Справа № 202/1588/24
Провадження № 1-кп/202/660/2025
Іменем України
14 лютого 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
(в режимі ВКЗ)
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
(в режимі ВКЗ)
представника цивільного
відповідача(в режимі ВКЗ) ОСОБА_8 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023052500000223, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2023 року у відношенні,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Братське, Братського району, Миколаївської області, громадянина України, маючого вищу освіту, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, механіка-водія 3 розвідувального взводу 2 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5,8 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12023052500000223, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 серпня 2023 року у відношенні ОСОБА_6 , за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 2 п. 1, 5, 8, 115 ч. 1 КК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2024 року задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 15.02.2025 року.
Прокурором було подано клопотання про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування свого клопотання прокурор вказує, що ризики, які було враховано при обранні та продовженні запобіжного заходу, продовжують існувати. Обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, може переховуватись від органів слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, разом з тим вказує, що більш - м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора та наполягали на його задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора про продовження раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.
Захисник обвинуваченого проти продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 заперечував, вважав ризики необґрунтованими, просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, враховуючи всі обставини справи та особу обвинуваченого, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із вимогами ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи, що строк тримання під вартою цього обвинуваченого невдовзі спливає а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, з метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, виникає необхідність у продовженні строків тримання під вартою.
Перевіривши з урахуванням доводів клопотання прокурора наявні матеріали, суд приходить до висновку про доведеність викладених в клопотанні обставин, які зумовлюють продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_6 під вартою.
Вказане узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи викладене, суд вважає, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії», зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
Як вбачається з наданих матеріалів, небезпідставність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою, для застосування запобіжного заходу мірою підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, які в своїй сукупності вказують на вірогідну причетність останнього до інкримінованого правопорушення, що у свою чергу підлягає встановленню в процесі судового розгляду даної справи.
Так, в обґрунтування продовження строку застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на довготривалий строк, в зв'язку з чим, наслідки та ризик втечі можуть бути визнані не менш небезпечними ніж імовірне покарання.
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виправдовується тим, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом підкупу, погроз, вмовляння чи застосування насильства може здійснити на свідків чи потерпілого фізичний чи психологічний тиск, змусивши їх змінити показання, що викривають його протиправні дії на свою користь, беручи до уваги і те, що обвинувачений знайомий з потерпілими та свідками і знає про місце їх перебування, оскільки вони є військовослужбовцями одного підрозділу. При цьому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з тим ризик вчинити нове кримінальне правопорушення, може стати наслідком втечі обвинуваченого, та вірогідне застосування насильства до свідків і потерпілого, що буде мати наслідки вчинення інших злочинів.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього обвинуваченого під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі судового провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного запобіжного заходу.
Таким чином, забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам в даному випадку можливо виключно шляхом застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177-178, 197; 369; 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 1,5,8 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, до 14 квітня 2025 року, без визначення застави.
Обвинуваченого ОСОБА_6 утримувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді:
_____________ _________________ ______________ ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3