX 305», які згідно з розпискою передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 (а.п.195-196) - залишити у володінні останнього;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійк.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинувачем може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: